Другу чергу Національного військового кладовища будуватиме компанія, пов’язана з «Партією регіонів»

У торгах на будівництво другої черги Національного військового меморіального кладовища перемогла компанія, що належить колишньому помічнику депутата від «Партії регіонів». Про це стало відомо з тендеру в електронній системі публічних закупівель Prozorro. 

Переможцем тендеру на суму 1,21 мільярда гривень стала «Будівельна фірма Паритетбудінвест», зареєстрована у Чорноморську. До кінця 2026 року компанія-переможець має побудувати крематорій, будинок трауру, колумбарії, меморіальні споруди та прокласти інженерні комунікації на території Гатненської громади у Фастівському районі.

«Будівельна фірма Паритетбудінвест» заснована у 2019 році, її власниками є Артем Соболєв та Аркадій Ілляшук, який раніше був помічником депутата Одеської міської ради Валентина Гапуніча, перебуваючи у складі партій «Довіряй ділам» Геннадія Труханова та «Партії регіонів». Це стало відомо з проєкту «Наші гроші».

За час свого існування компанія потрапляла до скандалів: зокрема, у 2023 році було зареєстровано кримінальне провадження щодо договорів компанії «ДС Пром Груп» зі службами автомобільних доріг Кіровоградщини та Донеччини. У рамках цих угод 82 мільйони гривень було переведено на рахунки шести фірм, серед яких і «Будівельна фірма Паритетбудінвест». За даними слідства, компанія Соболєва та Ілляшука отримала 46,6 млн гривень за послуги, які не були надані.

Цікаво й те, що організатори торгів відкинули комерційно вигіднішу пропозицію від «Групи компаній «Автострада» у розмірі 1,15 мільярда гривень.

Тендер на будівництво першої черги минулого року виграла компанія «Білдінг ЮА». Сума тендеру склала 1,76 мільярда гривень. Під час тих торгів «Група компаній «Автострада» не змогла подати заявку через дискримінаційні вимоги, на які компанія скаржилась до Антимонопольного комітету.

Під час актуальних торгів «Група компаній «Автострада» подала дві скарги. Перша стосувалася вимоги про попередній огляд об’єкта виконавцем та затвердження акта огляду замовником, що суперечить умовам конфіденційності для учасників торгів. Друга скарга стосувалася точного визначення моделі крематора, що, на думку компанії, є дискримінаційною вимогою. Згідно з інформацією на порталі Prozorro, порушення було враховано та виправлено.

Весь процес будівництва Національного меморіального кладовища супроводжується проблемами та скандалами. Зокрема, зараз на Майдані Незалежності голодує ветеран, який втратив ногу в боях за Ірпінь. Він вимагає зупинити будівництво через те, що місце розташування кладовища — на болоті, що є, на його думку, неповагою до загиблих військових, а також несе екологічну загрозу для 12 територіальних громад Київщини через високі ґрунтові води. Проти будівництва виступають і місцеві мешканці, які протестують проти знищення декількох гектарів лісу. Крім того, їх непокоїть відсутність централізованої каналізаційної системи.

Нагадаємо, що раніше «Київщина 24/7» повідомляла про усі деталі та скандали, які супроводжують будівництво Національного військового меморіального кладовища. 

Отож, покроково щодо скандалу навколо будівнитва. Національне військове меморіальне кладовище запропонували створити на місці колишнього агрокомбінату «Пуща-Водиця». Зазначається, що в столиці достатньо вільної землі, на якій можна створити НВМК, наприклад – земля колишнього державного підприємства (ДП) «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (агрокомбінат «Пуща-Водиця»), на який зазіхає Stolitsa Group забудовниці Владислави Молчанової, близької до ексголовного юриста Криму Сергія Коровченка – людини Віктора Медведчука та Андрія Портнова.

Також відомо, що Національне військове меморіальне кладовище, яке хотіли облаштувати на Лисій горі, можуть розмістити в Биківні між Броварами та Києвом. Попередню ідею, що передбачала розміщення меморіалу на Лисій горі, остаточно відхилили після додаткових консультацій із експертами й активістами.

Окрім того, були ідеї щодо зведення НВМК у Дарницькому лісництві біля заповідника «Биківнянські могили».

Згодом Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в Києві. Мова про ділянки державної, комунальної власності на Броварському проспекті у Дніпровському районі столиці. 8 гектарів вже виділила Київрада, ще 90 мала надати держава.

Після Уряд вирішив проєктувати Національне військове меморіальне кладовище на території Гатненської громади у Фастівському районі. Завершити планували до 30 липня 2025 року.

Меморіал мав включати комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань. 

