Балагура Олег Вікторович

Член комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій облради.

Місце проживання

Київська область, Тетіївський район, село Денихівка.

Дата і місце народження

Народився 6 жовтня 1961 року в селі Денихівка Тетіївського району Київської області.

Родина

Батько – Балагура Віктор Васильович – був головою Денихівського радгоспу, а пізніше – директором місцевого цукрового заводу.

Дружина – Галина Балагура. Є фізичною особою-підприємницею (основний вид діяльності – розведення свійської птиці). Їй належить кілька сільськогосподарських підприємств умовного «агрохолдингу» Балагур. У 2020 році Балагура розповів, що через брак кадрів, дружина мусила піти працювати і начальником відділу кадрів на очолюване ним державне підприємство «Шевченківське».

Син – Богдан Балагура, 1994 року народження. З 2016 по 2018 роки очолював комерційний відділ ТОВ «Агро-Дібрівка», керував ПСП «Деніхівка» та «Dengoff AgroFamily». ». Заснував приватний бізнес: агробізнес – торговий дім Dengoff і айтішний – Zakupka.org.ua. Співзасновник благодійного фонду «Ініціативна молодь Тетіївщини». З 2015 по 2017 роки був депутатом Тетіївської міської ради. У 2020 році обраний міським головою Тетієва.

Освіта

Навчався в Денихівській ЗОШ.  Закінчив її у 1977 році.

1984 року отримав диплом агронома в Уманському національному університеті садівництва.

1994 року захистив кандидатську дисертацію, а у 2016 році здобував науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук в Інституті біоенергетичних культур й цукрових буряків.

Кар’єра

1983 – 1984 рр. – в.о. старшого агронома – насіннєвода Державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське», завідувач машинного двора.

1984 – 1985 рр. – служба в армії

1986 – 1994 рр. – керівник Денихівського відділку ДП ДГ “Шевченківське“.

1995 рік – директор ДП ДГ “Шевченківське“.

1997 рік –  директор державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.

У 2003 році заснував і очолив фермерське господарство «Червона калина».

Політична та громадська діяльність
1998, 2002, 2006 роки – тричі обирався депутатом Київської обласної ради (III, IV, V скликання).

З 2006 по 2010 рік –  депутат Тетіївської районної ради Київської області.

У V-VI скликаннях Верховної Ради був помічником на громадських засадах народного депутата Василя Демчишина (фракція Партії регіонів).

З 2004 по 2016 роки очолював Тетіївський районний осередок Селянської партії.

У 2014 році балотувався у народні депутати від Всеукраїнського аграрного об’єднання “Заступ” по 92-му мажоритарному округу. З результатом 9,07% (7805 виборців) посів четверте місце.

У 2015 році обраний депутатом Київської обласної ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

У 2020 році обраний від партії «Європейська солідарність». Балотувався під №2 в окрузі №2 (Сквирська, Тетіївська, Рокитнянська, Таращанська, Ставищенська, Узинська, Володарська, Гребінківська, Фурсівська, Маловільшанська, Ковалівська та Медвинська територіальні громади). Входить в однойменну фракцію, є секретарем постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції.

Засновник Благодійного фонду «Розвитку громад «Червона калина», який надає допомогу закладам освіти й культури, воїнам АТО/ООС, правову допомогу громадянам, опікується довкіллям та захистом тварин тощо.

Заступник голови Київської обласної асоціації футболу. 

Факти та скандали

За інформацією громадського руху «Чесно», у 2017 році Балагура потрапив у список кандидатів на відкликання з облради через пропуск засідань екологічної комісії. Депутат говорив, що йому не подобаються питання, які розглядаються на комісії.

Видання Антикор повідомляло, що Балагура порушує закон, керуючи державним підприємством і займаючись приватним бізнесом одночасно. Правоохоронці не звертають на це уваги тому, що ніби куплені ним. Крім того, видання пише, що держпідприємство «Шевченківське», яким керує Балагура, використовується ним як джерело активів землі для власного бізнесу.

Одна зі схем, на якій заробляє директор ДП «Шевченківське» – це тіньова здача в оренду тисяч гектар належних йому земель, а відповідно підпільний продаж урожаю. За оцінками, із 3,5-4 тис. га, які відповідно до статуту «Шевченківського», мали б використовуватися для вирощування експериментальних сортів агропродукції, насправді дослідження проводять всього лише на 20 га. Оціночні доходи від цих оборудок – не менше $4 млн на рік.

У 2018 році депутат не задекларував  придбаний автомобіль. З цього приводу Нацагенство з питань запобігання корупції мало виписати йому протокол про корупцію. Але районна прокуратура затягнула розгляд справи й суд виніс рішення про закриття провадження внаслідок спливу строків давності.

У 2019  році  правоохоронці затримали адвоката Балагури, який намагався підкупити поліцейського, щоб той не складав протокол про корупційне адмінпорушення. Адвокат отримав реальний термін, а Балагура вийшов сухим із води.

Протягом п’яти років, починаючи з 2016-го, Балагура гальмував прийняття рішення про зміни генерального плану Тетієва, оскільки його фірми розташовані за межами міста і відповідно податок на землю був нижчий, ніж у місті. За оцінками тодішнього голови Тетіївської ОТГ Руслана Майструка, через таку затримку бюджет недоотримав десять мільйонів гривень.

Восени 2020 року поліція відкрила кримінальне провадження в рамках якого Балагуру, а також його дружину (бухгалтерку у ДП і директорку агрофірм) і сина (нині – Тетіївський міський голова, раніше – директор однієї з агрофірм батька) звинувачують в ухиленні від сплати податків, а також в розкраданні коштів ДП «Шевченківське» через безтоварні операції з ТОВ «Агро-Дібрівка» і ПСП «Денихівка». В ухвалі згадується декілька контрактів на суму в понад 40 млн грн, розкрадених тільки у 2020 році.

У 2022 році співробітники Нацполіції затримали Балагуру під час передачі частини хабаря керівництву НААНУ за продовження контракту ще на 5 років.

Відзнаки та нагороди

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню (2003), орденом «За заслуги» ІІ ступеню (2007), грамотою Верховної ради «3а заслуги перед Українським народом» (2007), подяками Київської обласної державної адміністрації (2003, 2004).
Заслужений працівник сільського господарства України (1998).