Битва за аеропорт «Антонов» у Гостомелі: лють та сила українців

«Лютий, що болить»… Сьогодні друга річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну. І «Київщина 24/7» продовжує публікувати серію матеріалів про цю трагедію українського народу, яка болітиме завжди.

24 лютого Гостомельський аеропорт один із перших взяв на себе удар російських окупантів. За даними ГУР, у боях в Гостомелі росія втратила майже 200 фахівців із захоплення аеродромів та аеропортів, які десятиліттями брали участь у військових навчаннях такого типу. Тут було розтрощено міф про непереможність російської армії та розвіялися кремлівські мрії «взяти Київ за три дні». Як проходили бої за летовище Київщині 24/7 розповіли безпосередні учасники бойових дій.

«Вранці 24 лютого земля та повітря ревіли й тремтіли – над нами вишукувалися у лінію гелікоптери перед польотом до Гостомеля. За звуками було зрозуміло, що їх дуже багато. Це були штурмовики, ті самі рашистські «алігатори». Вони «висіли» над верхівками сосен, бокові двері у кабінах були відчинені. І ми бачили як десантники розглядають нас. Дотепер згадуючи про це, я думаю лише про одне – вони всі здохли», – розповідає Наталя Ржанова, яка мешкає біля Київського моря.

24 лютого  російські війська ВДВ спробували захопити гостомельський аеропорт, спрямувавши до нього десант на 34 гелікоптерах. За планом москви, летовище під Києвом мало послужити ключовим хабом для швидкого перекидання транспортною авіацією техніки та живої сили для подальшої окупації столиці України.

У перші години аеропорт захищала бригада швидкого реагування Національної гвардії України, яка розташовувалась у Гостомелі. Згодом до захисту аеропорту оперативно були залучені спецпризначенці ГУР МО України та інші підрозділи Сил безпеки й оборони держави.

«Наше завдання було стримати, завдавати максимальних втрат, дати ще часу прикрити терміновиків, щоб вони могли нормально вийти, та максимально відтягнути супротивника», – розповів боєць ГУР.

Сили оборони аеропорту зайняли позиції, вони були готові збивати транспортні літаки РФ із зенітних установок та переносних зенітних ракетних комплексів. Але замість них прилетіли кількадесят вертольотів.

Внаслідок запеклих боїв злітно-посадкові смуги на летовищі стали непридатними для приймання російських транспортних бортів з військами та технікою. Ворог зазнав значних втрат.

Війська РФ змогли закріпитись на території аеропорту «Антонов», але так і не посадили там свої важкі транспортні літаки з десантом.

Битва за летовище, розташоване за 25 кілометрів від Києва, тривала понад місяць. На жаль, 27 лютого, у результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт, було знищено найбільший у світі літак АН-225 «Мрія».

«Схоже, росіяни думали, що повторять сценарій захоплення аеродрому, як під час «приштинського кидка» в Косово від 12 червня 1999 року. Вони думали, що в Гостомелі повторять сценарій захоплення аеродрому, як під час подій у Казахстані на початку січня 2022 року. Вони були настільки самовпевнені, не усвідомлюючи, що мають справу з українцями», – зазначив Герой України, командир підрозділу спецпризначення ГУР МО України, офіцер-розвідник, який брав участь у битві за Київ.

«Якщо ми не вистоїмо, то Київ втоплять у крові»

«Коли ми йшли на бій, я  відчував лють та був переконаний, що ніщо не врятує рашистів від неминучої розплати. Бо за ними будуть понівечені життя, катування, жах та біль, які вони принесли в інші країни. І якщо ми не вистоїмо, то Київ втоплять у крові мешканців та перетворять на його фільтраційний табір. Згодом ми зрозуміли, що нам вдалося відстояти столицю ціною багатьох життів у Мощуні, Гостомелі, Бучі, Ірпені, Стоянці…» – розповідає захисник гостомельського аеропорту.

