81 рана на культурній мапі Київщини: як війна нищить спадщину регіону

«Лютий, що болить»… Саме так можна описати наслідки війни для Київщини, де кожна зруйнована пам’ятка архітектури нагадує про болючі збитки. Війна — це не лише битви та військові втрати. Це ще й удар по культурі, пам’яті та ідентичності нації. Російське вторгнення в Україну зруйнувало тисячі людських життів, але також позбавило країну важливих історичних об’єктів, які роками формували її вигляд  та світогляд. Київщина, яка стала однією з перших регіонів, що взяла на себе удар, втратила низку пам’яток архітектури. Це не просто будівлі – це символи епох, сторінки української історії, які сьогодні перетворюються на руїни.

Журналісти «Київщини 24/7» розглянули конкретні випадки руйнації культурних об’єктів у Київській області, масштаби втрат та перспективи їхнього відновлення.

Масштаби руйнувань

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, станом на 25 грудня 2024 року внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україні постраждали 2156 об’єктів культурної інфраструктури, з них 382 (17,7%) – знищені. Серед постраждалих: 1042 клубні заклади, 770 бібліотек, 165 закладів мистецької освіти, 120 музеїв та галерей, 39 театрів, кінотеатрів та філармоній, 7 заповідників, 9 парків та зоопарків, 4 цирки.

У Київській області та місті Києві зафіксовано 81 випадок пошкодження або руйнування об’єктів культурної спадщини. У своїй заяві міністерство наголосило:

«На превеликий жаль, ці цифри продовжують зростати».

Цифри дійсно вражають, але за ними стоять конкретні споруди, що мають глибоку історичну цінність.

Знищення Іванківського музею та втрата колекції Примаченко

Ранок 25 лютого 2022 року став фатальним для культурного осередку Київщини. Російські війська, просуваючись у бік столиці, відкрили артилерійський вогонь по Іванкову. Один зі снарядів влучив у будівлю Іванківського історико-краєзнавчого музею. Полум’я швидко охопило дерев’яну споруду — і вже за пів години вона була повністю знищена.

Цей музей зберігав унікальну колекцію картин Марії Примаченко, однієї з найвідоміших українських художниць, яку навіть Пабло Пікассо називав геніальною.

Завдяки місцевим жителям вдалося врятувати 14  робіт художниці, проте інші експонати музею — давні ікони, етнографічні матеріали та архівні документи — були втрачені назавжди.

Іванківський музей не просто розповідав про історію регіону — він був символом збереження культурної пам’яті. Тепер його місце займають згарище й спогади. Одразу після руйнації у 2022 році Мінкульт та Київська ОВА обіцяли відбудувати — тобто держава взяла на себе відновлення пам’ятки, тому благодійників вирішили не допускати. На початках були навіть певні проєкти відбудови Музею Марії Примаченко. Але виявилося, що заклад у комунальній власності, тож держава не має витрачати свої кошти. Наразі відновити музей неможливо, все потрібно створювати з нуля. На це необхідно 30 мільйонів гривень. Але спочатку треба розібрати руїни — на це мінімум піде 400 тисяч гривень. Громада Іванкова шукає на це гроші й відкрита до будь-якої підтримки.

Руйнування культурних об’єктів у Бородянці

Окупація Бородянки у лютому-березні 2022 року залишила по собі руїни.

Центральна бібліотека міста, що розташовувалася у будівлі початку XX століття, була знищена внаслідок авіаудару. У ній зберігалися десятки тисяч книжок, зокрема рідкісні видання кінця XIX століття, які тепер назавжди втрачені.

Також вибухи зруйнували місцевий будинок культури. Колись тут відбувалися вистави, концерти, фестивалі та творчі заходи для дітей.

Схожа доля спіткала краєзнавчий музей Бородянки, який зберігав артефакти з історії Київщини. Він був пошкоджений вибухами та пожежею, а значна частина його колекції — втрачена.

На додачу до культурних втрат, російські війська знищили пам’ятники загиблим у Другій світовій війні, воїнам-афганцям і солдатам ЗСУ.

Пам’ятник Тарасу Шевченку в Бородянці, пошкоджений під час російської окупації, став символом стійкості українського народу. Станом на лютий 2025 року, пам’ятник залишається в пошкодженому стані, слугуючи нагадуванням про пережиті події та символом опору. Місцева громада проводить біля нього різноманітні культурні заходи, зокрема, 9 березня 2024 року тут встановили національний рекорд з найтривалішого декламування творів Шевченка.

За результатами обстеження, художники-реставратори рекомендували демонтувати пошкоджене погруддя та перенести його в належне приміщення для збереження, а на його місці встановити копію, виготовлену в техніці лиття.   Однак, станом на лютий 2025 року, офіційних повідомлень про початок робіт з відновлення пам’ятника немає.

Київ під ударами ракет та БпЛА

Столиця також зазнала серйозних руйнувань. З початку повномасштабного вторгнення рф у Києві зазнали істотних руйнувань понад 20 памʼяток історії та культури. Загалом понад 50 історичних будівель потребують капітального ремонту або повного відновлення

10 жовтня 2022 року під час масованого ракетного обстрілу Києва постраждали кілька закладів культури та освіти. Серед них – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Вибуховою хвилею було пошкоджено фасади та інтер’єри Червоного корпусу університету, який є пам’яткою історії національного значення, а також Інституту філології (Жовтий корпус) та Наукової бібліотеки імені М. Максимовича. В будівлях вибито вікна та пошкоджено двері. На щастя, працівники та студенти, які перебували в цих будівлях, не постраждали.

