«Алко-, наркоцентр біля школи»: скандал у Шкарівці – коментарі учасників конфлікту (друга частина)

У Шкарівці Білоцерківської міської громади на Київщині квітень вирує гучним скандалом – у центрі села ведуться ремонтні роботи, бо в приміщенні закинутого кафе «Снігурі» готується відкриття реабілітаційного закладу. Про це ми повідомляли вчора. Сьогодні «Київщина 24/7» поставила чіткі та почасти дошкульні запитання найяскравішим учасникам конфлікту – розберімося у фактах і деталях.

Староста Шкарівки: «Ми стукатимемо в усі двері, аби не допустити такого закладу»

Староста села Шкарівка Юлія Ткаченко вважає, що власник вводить громаду в оману щодо своїх планів на «Снігурі» та наголошує, що вони мають реалізуватися з огляду на перебування там щодня близько 1000 дітей:

«У цей складний воєнний час в селі Шкарівка в приміщенні колишнього кафе «Снігурі» розпочинається грандіозний ремонт. Кажуть, що нібито буде відкрито будинок для літніх людей. Згодом з’являється вивіска «Мій вибір», що свідчить про облаштування Центру реабілітації наркозалежних громадян. Як бачимо, немає правдивої інформації щодо задуму власника. Нас бентежить, що, по суті, наркологічний диспансер буде розташовуватися біля школи, садочка, стадіону, парку, де протягом дня перебуває близько 1000 дітей. Ми проти такого сусідства. Вважаємо, що заклади такого типу не можуть розташовуватись поруч з навчальними закладами. Ми, мешканці села Шкарівка, стукатимемо в усі двері, аби не допустити діяльність такого закладу там де намірились власники приміщення».

Сніжана Климчук: «Топоровський С. А. спекулює військовою темою і плутається у  відповідях»

Мешканка Шкарівської громади та активістка громадської організації «Рух сучасних громад» (ГО РСГ) Сніжана Климчук повідомляє, що громадські активісти та інші небайдужі активні жителі села почали активно займатися цим питанням з 13 квітня. Її створення центру у Шкарівці хвилює насамперед як матір – тут зростають її діти, які мають право на комфортні умови та захищеність:

«Громада однозначно проти відкриття реабілітаційного центру. Настрій громади ви можете відслідкувати в дописі на ФБ. Люди налаштовані радикально і категорично щодо відкриття РЦ, адже для перебування постояльців будь-якої категорії пацієнтів потрібен спокій і тиша. А розташування РЦ цього забезпечити не зможе, бо знаходиться впритул до стадіону, на якому проходять змагання, святкування дня села та інші заходи. Також поряд без фактичного розмежування знаходиться парк, де проводить перший та останній дзвоник школа, випускні, гуляють діти. Діти – це завжди гамір. У свою чергу, це автоматично створює обмеження для мешканців у вільному проведенні подібних заходів. Наразі мешканці збирають підписи, щоб недопустити відкриття РЦ та готуються до мітингу.

Щодо території: абсолютно не дотримано законні вимоги щодо розташування РЦ. Центр села, через паркан з одного боку впритул парк, з другого боку стадіон, навпроти – хати, а трошки лівіше через дорогу – шкільний заклад та садочок. Витяги із законів додаю (на фото)».

Звідки ви дізнались про створення РЦ «Мій вибір» чи є ця інформація точною?

До представників ГО «Рух сучасних громад» (ГО РСГ) почали звертатися жителі Шкарівки із занепокоєнням про те, що в колишньому кафе-комплексі «Снігурі» відкривається реабілітаційний центр ще приблизно місяць тому. Староста села Шкарівка Юлія Віталіївна Ткаченко спілкувалася з новими орендарями приміщення і її запевнили, що там буде реабілітаційний центр для військових без стаціонарного перебування. Шкарівчани заспокоїлися і ніхто не надавав значення тому, що відбувається в «Снігурях», адже допомога військовим дуже важлива і необхідна, особливо в наш час.

Але потім селом пішла інформація, що там планується відкриття центру реабілітації наркозалежних, алкозалежних та ігроманів. Для вашого розуміння: Шкарівка і Біла Церква – це як велике село, де всі один одного знають, завжди є витік інформації, навіть «секретної». До того ж нещодавно з’явилася вивіска, яка підтвердила, що там скоріш за все буде саме наркоцентр «Мій вибір». Його власник – Сергій Анатолійович Топоровський, і специфіка його діяльності пов’язана саме із залежними людьми. Також з певних джерел активній групі села підтвердили, що в планах Сергія Анатолійовича відкриття саме нарко-, алкоцентру.

