Донат чи пастка: як не стати жертвою псевдоволонтерів

У час, коли кожна гривня може врятувати життя, шахраї маскуються під волонтерів або представників благодійних фондів, аби нажитися на довірі українців.​ Волонтерський рух в Україні став символом  справжньої національної згуртованості. Проте зростання шахрайських схем злочинців, підриває репутацію справжніх волонтерів і ставить під загрозу допомогу тим, хто її дійсно потребує.​

Щоб зменшити ризик потрапити в пастку шахраїв,  «Київщина 24/7» звернулася до кіберполіції з проханням пояснити, як перевірити волонтерів, перш ніж зробити донат.

З початку повномасштабної війни в Україні активізувалися псевдоволонтери. Вони створюють фейкові акаунти, копіюють пости реальних волонтерів, додаючи свої банківські реквізити, або представляються представниками відомих фондів.​

Шахраї використовують різноманітні схеми для обману громадян. Деякі представляються волонтерами та збирають кошти на потреби ЗСУ, які насправді привласнюють. Інші створюють фіктивні благодійні фонди, отримують гуманітарну допомогу та продають її.

Наприклад, у Києві викрили групу шахраїв, які, прикриваючись допомогою дітям, що постраждали від війни, зібрали близько 5 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що зловмисники офіційно зареєстрували благодійний фонд і організували роботу кол-центру. Оператори цього центру телефонували підприємцям, представникам установ та пересічним громадянам, розсилаючи повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на допомогу дітям.

Шахраї переконували, що зібрані гроші підуть на гуманітарні потреби малечі, яка постраждала від російської агресії. Насправді ж вони розподіляли більшість отриманих пожертв між собою, а невелику частину час від часу спрямовували на благодійність, щоб приховати злочинну діяльність.

Також у столиці судитимуть колишню виконувачку обов’язків директора одного з київських благодійних фондів, яку підозрюють у привласненні понад 900 тисяч гривень. За даними Київської міської прокуратури, ці кошти були незаконно витрачені під виглядом оплати неіснуючих перевезень гуманітарної допомоги.

Слідство встановило, що впродовж 2022–2023 років підозрювана оформила низку фіктивних угод з пов’язаними підприємцями на транспортування допомоги. Таким чином було перераховано понад 900 тисяч гривень за послуги, які насправді не надавалися. Фонд, де працювала підозрювана, спеціалізується на підтримці людей похилого віку та геріатричних закладів у різних регіонах країни.

Їй інкримінують частину 4 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрату майна через зловживання службовим становищем. У разі доведення вини жінці загрожує до восьми років позбавлення волі з можливим обмеженням у праві займати керівні посади протягом трьох років.

У Дніпропетровській області до восьми та дев’яти років ув’язнення засудили двох шахраїв, які ошукали майже сотню громадян України, прикриваючись волонтерською діяльністю.

Зловмисники знаходили в інтернеті справжні оголошення про збори на допомогу ЗСУ або на лікування поранених військових, після чого починали діяти. Вони створювали фейкові сторінки в соціальних мережах, представлялися співробітниками міжнародних благодійних організацій чи платіжних сервісів і пропонували свою «допомогу» — буцімто у вигляді переказів із-за кордону, зокрема з Польщі, у злотих.

Під приводом конвертації або підтвердження транзакцій, аферисти переконували жертв надати персональні та банківські дані. Отримавши доступ до інтернет-банкінгу, вони виводили кошти на підконтрольні рахунки.

Внаслідок злочинної діяльності зловмисники заволоділи понад 1,3 мільйона гривень, ошукавши майже 100 людей із різних куточків України. Наразі накладено арешт на їхнє майно, а потерпілим вже повернули частину коштів — близько 330 тисяч гривень.