Будинок Йосифа Лева 1900-х рр. був також пошкодженим одним із перших — 17 жовтня 2022 року. З того часу історичну будівлю ніхто не відновлює, а Київська міська рада навіть планувала його знести.

Ракетний удар також серйозно пошкодив Будинок Спілки письменників України. Його дах, фасад і вітражі зазнали значних ушкоджень, через що будівля потребує негайної реставрації. Ця будівля – це пам’ятка історії, мистецтва й архітектури місцевого значення в Києві на Банковій вулиці, 2. Особняк збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, що в 1896 році перебудував його на замовлення київського купця й цукрозаводчика Симхи Лібермана в стилі неоренесансу. 

Вибухова хвиля зачепила Київську малу оперу на Лук’янівці — у будівлі вибито вікна та пошкоджено інтер’єри.

Храми Київщини під прицілом

20 грудня 2024 року столиця ледь не втратила ще одну важливу пам’ятку — Костел святого Миколая. Російська ракета пошкодила його фасад, зруйнувала унікальні вітражі та завдала серйозної шкоди внутрішнім перекриттям.

Міністерство культури та інформаційної політики України розробило план реставрації, який передбачає відновлення храму за автентичними кресленнями. Наразі тривають підготовчі роботи, зосереджені на першочергових заходах для збереження об’єкта культурної спадщини. Зокрема, важливо захистити фасад та внутрішні елементи від подальшого руйнування, а також виготовити нові скляні елементи для зруйнованої центральної вітражної композиції.

Фахівці Українського Міжнародного Інституту Відновлення (УМІВ) провели огляд костелу та визначили, що на усунення пошкоджень знадобиться щонайменше 30 мільйонів гривень.  Паралельно, суд зобов’язав Міністерство культури повернути будівлю костелу у повноцінне користування релігійній громаді Римсько-Католицької Церкви.

Таким чином, станом на кінець лютого 2025 року, відновлення костелу Святого Миколая перебуває на етапі підготовчих та протиаварійних робіт, спрямованих на збереження та реставрацію цієї важливої історичної пам’ятки.

Війна принесла нищівні втрати й для релігійної спадщини регіону.

У березні 2022 року згоріла Георгіївська церква у селі Заворичі. Це була одна з найстаріших дерев’яних святинь Київщини, збудована ще у XIX столітті. Російський артилерійський обстріл перетворив її на купу попелу.

Не пережила війну і церква Вознесіння Господнього в Лук’янівці, яка простояла понад 150 років. Російські війська знищили її під час бойових дій, і тепер від історичної святині не залишилося нічого.

Частково зруйнованим залишився храм пророка Іллі та апостола Андрія Первозванного у селі Мостище. Вибухи вибили вікна, пошкодили дах і фасад будівлі.

Наслідки для культурної спадщини

Руйнування архітектурних пам’яток має довгострокові наслідки не лише для Київщини, а й для всієї країни. Втрата кожної історичної будівлі – це втрачена сторінка історії, яку вже неможливо повернути. Культурна спадщина формує національну ідентичність, і її знищення є одним з інструментів війни, спрямованим на стирання пам’яті про минуле.

Окрім фізичних руйнувань, існує ще один аспект – втрата автентичності. Реставрація пошкоджених об’єктів – це складний і дорогий процес.

Чи можливе відновлення?

Українська влада та міжнародні організації докладають значних зусиль для документування руйнувань і планування реставраційних робіт. ЮНЕСКО вже включило деякі об’єкти культурної спадщини України та Київщини до списку тих, що потребують першочергового захисту.

Відновлення таких об’єктів, як Іванківський музей чи пошкоджені історичні будинки Києва, є складним процесом, що потребує значних фінансових ресурсів.

Cтало відомо, що у Києві на 2025 рік на фінансування галузі культури та охорони культурної спадщини у міському бюджеті передбачено понад 2 мільярди гривень, розповідає Ганна Старостенко. Окрім захисту пам’яток ці кошти планується спрямувати на збереження творчих колективів, забезпечення безбар’єрності культурного простору, облаштування укриттів, а також на психоемоційну реабілітацію за допомогою мистецтва постраждалих від війни містян.

Але головна проблема – це не лише гроші, а і збереження автентичності цих пам’яток. Часто відбудовані будівлі стають лише копіями, а справжню історичну цінність повернути неможливо. Тож днями столиця отримала перший зразок київської жовтої цегли, виробництво якої не велося майже століття. Унікальний матеріал, створений зі спондилової глини, традиційно використовувався для будівництва історичних будівель Києва. Виготовлена київська жовта цегла майже не відрізняється від оригінальної, що дозволяє використовувати її у реставрації без видимих слідів втручання.

Руйнування архітектурних пам’яток у Київському регіоні – це частина цілеспрямованої політики стирання української ідентичності.

Але навіть попри втрати, Україна має шанс відновити свою культурну спадщину. Завдяки міжнародній підтримці, ініціативам волонтерів та зусиллям реставраторів історія Київщини не буде втрачена. Важливо не лише повернути зруйновані будівлі, а й зберегти пам’ять про них. Бо культура – це те, що робить нас нацією.

Читайте також: Історії, які болять: унікальна платформа «Свідок» збирає свідчення українців про війну в Україні

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.