Ще хочу додати, що Топоровський С.А. спекулює військовою темою і постійно плутається у своїх відповідях людям: то відповідає що це буде РЦ для військових, то дає відповідь, що там будуть перебувати літні люди (до речі, вони також потребують спокою і тиші), то він пише на ФБ, що ще не вирішив, що саме там буде. Ще він постійно вводить людей в оману, що вже викупив цей об’єкт і тепер він має право відкрити там що вважає за потрібне, бо це вже приватна власність. В той самий час він під іншими коментарями відписує, що приміщення в оренді. Але нагадаю, станом на 18.04.23 р. це приміщення перебувало по договору оренди. Усі мої слова, вище зазначені, можете перевірити у відповідях в коментарях Топоровським С. А. під дописом ФБ.

Яким чином ви зверталися до очільника Білоцерківської територіальної громади Генадія Дикого з цього приводу, яку відповідь отримали?

Через старостат. Староста Шкарівки Ткаченко Ю.В. 17 квітня поїхала у міськвиконком, щоб призначити спільну зустріч з цієї проблеми у форматі: ГО РСГ, Староста, очільник ОТГ Дикий Г. А. Ми отримали відповідь, що Дикий в цей день іде у відпустку (хоча він був на робочому місці). Староста з ним там зустрілася.

Чи насправді вашому ГО стало відомо від директора РЦ «Мій вибір» Сергія Топоровського, що центр фінансується Ізраїлем. Які проблеми ви та громада в цьому вбачаєте?

14 квітня Сергій Топоровський запросив актив громади на екскурсію-знайомство до центру «Мій вибір». На наше питання «звідки фінансування?» ми почули відповідь «з Ізраїлю, єврейською общиною». Він також повідомив, що чекає від них ще кошти на придбання території (зараз вони працюють за договором оренди) і планує викупити землі за територією «Снігурі» – тобто розширитися і що це вже буде приватна власність.

Це не проблема, це підтвердження того, що центр відкривають не для українських військових.

І хочу зазначити: ми на власні очі побачили, що там буде розміщено стаціонарне перебування пацієнтів. Сергій Топоровський це підтвердив і навіть показав презентацію на телефоні кінцевого результату ремонту приміщень та облаштування кімнат. З цього випливає, що даний РЦ не створюється з метою консультативної роботи пацієнтів.

Чи маєте ви інформацію щодо переведення прилеглої території (ліс, парк та частково стадіон ) у приватну власність для відчуження на користь РЦ? З яких джерел? Кому наразі за законом належать ці території?

Дуже складне питання для пояснення, але я спробую відповісти. За кадастровою картою перераховані вами землі – це землі Лісгоспу. І за цією картою, там «Снігурів» взагалі не має бути, адже це незаконно. Але вже сталося, як сталося: «Снігурі» там уже років з 15, якщо не більше. У нас на руках є роздруківка витягу з реєстру, де відмічена ця ділянка під приватизацію. Їй незабаром мають присвоїти новий кадастровий номер саме на ділянку кафе через підставний реєстраційний номер. І є інформація, що ведеться робота щодо збільшенню територій «Снігурів» через виведення прилеглих земель.

Максим Янішевський: «Ми пропонуємо Центр реабілітації для військових – ні, Центр психосоціальної реабілітації – ні, Пансіонат для людей похилого віку – теж не те. Ну, давайте тоді подумаємо: що?»

Нинішнім ремонтом у центрі Шкарівки керує психолог і очільник приватного підприємства «Мій вибір ЖИТТЯ» Максим Янішевський. За його словами, саме ПП «Мій вибір ЖИТТЯ» має на меті створення тут соціальнозначимого закладу і його команда готова дослухатися до думки шкарівчан.

ПП «Мій вибір ЖИТТЯ» – окреме приватне підприємство від фундаментальної громадської організації «Центр здорового життя МІЙ ВИБІР». Його створено спеціально для реалізації напрямку саме психологічної допомоги людям у кризових ситуаціях.

Чи насправді ГО «Мій вибір ЖИТТЯ» планує відкривати в центрі села Шкарівка реабілітаційний центр? Як він буде працювати і з якою метою?

У Шкарівці ми, ПП «Мій вибір ЖИТТЯ», плануємо відкрити психологічний центр. У розробці маємо два напрямки роботи.

Перший напрямок. Це створення центру психологічної реабілітації, де працюватиме команда психологів, психіатрів, інших фахівців для надання допомоги людям у кризових ситуаціях. Сьогодні це актуально, адже ми у стані війни стикаємося з безліччю важких проблем. Планується, що в нашому центрі в Шкарівці людина зможе повністю відпочити від буденного життя, попрацювати з фахівцями, перезагрузитися й повернутися до своїх справ. Це можуть бути зокрема й військовослужбовці, які повертатимуться додому чи просто у відпустку.