Українські бійці були налаштовані на те, аби знищити якомога більше сил і засобів ворога та  не допустити захоплення аеродрому. У запеклих боях за Гостомельський аеропорт брали участь воїни Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Зокрема, зведений тактичний повітряний десант та рейдовий загін 80 окрема десантно-штурмова бригада ДШВ ЗСУ.

Про важливість даної операції розповів безпосередній учасник тих подій – командир тактичного повітряного десанту капітан Дмитро Перешиваний на псевдо «Зевс»:

«Нам поставили завдання – штурм та захоплення аеродрому «Антонова», закріплення для його подальшої оборони. Наша задача була не допустити висадку повітряних сил ворожого десанту. Я розумів, що це може бути «дорога в один кінець».

Дмитро додав, що на місцевості він зібрав командирів груп і уточнив завдання. Аеродром палав від вибухів, було чутно, де ведуться бої. Все було у пилюці, була максимально низька видимість.

«Ми зайняли рубіж та відправили одну групу на розвідку. Інша наша група намагалася зайти на територію летовища через бетонні прогалини у заборі, по них відкрили вогонь з великокаліберного кулемета. Одним з командирів було прийнято рішення штурмувати аеропорт. Першими на аеродром мала заходити інша група на бойових машинах, і таким чином взяти вогонь на себе. А ми мали перекидати бійців на територію летовища», – згадує командир тактичного повітряного десанту.

По бійцях одразу відкрили вогонь з усіх можливих вогневих засобів: працював снайпер, кулеметники та стрільці, які знаходилися по всьому периметру аеропорту. У перші ж хвилини бою у наших штурмовиків було 6 поранених. Після цього наші бійці вели вогонь з іншої сторони забору летовища. Основною метою було витягнути поранених та зробити все можливе, щоб російський десант не здійснив десантування.

 «Бій тривав з 22.00 до 5 ранку. Ми бачили як артилерія обстрілювала 72 бригаду. Я мав з нею прямий зв`язок та корегував вогонь нашої артилерії. 25 лютого близько 11 ранку у повітрі з`явилися російські гвинтокрили КА-52 та МІ-8. КА-52 кружляли по периметру летовища та забезпечували висадку десанту з МІ-8. Я скидав точки нашим підрозділам, щоб по окупантах працювала артилерія», – продовжує Дмитро.

Він пригадує, що коли вони вистрелили в гелікоптер КА-52, екіпаж відреагував не одразу. Він пустив теплові пастки майже в той момент, коли у нього мала влучити ракета. У гвинтокрил потрапили уламки ракети, тому окупанти здійснили аварійну посадку.

27 лютого у цю місцевість вже заходили російські колони, бійці загалом нарахували 450 одиниць ворожої техніки. Після цього на летовище заїхали чорні джипи. Наші воїни одразу передали координати командуванню десантно-штурмових військ та всім підрозділам, які знаходилися в районі летовища та могли відпрацювати по ворожім гостям артилерією. За різними даними, саме тут загинув російський чеченський військовий командир, генерал-майор Магомед Тушаєв.

Протягом наступного місяця ЗСУ неухильно завдавали поразки російським військам, знищивши найбільш підготовлені підрозділи російських повітряно-десантних військ, спецназу та сил спеціального призначення. До 6 квітня російські війська повністю залишили Київську область.

Уся знищена рашистська техніка разом з окупантами вже більше ніколи не зможе вбивати українців. Безмежна вдячність нашим героям та вічна пам`ять полеглим. Завдяки всім нашим воїнам українці показали усьому світу, що вони зроблені зі сталі.

Довідка:

Аеропорт «Антонов»  – український міжнародний вантажний аеропорт. Розташований за 25 кілометрів на північний захід від Києва та за два кілометри на північний захід від смт Гостомель. Аеропорт використовувався авіакомпанією «Авіалінії Антонова» та як база льотних випробувань АНТК ім. Антонова.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Ігор Захаренко, стоп-кадр фільму «Гостомельський капкан», Вікіпедія, ДП Антонов з сайту компанії та сторінки у ФБ

Читайте також: Пекло у Гостомелі: реальні історії людей, які опинилися під російською окупацією