Голосування по назвах метро — недійсне

Одночасно — маю підстави заявити про фальсифікацію опитування.

Друзі, отже, перейменування 5 станцій київського метро через голосування – не відбулось. Маємо це визнати та зупинити подальший фарс. Виявилось, чиновники порушували закон і не знають історії.

Якщо обрахувати – то за нові назви проголосувало по 2% киян (під питанням і цей статус). Кожен з варіантів опитування не набрав і 50% «за» серед учасників голосування. 4 з 5 варіантів – ледь перетнули межу першої третини, а один варіант і за третину не вийшов!

Про фальсифікацію. Зауважте — 4 станції мають фактично однаковий відсоток — 36,7; 37,7; 37,8; 38,5. Це підстава вимагати оприлюднення голосування без імен (щоби не порушити анонімність). Але це дасть можливість побачити час та варіативність. Акцентую: голосування відбувалось без авторизації. Голосувати можна було багаторазово. І, водночас, у час війни чиновники могли допустити через цей механізм втручання ворожих ботоферм, які б могли через результати опитування створити напругу в суспільстві (скажімо в топ потрапили б суперечливі назви). Таким чином, на мою думку, відбулась фальсифікація із великим ризиком у час війни до шкідництва проти Держави!

А тепер поступово. Уважно!

Отже опитування, у якому взяли участь 170 тис. осіб вирішили, що станції мають бути перейменовані так:

-Станція «ДРУЖБИ НАРОДІВ» – «БОТАНІЧНОЮ» (36,7%);

-Станція «БЕРЕСТЕЙСЬКА» має стати «БУЧАНСЬКОЮ» (37,8% «за»);

-Станція «ГЕРОЇВ ДНІПРА» має стати «ГЕРОЇВ УКРАЇНИ» (38,5%);

-Станція «МІНСЬКА» — «ВАРШАВСЬКОЮ» (37,7%);

-Станція «ПЛОЩА ЛЬВА ТОЛСТОГО» має стати станцією імені(?) чи просто станція «ВАСИЛЯ СТУСА» (27,8% «за»).

[modula id=”15904″]

Тепер – головне. Опитування відбулись, як заявляли представники влади, в контексті процесу «дерусифікації». Питання перше:

-Яким чином назва «Дружби народів» підпадає у процес дерусифікації? Ці два нейтральні слова — не підпадають. Підпадає назва під декомунізацію, як ідеологічний термін, що використовували комуністи для окреслення совєтського простору дружби слов’янських, а в контексті України російського та українського народів. Про це говорили київській владі багато років громадські діячі: термін «Дружби народів» — комуністичне кліше. Але, попри все, влада закрила очі і до кінця 2016 року не декомунізувала цю назву. Отже, було порушено закон. Тоді в Київ хоч і не летіли ракети, але війна тривала третій рік.

-Яким чином назва столиці Білорусі, Мінськ, підпадає під «дерусифікацію»? Якщо буде перейменована станція Мінська за причини «дерусифікація» – автоматично ми визнаємо, що Мінськ частина РФ. Чи те, що у Білорусі відсутня власна культура й історія?

-Яким чином Берестейська підпадає під «дерусифікацію»? Назва на честь шляху до міста Берестя. Сучасна назва цього міста Брест. Але і станція не Брестська. А, головне, ті, хто знають історію України, знають, що у 1918 році в Бересті було укладено Берестейський мирний договір. За ним Україна визнавалась незалежною! А для того, аби українська делегація почала там діяти – юні хлопці поїхали воювати під Крути. Де вони не просто зупинили більшовиків, а виконала важливу державну місію – дали час УНР для укладання важливого міждержавного договору.

-Яким чином в топ-5 було зараховано назви станцій на честь людей, що неможливо через сучасне законодавство? Це про станцію «ПЛОЩА Льва Толстого».

Тож, бачимо, процес «дерусифікації» — це катастрофічна авантюра. Її слід зупинити і надати слово фахівцям! Не 2%, а тим, хто своє життя присвятив вивченню питанням історії Києва та його назвам! Тим, хто на відміну від 99,9% киян – ходив на комісії та засідання Міськради і піклувався за історію міста та відновлення назв.