Зараз взагалі дуже багато таких звернень. Я ще керівник центру реабілітації в Білій Церкві. Але конструктивно надати саме кризову психологічну реабілітацію важко в умовах стаціонару, де реабілітуються також люди з іншими запитами. Тому було вирішено сформувати для цього окремий підрозділ. Також у нас є підрозділи, які займаються, наприклад, підлітками. Тобто в загальному в центрі реабілітації є структурні підрозділи, які окремо замаються певними проблемами.

Другий напрямок. Це пансіонат для людей похилого віку.

У пріоритеті – усе-таки психологічний центр, тому що повноцінна працююча висококваліфікована команда для нього вже сформована.

Чому для створення такого закладу ваша організація обрала саме це місце й село?

Не було ніякого конкретного вибору місця. Я шукав будинок для людей і військових близько 9 місяців. Знаходилась або промзона (думаю, аморально селити людей в промзону), або місця, у які треба вкласти колосальні гроші для облаштування. У Шкарівку потрапили випадково – через ріелтора, який нас познайомив із власником цієї території.

Яким чином ви отримали у розпорядження приміщення колишнього закладу «Снігурі»? Як давно і яким чином ідуть приготування до створення там психологічного центру?

Після укладання з власником договору оренди ми почали ремонтні роботи. Саме на основі цього договору оренди ми перейняли орендоване приміщення в розпорядження для діяльності.

Усе ми все робили самостійно, бо не маємо коштів для найму спеціальних робітників. Тому приходилось переодягатися всьому керівництву, лікарям – і робити все власноруч. Підготовка приміщення триває близько 3 місяців. А підготовка самого проєкту ведеться вже не 1 рік.

Місцеві стверджують, що окрім приміщення, Центр має на меті зайняти й частину прилеглих земель (ліс, парк та частково стадіон). Яка площа цієї ділянки, кому вона наразі належить і на яких правах вона може використовуватись Центром?

Оці моменти – ліс, парк, стадіон – взагалі для мене новина. Нема в нас ніяких претензій ні на стадіон, ні на ще щось. А з цього питання, напевно, і випливає відповідь на цей ажіотаж і чому громада була заведена у неправдиву інформацію стосовно того, що ми відкриваємо. Тому що саме ці активісти володіють тренажерним залом на стадіоні, і самим стадіоном, і парком, і все решта. Напевно, їх інтерес – це земля, бо до мене вже доходять чутки, що вони її вже не перший рік хочуть відвоювати у того господаря, у якого ми взяли в оренду. Тож, придумали ці всі фейки, незрозумілі для звичайних людей.

Говорять, що Центр буде фінансуватись Ізраїлем. Чи насправді це так? За який кошт насправді планується існування Центру?

На сьогодні ремонт і все інше здійснюється за наш власний кошт. З Ізраїлем у нас ніякого зв’язку немає, окрім того що брат мого напарника Сергія Топоровського працює в Ізраїлі фотографом. І він просто допоміг нам в критичний момент, коли в нас закінчувались фінанси на ремонт. Тому що ми далеко не з багатих сімей, не мажори і таке інше – увесь цей ремонт робився за власний кошт. Зв’язки з Ізраїлем у нас на цьому закінчуються.

Насправді після відкриття центр існуватиме за кошт тих людей, які будуть отримувати там платні послуги. Фінансування буде автономне: ні від кого воно не буде залежати – ні від нашої держави, ні від іншої. Також ми виконуватимемо соціальну місію: надаватимемо безкоштовну допомогу тим, хто не може її отримати на платній основі – безкоштовні консультаційні кабінети та реабілітаційні місця.

З чим ви, можливо, пов’язуєте такий громадський опір створенню соціальнозначимого закладу?

Я не бачу ніякого спротиву власне громади. Я бачу супротив тільки зацікавлених осіб, які ведуть уже не один рік боротьбу за цю землю. І ось нарешті знайшли причину, як підбурити громаду. Я тільки цим можу пояснити усі фейки, які написані в цьому пості. Узагалі весь цей текст провокаційний. Із правдивого там, певно – тільки фотографія. Усе інше – просто штучно створений ажіотаж. Для якої цілі? Чесно, я не знаю для якої цілі – можу тільки здогадуватись. Явно хтось зацікавлений в цьому – певно, це земля.

Ви ж розумієте, їм же не підходить абсолютно нічого: ми пропонуємо Центр реабілітації для військових – ні, Центр психосоціальної реабілітації – ні, Пансіонат для людей похилого віку – теж не те. Ну, давайте тоді подумаємо: що? А нам взагалі нічого не підходить.

Авторка: Аня Алляйн.

Фото: Сніжана Климчук.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook – сторінці і в Telegram – каналі.