Заступник директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Старущенко зазначив, що вибір місця розташування меморіального кладовища відбувався за декількома критеріями:

• загальна площа ділянки повинна бути понад 100 га (з урахуванням дотриманням санітарних норм при будівництві кладовища);
• доступна локація зі зручним транспортним сполученням та рухом громадського транспорту;
• місце має бути зручним для близьких та рідних, а також повинні бути відповідні умови для проведення церемоніалу;
• земельна ділянка має бути придатною для проведення будівельних робіт за загальнобудівельними параметрами.

Пізніше стало відомо, що Держустанова «Національне військове меморіальне кладовище» Мінветеранів України за результатами тендеру 29 січня уклала угоду з ПП «Терра Інжирінг» на проєктні роботи у розмірі 40,3 млн грн.

1 квітня 2024 року розпочали підготовчі роботи перед будівництвом кладовища. Робітники стали розчищати ділянки лісу для створення дороги, щоб почати створення першого сектора поховань. Утім вже за декілька днів місцеві мешканці Гатненської громади почали блокувати роботи. 9 квітня 2024 року вони створили петицію на захист 267 га лісу — зеленої зони навколо Києва. 

Попри те, що місце для поховань Захисників та Захисниць визначили на державному рівні, надали територію й ухвалили відповідний закон, люди невдоволені зведенням кладовища й усіляко перешкоджають процесу. Вони обурені тим, що дим від крематорію забруднить довкілля та запевняють, що будівництво НВМК призведе до екологічної катастрофи, адже у проєкті йдеться про вирубку частини лісу.

Згодом Національне військове меморіальне кладовище оголосило на Prozorro тендер на послуги зі створення сайту вартістю 800 тис. грн. Як зазначили представники НВМК, сайт потрібен для спрощення ряду процедур. Зокрема, родини або представники загиблих (померлих) військовослужбовців повинні мати змогу самостійно подати заявку на поховання, а також обрати та зареєструвати час і дату поховання на НВМК. Така опція стане доступною на сайті після введення в експлуатацію першої черги Національне військове меморіальне кладовище.

Проте на цьому скандальна ситуація навколо меморіального кладовища не зупинилася: Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» 1 серпня визначилася з переможцем на будівництво першої черги Національного військового меморіального цвинтаря в межах Гатненської тергромади Київської області: ним став консорціум «Білдінг Юа» з Києва. Цінова пропозиція фірми-переможця становила 1,75 млрд грн.

За даними аналітичної системи Youcontrol, консорціум «Білдінг Юа» створено 4 липня 2024 року – наступного дня після оголошення тендеру на будівництво першої черги Національного військового меморіального цвинтаря.

Засновниками виступили три підприємства: «Евроелітбуд» (Одеса), «Акам» (Дніпро) та ПАТ «Броварське дорожньо-будівельне управління №50» (Київська область). Кінцевими бенефіціарами консорціуму записані одесити Олександр Ісаєв та Наталія Побережець.

Жителі Мархалівки прийшли під Офіс омбудсмана та вимагали перенести військове кладовище. На території, яку обрали під забудову, підвищений рівень ґрунтових вод, який не відповідає стандартам, а також самий ґрунт – піщаний. Це є загрозою для подальшого зсуву землі, а також забруднення водойм поблизу.

Ділянка, яку обрали під забудову, – це ліс. За словами мешканців, там зафіксована активна діяльність щодо масової вирубки дерев та іншого знищення природних ресурсів. Це є частина Смарагдової мережі — екологічно важливої території.

Згодом стало відомо, що через вирубку Мархалівського лісу під військове кладовище Україні загрожує міжнародний скандал. Директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко зауважив, що в 1996 році Україна ратифікувала Бернську конвенцію, але посадовці її не виконують. Вони вирішили зрубати і продати близько 300 га першосортного лісу, а виручені гроші хочуть інвестувати в будівництво військового кладовища. Через такі рішення громадськість написала скаргу до Секретаріату Бернської конвенції.

Секретаріат Бернської конвенції розпочав розслідування. 

Проте це не зупинило підрядників, і згодом розпочалася вирубка дерев для будівництва Національного військового кладовища у лісовому масиві між селами Гатне і Мархалівка.

25 вересня 2024 року Київський окружний адміністративний суд визнав недійсною постанову Кабінету Міністрів України, на підставі якої розпочалося масове вирубування Мархалівського лісу у Фастівському районі Київської області для облаштування Національного військового меморіального кладовища.

Офіційно підтверджено, що постанова Кабміну грубо порушує не лише низку законів України, а й міжнародну Бернську конвенцію про охорону дикої фауни й флори та природних середовищ існування в Європі, ратифіковану Україною. 

Однак Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України, на фоні всіх скандальних ситуацій повідомив про те, що цьогоріч Національне військове меморіальне кладовище має запрацювати.

Читайте також: У Василькові під час пожежі в житловому будинку загинув господар

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.