Зрозуміти шлях війни

Багато людей уже довідалися про статтю The Washington Post — «Шлях до війни: [як] США намагалися переконати союзників і Зеленського щодо ризику вторгнення». Довідалися дещо, і почалася політична свара.

Ця стаття — не по-газетному довгий, деталізований документальний опис по-місячного руху дипломатії та урядів дорогою до війни протягом майже року. Знання цього шляху важливе для припинення різного роду теорій зради всередині країни. Важливе, щоб уберегти від подальшого розбурхування політичної свари всередині нас.

У цих цитатах зі статті, думаю, кожний може знайти відповідь на свої критичні запитання до верхівки влади:

«Блінкен сидів із Зеленським у Глазго, Шотландія, на полях міжнародного саміту з питань зміни клімату [жовтень 2021 р.]. Він виклав розвідувальну картину та описав російський шторм, який насувається на Україну. «Ми були лише двоє, за два фути один від одного», — згадував Блінкен. Це була «важка розмова».

Блінкен раніше зустрічався з українським президентом і думав, що знає його достатньо добре, щоби поговорити відверто, хоча здавалося сюрреалістичним «сказати комусь, що ти віриш, що їхня країна зазнає вторгнення».

Він вважав Зеленського «серйозним, свідомим, стоїчним», поєднанням віри та недовіри. Він сказав, що поінформує свої старші команди. Але українці «бачили кілька російських фінтів у минулому», знав Блінкен, і Зеленський явно переживав про економічний колапс, якщо його країна запанікує.

Презентація Блінкена та скептицизм Зеленського задали шаблон, який повторюватиметься як приватно, так і публічно протягом наступних кількох місяців. Українці не могли дозволити собі повністю відмовитися від розвідки США. Але з їхньої точки зору інформація була спекулятивною.

Пізніше він згадав, що Зеленський чув попередження США, але сказав, що американці не пропонували ті види зброї, які потрібні Україні для захисту. «Ви можете повторити мільйон разів: «Слухай, може бути вторгнення». Гаразд, може бути вторгнення — [а] ти даси нам літаки?» — питав Зеленський. «Ви дасте нам засоби ППО? — «Ну, ви ж не член НАТО [— відповісте ви]». О, гаразд, тоді про що ми говоримо?» [— сказав він].

За словами Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ Зеленського, американці надали мало конкретних розвідувальних даних на підтримку своїх попереджень «до останніх чотирьох-п’яти днів до початку вторгнення».

«Менш ніж через два тижні після зустрічі в Глазго, коли Кулеба та Андрій Єрмак, керівник апарату Зеленського, відвідали Державний департамент у Вашингтоні, високопоставлений чиновник США зустрів їх чашкою кави та посмішкою. «Хлопці, копайте окопи!» — почав чиновник. «Коли ми посміхнулися у відповідь, — згадував Кулеба, чиновник сказав: — Я серйозно. Почніть копати траншеї.… На вас нападуть. Масштабна атака, і ви повинні підготуватися до неї». Ми запитали подробиці; їх не було».

Якщо американці були розчаровані скептицизмом України щодо планів Росії, то українці були не менше збентежені дедалі більш публічними попередженнями США про наближення вторгнення.

«Нам потрібно було знайти баланс між реалістичною оцінкою ризиків і підготовкою країни до найгіршого… і забезпеченням економічного та фінансового функціонування країни», — сказав Кулеба. «Кожен коментар зі Сполучених Штатів про неминучість війни одразу відображався на курсі [української] валюти».

«Низка офіційних осіб США заперечували спогади українців, заявляючи, що вони надавали київському уряду конкретні розвіддані на початку та під час підготовки до вторгнення.

Але коли мова зайшла про Україну, розвідка США навряд чи була відкритою книгою. Офіційні вказівки забороняли розвідувальним службам ділитися тактичною інформацією, яку Україна могла б використати для наступальних атак на дислокацію російських військ у Криму або проти підтримуваних Кремлем сепаратистів на сході…

«… На зустрічі під час конференції Групи 20 у Римі наприкінці жовтня Байден поділився деякими новими розвідданими та висновками з найближчими союзниками Америки — лідерами Великобританії, Франції та Німеччини. У середині листопада [Евріл] Хейнс [директорка національної розвідки США] скористалася… поїздкою до Брюсселя, щоби поінформувати… Північноатлантичну раду НАТО, головний керівний орган альянсу з 30-ю членами. Виступаючи у великій аудиторії, вона обмежила свої зауваження тим, що, на думку розвідувального співтовариства, показали докази, і не запропонувала політичних рекомендацій. «Кілька членів підняли запитання та скептично поставилися до ідеї, що президент Путін серйозно готувався до можливості широкомасштабного вторгнення», — нагадала Хейнс.

Французькі та німецькі офіційні особи не могли зрозуміти, чому Путін намагався вторгнутися та окупувати велику країну лише з 80 000 до 90 000 військових, які, як вважають, скупчилися на кордоні. Супутникові знімки також показали рух військ туди-сюди від кордону. Інші стверджували, що росіяни виконували вправи, як наполягав сам Кремль, або грали в шутку, спрямовану на приховування мети, окрім вторгнення».

Між іншим, кажуть: зрозуміти — значить вибачити.