
17 Лис, 09:30
944
Чи можуть виселити під час війни за борги з іпотеки?
За даними НБУ, на кінець 2022 року в Україні нараховувалося понад 100 тисяч проблемних квартир, за якими позичальники не платили за іпотеку протягом 90 днів і більше. З них 20 тисяч квартир були стягнуті банками за борги. Проте ще з березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила низку документів, які значно обмежують можливість виселення людей та надають додаткові «пільги» боржникам.
Процес виконання судових рішень за період повномасштабної війни в Україні зазнав неабияких змін: тепер на час дії воєнного стану вас не можуть виселити з неоплаченого житла. Тобто, судовий розгляд по такій квартирі може тривати, але виконання рішення зупиняється на вказаний вище період.
Оксана Русецька, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області, членкиня Асоціації правників України розповіла:
«Звісно, станом на березень 2022 року такі послаблення були дуже актуальними, адже населення країни перебувало в стані збентеження, тож реалізація майна боржників, в тому числі іпотечного, повне блокування рахунків та виселення з квартир були дійсно недоречними».
Вона додала, що для захисту іпотекодавців Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX. Зазначеним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» щодо застосування предмета іпотеки в воєнний час.
Відповідними змінами зупиняється дія таких норм закону:
статті 37 – реалізації права іпотекотримача на набуття права власності на предмет іпотеки;
статті 38 – реалізації права іпотекотримача на продаж предмета іпотеки;
статті 40 – виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти;
статей 41, 47 – реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
Вказаний закон набув чинності 17 березня 2022 року і станом на сьогодні залишається чинним без змін. Тобто до закінчення воєнного стану, а також ще тридцять днів після нього іпотекотримачі (банки, фінансові установи тощо) не зможуть без відома громадян та навіть за наявності згоди забрати квартиру чи інше житло боржника за судовим рішенням, чи будь-яким іншим способом.
На які квартири не поширюється заборона?
Ольга Данчук, девелопер, юрист у сфері містобудування проінформувала, що вказані зміни у законодавстві України не поширюються на нерухоме майно, оформлене в іпотеку для виконання зобов’язань за договорами:
1) укладеними після дня набрання чинності вищезазначеним законом (тобто після 17 березня 2022 року);
2) до яких після 17 березня 2022 року за погодженням сторін, вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.
Адвокат Ігор Тетеря зазначив:
«Варто розуміти – заборона на виселення з іпотечної квартири стосується лише іпотеки за споживчими кредитами, тобто такими, що отримані для придбання майна для власних потреб, а не для ведення бізнесу».
Зауважимо, якщо боржник нині порушує графік оплати – це підстава для нарахування штрафних санкцій, і надалі – звернення стягнення на квартиру та виселення з неї боржника після закінчення воєнного стану у нашій країні.
Як проходить виселення з неоплаченої квартири?
У довоєнні часи цей неприємний процес проходив на підставі рішення суду про виселення, яке набрало законної сили та виконавчого листа.
«Виселення з квартири відбувається добровільно або на підставі рішення суду. Якщо мова йде про судовий варіант – то зазвичай такі спори проходять всі три інстанції судів, на що йдуть роки», – говорить адвокат Старовойтова Дарина.
Експертка підкреслила, що державний виконавець на підставі Закону України «Про виконавче провадження» примусово виселяє боржника з квартири: призначає день і час виселення, про що письмово інформує боржника. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні користуватися неоплаченою квартирою.
Все це відбувається у присутності понятих за участю працівників поліції. Якщо боржник відсутній, проводять опис майна, яке передається на зберігання особі, визначеній державним виконавцем. Якщо боржник перешкоджає виселенню, на нього накладається штраф.
Далі описане майно, зберігається не більше двох місяців, і якщо боржник не звернувся за ним, воно продається на електронному аукціоні.
Адвокат Ігор Тетеря розповів, що якщо громадянин добровільно не бажає виселятись з квартири, примусове виселення відбувається виключно за рішенням суду. При цьому, якщо іпотечна квартира придбана за особисті кошти боржника, або частково за особисті й частково за кредитні кошти, і при цьому боржник не має іншого житла, суд може виселити людину з квартири тільки з наданням їй іншого постійного житла. І це житло повинно бути зазначено в рішенні суду.
Тобто українці, які придбали квартиру, отримавши споживчий кредит, захищені від виселення з неї на період дії воєнного стану, а якщо вони ще й не мають іншого житла, то їх взагалі важко буде виставити з такої квартири навіть після його завершення.
«Виселення – крайній захід, таке може статись, якщо заборгованість становить понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто понад 134 тис. гривень станом на 2023 рік. Зрештою, банки можуть погодитись на реструктуризацію, наприклад, відкласти сплату відсотків за кредитом або знизити ставку на пів року. Банкам вигідніше мати справи з платоспроможним позичальником, а не з боржником», – резюмує Ольга Данчук, девелопер, юрист у сфері містобудування.
Авторка: Наталя Толуб
Більше про нерухомість читайте у нашій ексклюзивній рубриці.
Читайте також: На вторинному ринку нерухомості Києва та області зросла вартість житла
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.
Поділитися новиною: