Дефіцит кадрів проти надвисокої конкуренції в ІТ: що буде з ринком праці у 2024 році?

Мінекономіки заявило, що в наступні 10 років Україні доведеться знайти й залучити 4,5 млн працівників для реалізації післявоєнного економічного відновлення. Водночас вже зараз на ринку праці відчувається значна нестача кадрів. Кількість вакансій на 90% відновилися до довоєнного рівня, а от конкуренція серед шукачів впала й призвела до ускладнень пошуку та найму працівників. «Київщина 24/7» дізналася як розвиватиметься ринок праці у цьому році, чи очікується підвищення зарплати у фахівців та які професії будуть найзатребуваніші.

У Києві та області катастрофічно не вистачає працівників

На початку повномасштабного вторгнення кількість пропозицій роботи на ринку праці скоротилася у понад 10 разів, натомість конкуренція серед шукачів на одну вакансію зросла у понад 7 разів. Рекрутери отримували десятки відгуків від кандидатів. Уже на початку 2023 року конкуренція наблизилася до звичайних показників та продовжила зменшуватися. Тому абсолютна більшість роботодавців у столиці та області зіткнулися із дефіцитом кадрів. У 2024 році вона посилиться нерівномірним відновленням ринку праці як у географічному, так і в галузевому вимірі.

За даними Work.ua, до областей із найбільшою конкуренцією за фахівців потрапили: Київська, Харківська, Вінницька, Львівська та Запорізька. З найменшою: Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Житомирська та Хмельницька. Як бачимо, віддаленість регіону від лінії фронту вже не є запорукою легкого пошуку кандидатів.

«Серед основних причин дефіциту кадрів те, що сотні тисяч українців були мобілізовані на захист держави, мільйони змушені виїхати за кордон чи стали внутрішньо переміщеними особами», – розповідає Катерина Саєвська, директорка компанії «Транс сервіс» з Київської області.

Водночас широкий вибір вакансій дає змогу українцям вибирати лише цікаві пропозиції. До того ж усе більше людей знаходять свою роботу, а нових шукачів прибуває все менше.

«Така ситуація вигідна українцям: вони можуть встановлювати свої умови на ринку праці. Рекрутерам же доведеться докладати зусиль для того, щоб залучити найкращих кандидатів. Зазвичай така ситуація позитивно впливає на культуру найму та мотивації співробітників. Зокрема, роботодавці мають пропонувати шукачам додаткові заохочення, як-от негрошові стимули та працювати на утримання співробітників у компанії», – каже Надія Березовець фахівець ринку праці.

Своєю чергою, рекрутер Олена Журочкіна підкреслила, що роботодавці не завжди реально оцінюють фахівців:

«Наприклад, нині у столиці спостерігається великий попит на менеджерів ЗЕД з іноземною мовою, особливо промислової групи товарів та керівників відділів закупівель. При цьому реальні експерти з великим досвідом роботи хочуть отримати зарплату від 45 тисяч гривень, а роботодавці бажають суперекспертів на Full-time, але при цьому готові пропонувати лише 20 тисяч, все інше має бути на бонусній системі. Звичайно гарних фахівців такі умови не влаштовують».

Як бізнес бореться з нестачею фахівців?

«Конкуренція завжди призводить до зростання та пошуку нових рішень. Зокрема, дефіцит кадрів стимулює роботодавців вирощувати кадри всередині компанії, вдосконалювати внутрішню культуру та будувати міцний HR-бренд. А поки війна в Україні не тільки з окупантами, а й за фахівців триває», – вважає хедхантер Олена Кравець.

Вона додала, що нині в умовах критичного дефіциту кадрів бізнес вимушений наймати та навчати жінок професій, якими займалися раніше тільки чоловіки. Наприклад, операторів котельні чи виробництва. Крім того, підприємці вкладаються в корпоративну освіту молоді та «вирощують» для себе кадри.

Окремо працюють в Києві та області над проєктами для ветеранів, щоб вони могли здобути нову професію і соціалізуватися. Як стверджує Міністерство у справах ветеранів, «після завершення війни ми будемо мати близько 5 мільйонів людей, дотичних до ветеранської політики. Це безпосередньо учасники бойових дій». Уже в недалекому майбутньому на ринку праці, напевно, не буде жодної організації, де не працюватимуть ветерани. Адже, зокрема, у 2023 році кількість вакансій для ветеранів збільшилася на 133%.

Чи буде зростання заробітної плати?

Підвищення заробітної плати – один з інструментів, які роботодавці використовували для подолання дефіциту кадрів у 2023 році. За даними аналітики Work.ua, минулого року середня заробітна плата зросла на 23% – з 15 000 грн до 18 500 грн.

Більш як на 50% у 2023 виросли доходи наступних спеціалістів:

з 11 000 грн до 18 500 грн (+68%) – в укладальника;

з 20 000 грн до 32 500 грн (+63%) – у медіапродюсера;

з 9 250 грн до 14 500 грн (+57%) – у мийника;

з 22 500 грн до 33 750 грн (+50%) – в автослюсаря;

з 20 000 грн до 30 000 (+50%) – у висотника;

з 20 000 грн до 30 000 (+50%) – у технолога меблів.

