Розплата за «зайві квадратні метри»: який податок на нерухомість треба сплатити у 2024 році?

Українці у цьому році мають сплатити податок за свою нерухомість, якщо її площа перевищує норму. Таким чином у  2023 році наші громадяни вже поповнили  місцеві бюджети на 1,28 млрд грн. Зокрема, кияни виклали 128,28 млн грн, а область – 153,28 млн грн.

Скільки доведеться платити за  свої метри у 2024 році, як розрахувати податок на нерухомість та хто взагалі може не зважати на цей обов`язковий платіж дослідила «Нерухомість 24/7».

Податок на житлову нерухомість, як один з «податків на розкіш», було запроваджено змінами до Податкового кодексу (Закон 71-VIII). Він надав місцевим органам влади інструмент для наповнення своїх бюджетів.

Цікаво те, що хоча у Києві найбільша кількість квадратних метрів житла, столиця у 2023 році опинилася не на першому місці серед платників податку. Торік кияни сплатили лише 128,28 млн грн податку за житлову нерухомість. Найбільше коштів зібрали у Львівській області – 196,88 млн грн. А найменше податку заплатили в Луганській, Херсонській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях.

Хто має платити?

 Податок за нерухомість  мають сплатити українці, які володіють:

• квартирою понад 60 кв. м;
• будинком площею понад 120 кв. м;
• будинком та квартирою з загальною площею 180 кв. м.

«Важливо врахувати, що оподатковуються лише квадратні метри, які перевищують встановлені норми. Наприклад, якщо власник має квартиру площею 120 квадратних метрів, то податок нарахують лише на 60 «зайвих» квадратних метрів», – зазначив юрист Олекса Воринський.

Як розрахувати податок на майно?

Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу об’єктів та їх місця розташування у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Вона не може перевищувати 1,5% за 1 кв. метр.

Цього року власники квартир та заміської нерухомості платитимуть податок за нерухомість за старим показником мінімальної зарплатні. І хоча з 1 січня 2024-го мінімальна зарплата збільшується, за новими показниками цей податок сплачуватимуть вже 2025 року.

Отже, зараз ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023, яка складала 6 700 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 100,5 грн (6 700 * 1,5%).

Так, наприклад у фізичної особи перебуває у власності квартира у м. Києві загальною площею 65 метрів квадратних. Сума податку розраховується як добуток загальної площі квартири, зменшеної на 60 кв. м, та ставки податку, яка складає 1,5 відсотка (100,5 грн за метр квадратний).

Розрахунок суми податку:
(65−60) * 100,5 = 502,5 гривні.

До речі, ви можете самі розрахувати свій податок на нерухомість у спеціальному калькуляторі, який дозволяє точно визначити розмір податку на конкретне житло в особистому кабінеті на сайті податкової.

У разі перебування нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, податок сплачується з урахуванням  особливостей:

• якщо нерухомість перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожен зі співвласників за належну йому частку;
• якщо майно у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з осіб-власників, визначена за згодою сторін;
• якщо нерухомість перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником є кожна з цих осіб за належну їй частку.

«Якщо загальна площа вашої квартири перевищує 300 кв. метрів або ви маєте будинок понад 500 кв. метрів, сума податку на нерухоме майно збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (або його частку)», – зазначила юристка Наталя Клименко.

Хто має право не сплачувати податок на нерухомість?

Податок на нерухомість в Україні – це обов’язковий платіж, який власники нерухомого майна зобов’язані сплачувати до бюджету. Проте деяким категоріям громадян сплачувати за «зайві квадратні метри» не потрібно.

На це мають право:

• громадяни, які проживають на територіях, де тривають воєнні дії;
• власники житла, яке опинилося на тимчасово окупованій території;
• українці, чиї домівки стали непридатними для проживання внаслідок війни.

Також до пільгової категорії входять:

• багатодітні сім’ї;
• одинокі матері, які виховують сиріт або дітей з інвалідністю;
• учасники АТО;
• заклади освіти;
• релігійні організації.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Freepik

Читайте також: Чи варто очікувати здешевлення квадратного метра на первинці?