Скасування Генплану Києва вплинуло на забудовників

Минулого місяця Київрада скасувала своє рішення від 18 вересня 2008 року № 262/262, що стосувалося розробки нового Генплану розвитку Києва до 2025 року. Та дала зелене світло для розробки змін до чинного Генерального плану міста Києва, затвердженого у 2002 році, який довгий час ігнорували у КМДА та міськраді. Таке рішення поставило у незручне становище багатьох забудовників. Про це повідомляє портал «НЕРУХОМІ».

Новий – добре забутий старий Генплан

11 квітня 2024 року столична міська рада ухвалила рішення під назвою «Про невідкладні заходи забезпечення сталого розвитку м. Києва». Проєкт рішення №08/231-330/ПР від 4.03.2024 року було винесено на розгляд міських депутатів у порядку невідкладності. Ініціаторами виступили заступник голови КМДА Петро Оленич, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов та начальник юридичного управління цього департаменту Віктор Коляденко. У сесійній залі проєкт рішення було затверджено майже без обговорення голосами 67 депутатів.

У пояснювальній записці до проєкту рішення №08/231-330/ПР від 4.03.2024 нарешті написано, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Тобто розробляти новий Генплан не було потреби. Також в пояснювальній записці написано, що плани зонування окремих територій столиці з середини 2020 року можуть затверджуватись змінами в Генплан. Мабуть, тому окремі Плани зонування столична влада вирішила далі не розробляти, хоча бюджетні гроші на це раніше виділялись і витрачались.

Затвердження та втілення рішення від 18 вересня 2008 року №262/262 щодо розробки нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року завжди супроводжувалися сильною критикою від окремих депутатів, юристів, архітекторів, експертів і громадських діячів. Розробників нового Генплану Києва відкрито називали злочинцями, а сам документ – аферою і засобом «дерибану» землі. Ця афера розпочалася коли Київським міським головою і головою КМДА був Леонід Черновецький. З приходом Віталія Кличка процес розробки документа продовжився без значних змін.

Розробка нового Генплану дозволяла депутатам Київради голосувати за відведення земельних ділянок під будівництво чи реконструкцію з порушенням функціонального та цільового призначення землі. Чим позбавили киян зелених зон, робочих місць, архітектурних та культурних пам’яток, майбутніх шкіл та медзакладів тощо.

За підрахунками експертів, з 2016 року в КМДА видали забудовникам близько 3000 дозволів на те, що наміри забудови відповідають майбутньому, хоч ще й не затвердженому Генплану.

«Прозоре будівництво»

Будівельна сфера тривалий час була однією з найбільш корумпованих і закритих галузей в Україні. У ціну практично кожного квадратного метра забудови закладалась вартість хабарів, а прості громадяни роками не могли отримати дозволи на будівництво.

Саме тому в Україні розробляють застосунок «Прозоре будівництво», яким буде користуватись Державна інспекція архітектури та містобудування для відстежування корупційних проявів у галузі. Програма передбачає виконання інспекторами ДІАМ виїзної перевірки на об’єкті за певним алгоритмом з фото- та відеофіксацією побаченого.

Крім того, змінять й стандарт фотозвіту. У разі перевірки, наприклад, житлового будинку або окремих секцій, інспектор повинен додати до звіту від 150 до 350 фотографій. Документ про результати перевірки зберігатиметься в електронному вигляді та буде доступний співробітникам центрального офісу, які ухвалять фінальне рішення про надання сертифікатів про прийняття об’єкта в експлуатацію або про відмову.

Голова ДІАМ Олександр Новицький наголошує, що бета-тестування програми розпочнеться у червні. Та вже восени програму планують ввести в промислову експлуатацію та закріпити до обов’язкового використання. За його словами, на другому етапі буде надано можливість користуватися цією програмою технічним інвентаризаторам, щоб вони теж підкріплювали свої обміри для техпаспортів відповідними фотофіксаціями. А на третьому етапі добровільно користуватися цим інструментом зможуть усі замовники будівництва. Вони зможуть надавати попередні фотозвіти ще до виїзної перевірки інспекторів.

Ситуація на будівельному ринку

У квітні Національний банк України провів опитування керівників компаній, де зʼясувалось, що бізнес посилив позитивні очікування щодо ділової активності в наступні 12 місяців. Попри безпекові ризики та логістичні труднощі, в тому числі з перетином кордону, респонденти прогнозували помірне зростання обсягів виробництва товарів та послуг, а також були позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств. Будівельники сподіваються на зростання попиту та те, що активізації робіт сприятимуть погодні умови.

Кінець забудови НАУ

Державна інспекція архітектури та містобудування України анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт на території Національного авіаційного університету. Перед тим відповідне рішення прийняла Наглядова рада вишу. Згідно з документацією, в електронній системі у сфері будівництва йшлося про житловий комплекс із 14 дев’ятиповерхових будинків на 1659 квартир. Але інспектори виявили численні порушення під час перевірки забудови.