Фахівці Work.ua запитали у роботодавців про їхні плани щодо перегляду зарплат у 2024 році. Зʼясувалося, що 46% респондентів поки не планують переглядати розмір зарплати працівників наступного року. Водночас 30% опитаних закладають у бюджет підвищення оплати праці співробітників до 10%. Зауважимо, що скорочення зарплат прогнозують лише 1% опитаних роботодавців.

Віталій Опанасюк, кандидат економічних наук, доцент КиМУ вважає, що рівень зарплати в нашій країні буде рости й надалі:

«На ринку праці відчутний дефіцит «чоловічих рук». Це водії, вантажники, механіки, будівельники тощо. Будь-який дефіцит розкручує маховик конкуренції за кандидатів, перш за все, саме оплатою праці. Поки не збалансується пропозиція та попит – зростання зарплат неминуче».

Військовий рекрутинг – нове явище на ринку праці

Повномасштабне вторгнення змушує змінити погляд на залучення людей до служби в армії. Військовий рекрутинг – це  нова модель для формування війська, коли людина сама може обирати де і ким служити. Тому цей підхід має залучити найкращі практики від цивільного рекрутингу.

Наприклад, нещодавно колишній головний редактор сайту «Новинарня» Дмитро Лиховій оголосив про вакансію у Києві в один з підрозділів Сил оборони для чоловіків журналістів. «Що це буде: служба за мобілізацією, але – журналістська, інтелектуальна, переважно творча, цікава, ну й трохи паперова робота. Але – це не піхота, не ТрО, не бойова робота. Загроза загинути не більша, ніж для цивільних мешканців Києва. Підходить – той, хто вирішує йти в армію, трохи вагається, але шукає місце служби, де він був би корисний саме як журналіст», – написав у соцмережах Дмитро.

Він отримав понад 100 резюме від журналістів, які виявили бажання працювати на користь держави.

Конкуренція за посади

У 2024 році найвища конкуренція продовжуватиме утримуватися за посадами диджитал-фахівців переважно у сфері ІТ: javascript-програміст, програміст Java, Python-програміст, а також копірайтер, спеціаліст чата та відеомонтажер. Зокрема, фіксується у понад 30 разів більша кількість охочих працювати за посадами верстальник та Front-end програміст, а за посадами з низьким порогом входу – тестувальник та UI/UX дизайнер у понад 10 разів більше, ніж продавцем чи водієм.

Найнижча конкуренція, більш як в 10 разів, ніж по ринку, буде за посадами медичних фахівців: гастроентеролог, ендокринолог, кардіолог, а також завідувача аптеки та виробничих спеціалістів – технолог кондитерського виробництва, складач поїздів, рихтувальник, автослюсар тощо.

Англійська мова – must have у резюме

«У цьому році для представників багатьох професій знання іноземної мови стане конкурентною перевагою чи навіть обовʼязковою умовою при працевлаштуванні, – каже киянка Наталія Бородій. – Я змогла влаштуватися на роботу в українську компанію лише після того, як підтягнула англійську та змогла пройти цією мовою співбесіди з фахівцями різних відділів».

Посилення ролі англійської відбувається навіть на законодавчому рівні. У червні 2023 року президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про надання англійській мові статусу міжнародної. На сьогодні проєкт закону ухвалили за основу та готують до другого читання. У разі його ухвалення обіймати окремі посади можна буде лише після підтвердження рівня володіння англійської. Йдеться, зокрема, про претендентів на посади державних службовців певних категорій, прокурорів, військовослужбовців офіцерського складу тощо.

За статистикою сервісів з пошуку роботи, найбільше вакансій, в яких вимагається знання англійської, нині розміщено у категоріях «IT, комп’ютери, інтернет», «Освіта, наука», «Маркетинг, реклама, PR», «Юриспруденція», «ЗМІ, видавництво, поліграфія».

В IT затісно від охочих отримати роботу

До повномасштабної війни галузь IT була однією з найпривабливіших для українців за рівнем доходу. Однак зараз конкуренція серед айтівців за деякими вакансіями до 30 разів перевищує середні показники ринку праці.

До початку війни на ринку IT було складно переманити гарного спеціаліста. Айтівці вважалися дефіцитними фахівцями, й тому висували рекрутерам безліч умов. Нині ж на ринку праці склалася протилежна ситуація – розгорнулася справжня боротьба за посади програміста Java та Javascript, Python-програміста, тестувальника, UI/UX-дизайнера та Front-end-розробника. Причина – війна в Україні. Через повномасштабне вторгнення РФ, замовники мають сумніви щодо подальшої співпраці з українськими компаніями.

Тому на початку повномасштабного вторгнення ринок праці в категорії «ІТ, комп’ютери, інтернет» обвалився в 7 разів – з 9 887 до 1 363 вакансій. А кількість пропозицій роботи скоротилася вдесятеро.

Усі ці тенденції продовжать рекордну конкуренцію у 2024 році серед IT-спеціалістів. Кількість відгуків на 1 вакансію у цій категорії у 20-30 разів перевищуватиме середній показник ринку праці.

Авторка: Наталя Толуб

Читайте також: Сина скандального судді Аблова розшукують за підозрою в умисному вбивстві

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.