Рекомендації від кіберполіції: як не стати співучасником шахрайства

У час війни кожен донат має значення. Проте, перераховуючи волонтерам кошти без перевірки, ми ризикуємо стати співучасниками шахрайства. Тому важливо відповідально підходити до благодійності, перевіряти інформацію та звіти волонтерів, а також користуватися офіційними платформами для донатів.​

«Завжди звертайте увагу на наповнення сторінки волонтера, дату завантаження матеріалів, кількість підписників, у більшості публічних діячів профілі в соцмережах верифіковані, на це також варто звертати увагу», – наголосив начальник Департаменту кіберполіції Юрій Виходець.

Щоб уникнути шахрайства кіберполіція України  рекомендує наступні кроки.

Як перевірити приватну особу або волонтера:

• Попросіть звіти за попередні періоди та збори.
• Дізнайтеся більше про цю особу чи волонтера, зокрема, чи співпрацюють вони з відомими організаціями чи публічними особами.
• Чи є в них нагороди або відзнаки за допомогу та відгуки про діяльність.
• Чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі.
• Скористайтеся сервісом пошуку зображень в Google для перевірки фотографій та скріншотів документів під збором.
• Перевірте справжність посвідчення волонтера, зв’язавшись з організацією, яка видала документ.​npu.gov.ua

Як перевірити благодійний фонд та громадську організацію:

• Перевірте їх членство в професійних асоціаціях, на кшталт https://vboabu.org.ua/.
• Переконайтеся, що ЄДРПОУ внесений до реєстрів https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search.
• З’ясуйте, чи має БФ або ГО фізичну присутність (офіс, дійсні номери телефонів) та персонал.
• Попросіть відомості про засновників та звітність за попередні роки.
• Дізнайтеся про співпрацю з відомими організаціями, волонтерами та публічними особами.
• Перевірте наявність відзнак та відгуків про роботу.
• Встановіть, чи заручалися БФ або ГО підтримкою з боку публічних осіб.
• Перевірте присутність в інформаційному полі.
• Скористайтеся сервісом пошуку зображень в Google, як і у випадку з перевіркою приватної особи чи волонтера.​

Окрім цього, не рекомендується вводити повні дані банківської картки (термін дії, CVV-код) при здійсненні пожертв — ваша платіжна інформація може потрапити до шахраїв.​

Також додамо, що в мережі можна перевірити репутацію організації, в яку ви маєте намір задонатити. Для цього існує безплатний сервіс ScamAdviser. Алгоритм сайту порівнює десятки незалежних джерел даних про вебсайт і таким чином допомагає визначити шахрайські сайти.

Скільки грошей зібрали справжні волонтери?

У 2024 році провідні благодійні організації України зібрали разом 24,1 мільярда гривень — це на 28% більше порівняно з попереднім роком. Упродовж трьох років з початку повномасштабного вторгнення фонди «Повернись живим», «Фонд Сергія Притули» та державна платформа United24 акумулювали загалом 93 мільярди гривень на допомогу армії та постраждалим.

Найбільшу частку донатів торік залучила платформа United24 — 17,5 мільярда гривень. Переважна більшість цих коштів (92%) була спрямована на потреби Збройних сил України.

Фонд «Повернись живим» зібрав 4,4 мільярда гривень, що становить 18% від загальної суми пожертв за рік. Ще 2,1 мільярда гривень вдалося акумулювати фонду Сергія Притули за 2024 рік.

Водночас компанія «Нова Пошта» протягом минулого року безплатно перевезла 63,9 тисячі тонн вантажу у складі майже 1,9 мільйона посилок. Якщо на початку війни щомісяця пересилали близько 20 тисяч посилок загальною масою 1,8 тонни, то у 2024 році середньомісячний показник сягнув уже 160 тисяч посилок вагою понад 5 тонн.

Загалом за три роки війни «Нова Пошта» здійснила доставку 3,1 мільйона посилок з гуманітарною допомогою, загальна вага яких сягнула понад 118 тонн.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Смертельно для життя: Україна нині входить до числа найбільш замінованих країн світу