Чи буде долар по 50 у наступному році?

В Україні триває жорстока та виснажлива війна, український бюджет нині багато в чому залежить від міжнародної фінансової підтримки, а активність Нацбанку прив’язана до обсягів міжнародних резервів.

– Сергію, перше й найголовніше: якою була монетарна політика в поточному році? Чи вдалося уникнути помилок, і завдяки чому?

– Я вважаю, що попри безліч «обмовок» та винятків Нацбанку вдалося реалізувати досить ефективну, зважену монетарну стратегію, що вберегла економіку країни та заклала підмурок для її поступового розвитку. Принаймні регуляторові вдалося своєчасно коригувати облікову ставку, спираючись на суто економічні показники та обсяги міжнародної фінансової підтримки, а також, що вкрай важливо для банків, стимулювати розвиток кредитування через активний розвиток державних пільгових програм (можна виокремити енергокредитування).

Важливим у поточному році є стратегія на валютному ринку, зокрема скасування деяких обмежень та практична реалізація режиму «керованої гнучкості».

– Якою, на ваш погляд, має бути облікова ставка в умовах зростання інфляції? Подейкують, що в грудні вона може зрости. 

– Нагадаю, що протягом року облікова ставка знизилася на 2 в.п. — з 15% до 13%, що фактично стало й активізувало кредитування, адже ставки за основними кредитними програмами залежно від терміну позики, початкового внеску та суми кредиту були знижені в середньому на 2-3 в.п. — до 16-17%.

Паралельно з цим ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами знизилася з 19% до 15,5%, що вплинуло на дохідність депозитів. Так протягом року середній розмір дохідності вкладів для фізичних осіб від 3 міс. до 6 міс. з 13,5-14% річних скоротився до 10-9,5% річних, середня дохідність депозитів від 9 міс. до 1 року знизилася з  13-13,5% до 11% річних.

Щодо корекції облікової ставки через інфляцію, на мій погляд, наразі це малоймовірно. Якраз стратегія регулятора полягала в тому, щоб кожне рішення було максимально зваженим, щоб перегляд ставки мав достатню для цього економічну «базу».

13% – наразі це оптимальна облікова ставка, яка почасти враховує інфляційне прискорення. Чи могли у 2024 році знизити її до 12% чи 11,5%? Гадаю, що для цього було вдосталь, так би мовити «поточних» аргументів (були місяці, коли гіпотетично ставка могла бути нижчою за 13%). Однак регулятор насправді вчинив дуже розсудливо, страхуючись від непотрібних помилок або ж поспішних рішень. Саме тому, гадаю, що  найближчі місяці може зберегтися статус кво — облікова ставка залишатиметься сталою.

– Ви згадали про ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами. То що буде з депозитними ставками? Чи позначиться збільшення військового збору на дохідності вкладів? 

– Протягом року ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами поступово знижувалася. Саме тому зниження дохідності вкладів відбувалося, так би мовити, природним шляхом. Однак попри скорочення дохідності гривневих вкладів для фізосіб, банки почали активно розвивати більш тривалі в часі депозити терміном від 1 року до 2,5 років. Наразі за такими вкладами фіксуються найбільші ставки: середній розмір близько 13% річних, а максимальний – до 15-17% річних. Можна сказати, що поступово банки переорієнтовують власні депозитні програми для фізичних осіб з ультракоротких на довгострокові вклади. Розуміємо, що завдяки довгостроковим вкладам банки більш активно розвиватимуть різноманіття кредитних програм: від автокредитування та кредитів для МСБ — до іпотеки.

Щодо збільшення військового збору з 1,5% до 5% (окрім військовослужбовців та осіб прирівняних до них), то цей податок вплине на фактичну прибутковість, адже клієнт банку отримає менше відсотків за депозит. І щоб не виникло «просідання» кількості нових вкладників, протягом грудня-січня банківські установи можуть запропонувати громадянам додаткові бонуси в розмірі 0,5-1 в. п. до номінальних ставок. До того зараз триває «високий» передсвятковий сезон: більшість банків в «гонитві» за клієнтом готові лібералізувати умови за депозитними програмами.  

«Ми «забули» про ажіотаж чи паніку»

-Розкажіть, будь ласка, чи вправною була стратегія Нацбанку на валютному ринку? Чи можна говорити, що регуляторові вдалося «загасити» надмірний попит на валюту?

– У 2024 році важливим складником монетарної політики стала реалізація режиму «керованої гнучкості» на валютному ринку та скасування більшості валютних обмежень, запроваджених від початку повномасштабного вторгнення. Я вважаю, що в непростих воєнних умовах Нацбанку вдалося створити ефективну «систему», яка врівноважила попит і пропозицію, пом’якшила вплив інфляції на курсові показники, тим самим нівелюючи загрози різкої зміни валютних курсів.

Скажу так: попит на валюту залишається значним і це, можливо, триватиме до кінця війни. Щомісяця валютний ринок «споживає» в середньому до $2,5 млрд валютних інтервенцій Нацбанку, однак ми «забули» про ажіотаж чи паніку. Та й курсові показники змінюються повільно.

