Галушко Микола Леонідович

Місце проживання

Проживає в місті Бровари Київської області.

Дата і місце народження, батьки

Народився 5 грудня 1979 року в с. Аргаяш Аргаяшського району Челябінської області РРФСР.

У декларації вказано Леоніда Миколайовича Галушка, власника житлового будинку і земельної ділянки в Броварах Київської області. Ймовірно, це батько Миколи Галушка.

Також про батька відомо: працював у міліції в Росії, звідти його перевели в УРСР, де дослужився до керівника обласного УБОЗ, зв’язки з міліцією допомогли створити приватну охоронну фірму «Галід».

Родина

У декларації не вказано членів сім’ї. З інших джерел відомо, що колишня дружина Миколи Галушка – Тетяна Галушко; їхня дочка – Дарина (народилася 2012 року).

Освіта

2001 року закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство», також закінчив Інститут вищої кваліфікації Київського національного торговельно-економічного університету (спеціальність «Економіка»).

Кар’єра

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради України, на момент обрання народним депутатом працював директором ПП «ГАЛІД». Про попередню трудову діяльність відомо, що у 2002 – 2005 роках працював в УБОЗ ГУ МВС в Київській області. Очолюючи з 2017 року ПП «ГАЛІД», Микола Галушко водночас працював радником директора ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Політична і громадська діяльність

Під час президентських виборів 2019 року Володимир Зеленський призначив Миколу Галушка довіреною особою в 97-му окрузі. На той час Галушка був членом партії «Слуга народу».

До Верховної Ради України IX скликання обраний в окрузі № 97, суб’єкт висування – політична партія «Слуга народу». Дата набуття депутатських повноважень – 29 серпня 2019 року.

Є головою підкомітету з питань охоронної і детективної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, член кількох груп з міжпарламентських зв’язків – зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, з Азербайджанською Республікою, з Турецькою Республікою, з Республікою Польща, зі Швейцарською Конфедерацією, з Китайською Народною Республікою,  з Королівством Іспанія,  з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Безпартійний.

Автор законопроєктів, які стосуються детективних послуг, управління відходами, екології тощо. З 29 серпня 2019 року по 15 грудня 2023 року подав 16 запитів, в тому числі щодо незаконного видобутку піску в Броварському районі на Київщині. Впродовж цього ж часу лише раз скористався правом виступити в парламенті.

Факти та скандали

За даними руху «Чесно», Микола Галушко інвестував у свою перемогу на парламентських виборах найбільшу суму з-поміж тих, хто пройшов до ВРУ в Київській області, кампанія коштувала йому майже 1,3 мільйона гривень.

У січні 2020 року колишній член фракції партії «Слуга народу» Антон Поляков оприлюднив відеозапис зустрічі понад двадцяти народних депутатів від партії «Слуга народу» з бізнесменом Іллею Павлюком та колишнім народним депутатом від «БПП» Сергієм Тригубенком. На зустрічі начебто обговорювалася стратегія ухвалення парламентом потрібних Павлюкові рішень. Серед народних депутатів, які взяли участь у зустрічі, був Микола Галушко. Неформальній «групі Павлюка» закидали голосування в інтересах Ахметова. Проте в списку «павлюківців», складеному «Українською правдою» й оприлюдненому у лютому 2021 року, Микола Галушко не значиться.

У вересні 2020 року у пропрезидентській партії «Слуга народу» знову стався скандал – Микола Галушко заявив, що йде від «зелених». За його словами, причина – продаж місць у партійних списках на місцевих виборах та відсутність обіцяної новою владою боротьби з корупцією. Куратор «Слуги народу» на Київщині, народний депутат Олександр Дубінський звинуватив Миколу Галушка у перемовинах зі «старими елітами». Згодом з’ясувалося, що, вийшовши з партії «Слуга народу», Микола Галушко залишився у фракції цієї партії.

18 грудня 2020 року Галушко нецензурно вилаяв поліціянтів, які зупинили його водія за порушення ПДР. Водія Галушка за рішенням Печерського суду Києва позбавлено права керування авто на рік, також зобов’язали заплатити 10 тисяч гривень штрафу за відмову від огляду автомобіля. Після інциденту очільник МВС Денис Монастирський опублікував заяву, в якій засудив вчинок Миколи Галушка і висловив сподівання, що парламент ухвалить закон про відповідальність за ображання поліціянтів.

Рух «Чесно» включив Миколу Галушка до списку народних депутатів України, які відзначилися великою кількістю пропущених пленарних засідань: «пропустив 46% голосувань у проміжку від початку 2022 року і до травня 2023 року».

На своїй сторінці у Facebook Микола Галушко викривав партійців із «Слуги народу», грошові оборудки яких «спаплюжили всі принципи та ідеї, які підтримали 73% виборців України», закликав партійне керівництво до совісті, відповідав на закиди щодо своєї зустрічі з броварським «вічним» мером Ігорем Сапожком і таке інше.

Станом на 15 грудня 2023 року в Єдиному державному реєстрі декларацій опубліковано декларації народного депутата України Миколи Галушка, подані у 2020, 2021, 2022 роках. У документі, поданому 2 січня 2022 року, задекларовано сім об’єктів нерухомості. П’ять із них належать декларантові – квартира площею 50,6 кв. м в Броварах та земельні ділянки в Броварах і Броварському районі. Ще два об’єкти, земельна ділянка і житловий будинок площею 277,4 кв. м в Броварах – власність Леоніда Галушка (ймовірно, батька декларанта). Задекларовано легковик LEXUS LS 460 2007 року випуску. Народний депутат придбав це авто у вересні 2019 року. Грошових активів Микола Галушко не задекларував. Також зазначено, що автомобіль LEXUS LS 460 повернуто продавцю «на підставі виявлення технічних проблем автомобіля в день придбання» – 25 вересня 2019 року.

Нагороди та відзнаки

Інформації у відкритих джерелах немає.