Генпрокуратура судиться з КП «Плесо», щоб заборонити встановлювати прибережні захисні смуги на столичних островах

Офіс Генерального працює над тим, щоб у судовому порядку заборонити КП «Плесо» встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах у Києві. Процес триває вже більше як пів року.

Як стало відомо «Київщині 24/7» з власних джерел, правоохоронці намагаються скасувати угоду, відповідно до якої розроблялася землевпорядна документація щодо київських островів на Дніпрі.

Нещодавно, наприкінці лютого, відповідну справу розглянули спочатку Господарський суд Києва, а потім – Північний апеляційний господарський суд. Позивач – Офіс Генерального прокурора – виграв слухання у цих двох інстанціях. Але КП «Плесо» (замовник документації) і ТОВ «Гео-Макс» (розробник землевпорядної документації) ще можуть скористатися своїм правом на касаційне оскарження.

Прокурори наполягають на тому, що така заборона встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах необхідна для того, щоб зупинити загрозу забудови. А така ймовірність досить висока, адже немає затверджених Київрадою Детальних планів територій (ДПТ) островів.

Що відомо про справу?

17 грудня 2021 року КП «Плесо» і ТОВ «Гео-Макс» уклали договір про розробку проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Загальна вартість цієї послуги повинна була скласти 3,2 млн гривень. Компанія «Гео-Макс» повинна була обстежити 5 об’єктів, скласти топографічні плани, розробити і погодити проєктну документацію із землеустрою.

21 вересня 2022 року КП «Плесо» затвердило розроблені вказаною компанією проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на пляжах «Центральний», «Передмістна слобідка» і «Золотий».

Надалі, 5 жовтня того ж року, до Державного земельного кадастру було внесено відомості щодо цих прибережних захисних смуг вказаних пляжів. Їх площа склала 15,06 га на острові Венеціанському і 36,65 га на острові Трухановому.

10 листопада 2022 року Офіс Генерального прокурора заявив про можливі порушення законодавства у зв`язку з виконанням вищезгаданого договору. У відповідь на це Управління екології та природних ресурсів КМДА повідомило, що вважає дану документацію такою, що відповідає вимогам законодавства.

У січні 2023 року Офіс Генерального прокурора подав до Господарського суду Києва позов про визнання недійсним вищезгаданого договору та про «застосування наслідків недійсності правочину». Тобто служителі Феміди, зокрема, мали б:

– визнати незаконними та скасувати вищезгадані два накази КП «Плесо»;

– визнати незаконною і скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі вищезгаданих чотирьох водоохоронних зон із виключенням цих даних із кадастру;

– зобов’язати ТОВ «Гео-Макс» повернути отримані від КП «Плесо» грошові кошти в сумі 3,2 млн гривень тощо.

В обґрунтування позову прокурори зазначили, що, згідно з водним і земельним законодавством України, для островів «за замовчуванням» характерне обмеження господарської діяльності, а тому не потрібно розробляти окремі проєкти землеустрою для прибережних захисних смуг. При цьому, правоохоронці вказали на те, що КП «Плесо», замовивши і затвердивши такі проєкти землеустрою, фактично зробило спробу «вивести» більшу частину площ островів з-під обмежень щодо роботи бізнесу, забудови тощо.

Відповідачі по цій справі своєю чергою зазначили, що законодавство України «не містить прямої заборони на виготовлення землевпорядної документації на островах». А замовлені проєкти землеустрою необхідні КП «Плесо» для «виконання статутних завдань та з метою належної організації роботи ввірених підприємству пляжів» та для «можливості встановлення балансової приналежності території рекреаційних місць до підприємства».

27 липня 2023 року Господарський суд Києва частково задовольнив вимоги правоохоронців. Фактично їм було відмовлено лише в одному – у повернення коштів за розробку документації з боку ТОВ «Гео-Макс». 28 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд відмовив КП «Плесо» в задоволенні його апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції, залишивши останній в силі.

Чому прокурори бачать ризики забудови прибережних зон?

У столиці вже не перший рік гостро стоїть питання забудов низки Дніпровських островів. Попри чисельні законодавчо встановлені обмеження, столична влада і нечисті на руку бізнесмени регулярно здійснюють спроби «роздерибанити» землю на островах під об’єкти комерційного призначення – розважальні заклади, готелі, заклади харчування. При цьому, чиновники КМДА і депутати Київради на словах декларують готовність захищати такі території, але фактично все обмежується лише обіцянками.

Зокрема, керівництво столиці так і не затвердило Детальний план території (ДПТ) Труханового острова, яким би встановлювалися чіткі правила стосовно того, яким чином може використовуватися ця зелена зона на річці Дніпро.

Як наслідок, у серпні 2021 року Київрада погодилась поновити договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові, орендарем якої було ПП «Цавіста», для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Ця організація належить Вікторії Царенко – дружині ексдиректора КО «Київзеленбуд» та чинного депутата Київради Михайла Царенка, якого обирали від нині забороненої «ОПЗЖ».

Фігуранти справи про заборону встановлювати прибережні захисні смуги

У Києві заходи щодо охорони, утримання та експлуатації усіх внутрішніх водойм виконує КП «Плесо. До якості цих заходів завжди виникає багато питань, а саме компідприємство фігурує в десятках скандалів та кримінальних справ про порушення використання фінансових ресурсів міської скарбниці. Так, наприклад, тепер вже ексзаступник керівник цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим відразу в трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. З-поміж іншого, йому інкримінують неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи.

26 квітня 2021 року КП «Плесо» очолив В’ячеслав Савицький. Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року).

Це комунальне підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.

Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ «Гео-Макс» було зареєстроване у грудні 2008 року. Його керівник, засновник та кінцевий бенефіціар є мешканець Києва Максима Кулаковського. Ця компанія є постійним учасником тендерів, які проводять державні та комунальні структури України – переважно столичні. Усього на рахунку ТОВ «Гео-Макс» 38 укладених договорів на загальну суму 46,5 млн гривень. Головними клієнтами цієї компанії є КП «Київтеплоенерго» (6 угод на суму 36,6 млн гривень) та КО «Київзеленбуд» (18 угод на суму 5,2 млн гривень).

Читайте також: Компанії зі США збудують модульну лікарню у Ворзельському старостаті на базі КНП «Центр ментального здоровʼя»

Фото: Київщина 24/7

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.