Директор КЕКЦ звинуватив чиновників Мінветеранів у корупційній схемі через знищення Мархалівського лісу

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко звинуватив чиновників Міністерства у справах ветеранів України у спробі знищити 270 га Мархалівського лісу з метою подальшого продажу деревини та отримання прибутку у 80 млн грн. Про це повідомляє Київський еколого-культурний центр.

«Багатьом незрозуміло, чому чиновники Міністерства ветеранів України обрали під розміщення меморіального військового комплексу ліс під селом Мархалівка. Все дуже просто. Якщо розміщувати комплекс десь на  молодих посадках малоцінного лісу, чи на землях запасу, чи комунальних землях – не буде ніякого «навару». Тому комусь із чиновників Мінветеранів спала на думку геніальна ідея: прикриваючись патріотичними гаслами «зрубати бабло по легкому» від продажу дуже комерційно цінного лісу. Як говориться і бюджет освоїти, і ліс продати», – розповідає Володимир Борейко.

Володимир Борейко наголошує, що під зведення меморіального комплексу вони обрали 270 га лісу біля села Мархалівка під Києвом, який, за твердженнями еколога, входить до міжнародної Смарагдової мережі та належить до особливої групи рекреаційних лісів, що охороняються. Згідно з законом, комерційні рубки в цій зоні заборонені, але будівництво військового цвинтаря дозволяє обійти всі необхідні дозвільні процедури, включно з ОВД.

За розрахунками КЕКЦ, на вирубці 270 га Мархалівського лісу можна отримати близько 43 тис. куб. м деревини. З них приблизно 20 тис. куб. м – цінна ділова деревина і близько 23 тис. куб. м – дрова. Якщо продати ділову деревину в середньому за 3 тис. грн за куб. м, а дрова – втричі дешевше, то за зрубаний Мархалівський ліс, за твердженням Володимира Борейка, можна отримати близько 80 млн грн чистого прибутку.

«По суті ми бачимо крадіжку у народу України силами чиновників Мінветеранів великої ділянки лісу під виглядом будівництва військового кладовища. Чиновники цей ліс не вирощували, не охороняли, але завдяки корупційній схемі здобули у власність, не заплативши й копійки за його придбання. Одним словом, ми маємо справжню корупційну схему збагачення групи чиновників Мінветеранів та меморіального військового комплексу державним коштом шляхом знищення прекрасного соснового лісу, що входить до міжнародної Смарагдової мережі», – зазначає еколог.

Він також нагадав, що чиновники Мінветеранів та меморіального військового комплексу провели тендер на будівництво першої черги цього меморіалу. Серед його переможців є сумнівні компанії, які мають зв’язки з російськими структурами. Йдеться про групу компаній «Алеф», яка пов’язана із підсанкційним Єрмолаєвим.

Ця ситуація набуває ще більшого резонансу на тлі критичної ситуації з лісами в Україні, де велика частина вже вирубана, вигоріла під час пожеж або знищена війною. За словами Володимира Борейка, площа передбачених рубок у 270 га – дуже велика й дорівнює річній вирубці лісу, яку проводить протягом року рядовий лісгосп.

Еколог наголосив, що навіть до війни Україна мала одну з найнижчих лісистостей у Європі – близько 15%. Для порівняння він навів відповідні цифри в інших країнах: Швеція має 58% лісистості, Іспанія – 57%, Франція – 36%, Туреччина – 27%, Австрія – 47%, Німеччина – 31%, Польща – 28%.

Також директор КЕКЦ обурився, що уряд на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем схвалив проєкт, який дозволяє рубки Мархалівського лісу, навіть не розібравшись у питанні.

«Незрозуміло з якого будуна ці папери зі збагачення чиновників Мінветеранів підписує, навіть не заглиблюючись в суть, Шмигаль? І замість того, щоб захистити 270 га прекрасного лісу, Шмигаль погодив його знищення. Зрозуміло, дати збагатитися своїм корешам-чиновникам набагато важливіше, ніж рятувати легені України», – додає Володимир Борейко.

Нагадаємо, що перші непорозуміння, дискусії та плутанина щодо будівництва НВМК виникли ще на етапі обрання місця для цього кладовища українських Героїв. У жовтні 2022 року Кабмін схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», а розмістити його спершу хотіли в урочищі «Лиса Гора» в Голосіївському районі Києві. Однак громадськість виступила проти, тож уряд та Київрада скасували таке рішення.

Далі столична влада визначила, що військове кладовище збудують у Биківнянському лісі, де вже існує меморіальний заповідник з похованнями жертв масових політичних репресій НКВС УРСР у Києві в 1937-1941 роках. Однак виявилося, що ця ділянка потребує ретельних археологічних досліджень з пошуковими та ексгумаційними роботами. Тож згодом Кабінет Міністрів України затвердив розташування меморіалу в межах Гатненської громади.  Законопроєкт в цілому підтримали 303 народні депутати на пленарному засіданні.

Тоді Уряд затвердив виділення 515 мільйонів гривень на будівництво та функціонування Національного військово-меморіального кладовища у 2024 році.

Це викликало гострий спротив місцевих жителів Гатненської громади. Вони аргументували своє незадоволення екологічними ризиками та потенційним знищенням лісу, на території якого планувалося будівництво. В результаті місцеві мешканці навіть організували серію протестів, створили петиції і провели кілька акцій, спрямованих на привернення уваги до цієї проблеми.

Не зважаючи на обурення місцевих голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив, що Національне військове меморіальне кладовище планується відкрити вже цієї осені.

За словами Дробовича, цей об’єкт вважається «найзначнішою меморіальною локацією в історії України, можливо, за всі часи». Військовий цвинтар має стати не тільки місцем поховання загиблих захисників, а й символом національної пам’яті, скорботи, суму та вдячності від живих тим, хто віддав своє життя за Україну.

Читайте також: У Білоцерківському районі зафіксували спалах пташиного грипу

Фото: КЕКЦ, з відкритих джерел, Київщина 24/7.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.