Чи можуть українці знайти нове житло в разі його втрати?

Повномасштабне російське вторгнення спричинило найглибшу житлову кризу в сучасній історії України. За оцінками міжнародних організацій, станом на жовтень 2024 року приблизно 3,5 мільйона українців залишаються внутрішньо переміщеними, а 4,5 мільйона вже повернулися до своїх домівок.

Аналітичний центр Cedos провів дослідження про житлові умови українців, зокрема доступність житла, форми володіння ним та вразливість населення у разі його втрати. «Нерухомість 24/7» розповідає результати опитування.

Житло в Україні – є одним із секторів, який зазнав найбільшого негативного впливу війни. Станом на кінець 2024 року щонайменше 2 мільйони помешкань були зруйновані або пошкоджені, що становить близько 10% усього житлового фонду. Наприклад, внаслідок повномасштабного вторгнення росії на Київщині цей показник досяг 30 тисяч об’єктів.

Доступ до житла став серйозною проблемою, адже не всі українці можуть дозволити собі нове помешкання. Дослідження аналітичного центру Cedos показало, що 42% українців не мають жодної можливості знайти собі інше житло у випадку його втрати.

Які типи житла переважають в Україні?

За даними Cedos, 79% українців мешкають у власному житлі, тобто у квартирі чи будинку, що належить їм або членам їхнього домогосподарства.

Проте значна частина населення залежить від оренди:

• 14% мешкають у житлі, орендованому у приватних осіб;
• 3% проживають у чужому житлі безкоштовно;
• 4% мешкають у державному чи комунальному житлі.

Якщо порівняти ці цифри з 2021 роком, то ситуація змінилася кардинально. Тоді власне житло мали 95% українців, а в орендованому мешкало лише 5%. За останні три роки війна змінила ринок нерухомості – частка орендарів зросла майже втричі.

Також є суттєві відмінності між населеними пунктами:

• У селах і селищах у власному житлі мешкає 88% населення, тоді як в обласних центрах – лише 69%.
• Найбільше орендарів саме у великих містах – 24% жителів обласних центрів орендують житло, тоді як у менших містах цей показник становить 12%, а в селах – лише 6%.

Такі зміни зумовлені не тільки воєнною міграцією, а й фінансовими труднощами, через які купівля житла стала недоступною для значної частини населення.

Скільки українці витрачають на житло?

Війна не лише змінила житловий ринок, а й зробила оплату житла проблемною для майже половини українців. 42% опитаних витрачають на житло більш як 30% свого доходу, що перевищує міжнародний стандарт доступності житла. А 13% українців віддають понад 50% доходу тільки на житло.

Майже половина опитаних змушені економити, щоб оплачувати квартиру чи будинок:

• 19% економлять на їжі;
• 24% – на одязі.

У 2022 році ситуація була ще складнішою: тоді 52% українців витрачали на житло менше третини доходу, а 19% – понад половину заробітку. Хоча показники трохи покращилися, проблема залишається гострою, особливо для тих, хто змушений орендувати житло.

Що буде, якщо втратити житло?

Головне питання, яке ставили дослідники Cedos: чи зможуть українці знайти нове житло в разі втрати нинішнього?

Відповіді виявилися тривожними:

• 42% українців не мають жодної можливості забезпечити себе новим житлом і не знають, що робитимуть у такій ситуації.
• Лише 2% опитаних зможуть придбати інше житло.
  15% змогли б орендувати нове житло, якщо залишаться без нинішнього.

Ці дані підтверджують, що українська житлова система не гарантує безпеки більшості громадян у кризових ситуаціях.

Кому найважче платити за житло?

Літні люди – найбільш вразлива група. 38% пенсіонерів змушені економити на їжі, щоб оплачувати житло. Лише 40% власників житла віком 60+ витрачають на нього менше ніж 30% доходу, тоді як серед молодих таких 72%.

• Молодь (18-39 років) має більше можливостей.
• Лише 6% економлять на їжі, щоб оплачувати житло.
• 32% витрачають на житло понад третину доходу, що значно менше, ніж у старших вікових групах.
• 72% молодих власників житла можуть утримувати його без значних фінансових труднощів.

Як подолати житлову кризу?

Дослідники Cedos наголошують, що Україні необхідна системна житлова політика, яка включатиме:

• Розвиток соціального житла – доступного державного житла з довгостроковою пільговою орендою.
• Державні програми підтримки оренди для людей з низьким доходом, переселенців та молоді.
• Будівництво доступного житла, особливо в регіонах, які постраждали від бойових дій.

Без цих заходів ситуація може лише погіршитися, а мільйони українців залишатимуться беззахисними перед ризиком втрати житла.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік та відкриті джерела

Читайте також: Кількість нових іпотечних кредитів перевищила довоєнні показники

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.