Нацбанк — основний і найбільш впливовий гравець на валютному ринку. І здійснюючи валютні інтервенції, регулятор ефективно врівноважує попит і пропозицію, тим самим прибираючи ажіотажне зростання курсів.

– В одному зі своїх інтерв’ю ви зауважили, що за підсумками 2024 року курс долара може зрости на 10%. Які, на ваш погляд, основні причини зростання курсу? 

– На мій погляд, основних причин декілька. По-перше, це зростання інфляції через об’єктивні чинники такі, як зростання тарифів на електроенергію, збільшення акцизів на пальне. По-друге, ніяк не оминути перебої з енергопостачанням, що збільшили витрати та ускладнили роботу бізнесу.

По-третє, суто економічні фактори, пов’язані з наслідками ворожих ракетних і дронових атак: збитки, нанесені інфраструктурі країни, скорочення ВВП.

По-четверте, це періодичні паузи з отриманням міжнародної фінансової допомоги (наприклад, затягування схвалення пакета допомоги від США, з якого майже $8 млрд стосувалося покриття частини видатків держбюджету). Ця ситуація впливала на настрої як бізнесу, так і громадян, внаслідок чого тиск на гривню значно посилився.

Однак вартує уваги те, що зростання курсів основних валют, що відбувалося протягом року, не призвело до паніки чи ажіотажу, адже, як я вже зазначив, після скасування деяких обмежень валюта перестала бути «дефіцитом». Натомість валютні інтервенції Нацбанку були спрямовані саме на досягнення рівноваги між покупцями та продавцями.

– Питання, яке раз по раз виникає в ЗМІ: чи буде долар по 50? Чи варто громадянам запастися «франклінами»?

– Я банкір, а не мольфар (посміхається – прим. ред.). Звісно можна наобіцяти долар і по «50» і по «100» і потрапити на перші «шпальти» усіх ЗМІ. Однак у таких прогнозах завжди варто «дбати» про здоровий глузд та відштовхуватися від економічних реалій. Ми не виключаємо, що наступного року курсові зміни будуть помітними, і скоріше за все вони відповідатимуть макроекономічним прогнозам. Та й варто нагадати, що в бюджеті на наступний рік закладено середньозважений курс у 45 грн / $.

«У першій половині наступного року інфляція збережеться досить високою»

– Скажіть, чого чекати вкладникам та позичальникам у 2025 році?

– Я вважаю, що прийдешній рік в економічному плані багато в чому буде «проміжним». Саме наступного року може бути закладено основу для поступового зростання економіки на подальші роки.

У першій половині наступного року інфляція збережеться досить високою (у річному вимірі вона складе 10-11%), однак вже з другого кварталу варто очікувати її поступового зниження. Ми припускаємо, що за підсумками року інфляція не перевищить 7%.

Зрозуміло, що зниження інфляції дасть змогу НБУ поступово скоротити облікову ставку та ставку за 3-місячними депсертифікатами. Очікується, що в другому півріччі облікова ставка може знизитися орієнтовно до 12,8-12,6%, а до кінця року вона може скласти 12,5%. Синхронної корекції можна очікувати і за ставкою 3-місячних депозитних сертифікатів: починаючи з другої половини й до кінця 2025 року вона може знизитися з 15,5% до 14%.

Таким чином, умови за кредитними програмами можуть дещо покращитися, однак не варто очікувати стрімкого зниження ставок. Натомість дохідність гривневих вкладів для громадян буде відкоригована відповідно до зміни ставки за депозитними сертифікатами.

– Лунають побоювання, що у 2025 році Україна може недоотримати мільярди доларів від міжнародних партнерів. Як це може позначитися на показниках бюджету?  

– Для нашої країни важливо зберегти потужні зовнішні фінансові «джерела», адже левова частина цих коштів іде на покриття дефіциту бюджету. Наразі всі побоювання поки що марні. Адже схвалено величезний кредит від країн «Великої сімки», що планується гасити коштом заморожених активів країни-агресора. Також  підтверджено плани щодо виділення Україні протягом 2024-2027 рр. €38,27 млрд  від країн ЄС в рамках ініціативи ЄС «Ukraine Facility».

– І на сам кінець: якою, на ваш погляд, буде монетарна політика у 2025 році? 

– Безумовно наступного року вагомим для економіки та монетарної політики зокрема, залишатиметься «воєнний чинник», який протягом року може трансформуватися у «чинник замирення». Досі цей фактор є невизначеним та неоднозначним, адже потенційне настання миру не означає відсутність невигідних для України низки умов і вимог. Проте з метою безпеки та захисту країни потенційне припинення бойових дій не вплине на скорочення воєнних витрат.

Наступного року монетарна політика країни залишатиметься досить зваженою, можна сказати майже повністю адаптованою до воєнних обставин. В умовах, коли скорочення видатків є малоймовірним, на авансцену має вийти розвиток всіх стратегічних галузей – таких як машинобудування, АПК, ВПК, будівництво тощо. Крім того, великі надії покладатимуться на розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема на державні пільгові програми кредитування та активний розвиток партнерських банківських кредитних програм.

Аторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік та Сергія Мамедова

Читайте також: Бюджет 2025 – чи достатньо в України коштів?

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.