У травні 2023 року журналісти розслідувачі проєкту Bihus.Info написали, що на території університету за сприяння тодішнього ректора і ексрегіонала Максима Луцького звели житловий комплекс. І близько двох десятків квартир у ЖК належать самому ректорові Луцькому та його формально колишній дружині. Окрім того, Луцький віддавав землі НАУ, які призначалися для гуртожитків, під незаконну забудову ЖК.

Після скандалу навколо персони Луцького і заяв урядовців про намір зняти Луцького з посади та і реорганізувати НАУ тодішній ректор оголосив про намір піти служити в Збройні сили України.

10 квітня 2024 року призначили виконувачкою обов’язків ректорки Національного авіаційного університету Ксенію Семенову. Вона перша жінка, яка очолила цей університет.

Будівництво під арештом

Солом’янський районний суд наклав арешт на будівництво біля Солом’янського ландшафтного парку за клопотанням окружної прокуратури. Внаслідок цього будівельні роботи повністю зупинилися.

У квітні ДІАМ були зупинені містобудівні умови та обмеження видані забудовнику Park Life біля Солом’янського ландшафтного парку. Це вдалося завдяки відеозверненню громади до Мінінфраструктури з проханням погодити ДІАМ перевірку скандального будівництва ЖК Park Life, що спричинило обвал в парку. Також у парку вирубали ділянку дерев нібито через шкідників, проте одразу почали прокладати лінії електропередач на тому самому місці.

Під час перевірки дотримання Департаментом містобудування та архітектури КМДА вимог будівного законодавства була виявлена низка порушень при видачі дозволу для проєктування об’єкта будівництва біля Солом’янського ландшафтного парку в Києві. Адже згідно з Генпланом, на цій території мають бути комунально-складські будівлі. Однак після внесення змін до детального плану територій вони стали зоною «громадської забудови».

Чи є вихід із кризи

Будівельна компанія «Київміськбуд» зможе відновити свої заморожені проєкти, починаючи з третього кварталу 2024 року, за умови, що Київрада підтримає механізми фінансування будівництва, запропоновані забудовником. Про це заявив новообраний голова компанії Василь Олійник на засіданні тимчасової комісії щодо розв’язання проблемних питань компанії.

За його словами, реальний план стабілізації Київміськбуду залежатиме від обсягу залучених коштів. Сьогодні ж щомісяця простою коштує компанії близько 10 млн грн, через стабілізацію об’єктів, виплату податків та інше.

Олійник запропонував передати місту кілька добудованих та введених в експлуатацію дитсадків. За словами Олійника, оскільки вони будувалися раніше, зараз ці будівлі потрібно адаптувати до підвищених вимог безпеки. Якщо місто погодиться викупити ці дитсадки після дообладнання укриттів, це зможе дати Київміськбуду ще 200-300 млн грн на добудову об’єктів.

Проте залученої в такий спосіб суми вистачить лише на перезапуск кількох майданчиків. Для повноцінного розморожування об’єктів потрібно близько 2 млрд грн на рік, а загалом, як і озвучувалося раніше, – близько 4 млрд грн у 2024-2025 роках.

Головна проблема компанії полягає у роботі за моделлю перехресного фінансування, коли будівництво здійснюється виключно коштом нових інвесторів.

Статистика та цифри

Попри військову агресію рф в Україні активно розвиваються держпрограми, розраховані на купівлю та відбудову зруйнованого житла.

Наприклад, за майже рік роботи державної програми «єВідновлення» українці вже використали половину коштів, які за цією програмою їм погодили, як компенсацію за знищене житло. Йдеться про 4,3 млрд гривень – саме на таку суму уклали угоди купівлі-продажу власники 2060 житлових сертифікатів «єВідновлення».

Іпотечні кредити за програмою «єОселя» взяли вже 10 тисяч українських родин. Загальна сума виданих банками кредитів – майже 16 мільярдів гривень. Ця програма виконує не лише соціальну функцію, допомагаючи українцям придбати житло на доступних умовах, через неї уряд ще й інвестує в розвиток сфери житлового будівництва та супутніх галузей. 30% взятих українцями кредитів були на купівлю житла першого продажу – готового від забудовника або такого, що будується

Тим часом за даними Держстату, в Україні будівництво житлових об’єктів за рік скоротилося на 4,6%. Якщо тенденція збережеться, на думку експертів, це може призвести до дефіциту житла на ринку. Поки що у структурі будівництва переважну частку (42,9%) займають капітальні та поточні ремонти приміщень. Частка будівництва нових об’єктів складає лише 36,3%.

Читайте також: За головування Кличка столиця новий Генеральний план ніколи не побачить: Київрада повертається до старого Генплану міста

Фото: ілюстративне.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.