Голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко ексклюзивно розповів про значні помилки в роботі столичної влади

Мер столиці Віталій Кличко уже десять років очолює Київ. Він традиційно як головні здобутки своєї діяльності демонструє відкриття нових парків та скверів, але 2023 рік завершив на мінорній ноті. Щойно очільник Києва частково відкрив рух Подільсько-Воскресенським довгобудом, як довелося закривати одразу шість станцій метрополітену від Либідської до Теремків, стан тунелів – аварійний. Усе через неконтрольовану забудову вздовж лінії метро, про що київська влада навряд чи не знала. Зі значними незручностями зіткнулися не лише кияни, а й мешканці області, адже багато хто працює і навчається в столиці. 

Були й інші проблеми, відповідальність, за які громада перекладала на Кличка. Наприклад, обвал Дегтярівського шляхопроводу. На щастя, тоді обійшлося без жертв. Та найбільше по іміджу мера вдарило так зване «велике будівництво» під час повномасштабної війни. Люди почали масово обурюватись: хіба ремонти доріг і перекладання бруківки на часі? 

Журналісти «Київщина 24/7» взяли інтерв’ю у голови бюджетної комісії Київради Андрія Вітренко (фракція «Слуга Народу») і дізналися про проблеми, які виникли в столиці, і про те, чи збирається влада їх вирішувати взагалі?

Вітренко Андрій Олександрович – український науковець, доктор економічних наук, депутат Київської міської ради ІХ-го скликання від партії «Слуга народу», голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. З 30 березня 2023 року призначений на посаду заступника Міністра освіти і науки України.

– Ви входите до тимчасової контрольної комісії Київради з питань встановлення причин зупинки на ділянці тунелю метрополітену між станціями «Либідська» та «Деміївська». І кілька тижнів тому разом з іншим депутатами та журналістами Ви інспектували аварійну ділянку підземки. Що відомо на разі, коли планують відкрити ділянку метро Либідська-Деміївська? Та чи відома вже приблизна вартість ремонту?

– Саме на сьогодні, нічого цього не відомо. Чому? По-перше, немає ще результатів експертизи. Є результати, як то кажуть, попередньої експертизи. Але що це таке – нікому не відомо, тому що її нікому не показували. Ми як члени тимчасової контрольної комісії Київради запросили ці документи, але нам їх не надали.

По-друге, проєкто-кошторисної документації також немає. Значить, з 8 грудня мер казав, що є пів року, щоб відновити цей пошкоджений тунель і запустити рух, але вже нещодавно він заявив, що це займе більше часу, до осені, тобто це вже 9 місяців. А спеціалісти компанії «Автострада», які отримали цей договір на ремонті роботи, кажуть, що їм потрібна ціла осінь на ремонт. Але ж осінь – це і вересень, осінь – це і листопад. То часу виходить потрібно ще більше. Ми проводили круглий стіл з науковцями та спеціалістами з метробудування. За їх оцінками, враховуючи рівень пошкодження тунелю і, скажімо так, певні непрямі показники, вони розраховують термін проведення ремонтних робіт більше ніж на рік.

Що стосується вартості, то станом на сьогодні укладено два прямі договори з «Автострадою» із загальним кошторисом близько 41 млн гривень. Але на останньому засіданні спецкомісія вирішила, що ці ремонтні роботи фінансуватимуть з резервного фонду міста Києва. Його обсяг у 2024 році приблизно 2 мільярди гривень. За різними оцінками, на ремонт синьої гілки метро підуть сотні мільйонів гривень. Але наразі ніхто не може назвати  точну суму, тому що, знову ж таки повторюю, немає експертизи та проєкто-кошторисної документації. А пройшло вже більше ніж 2 місяці.

– Аварія на синій гілці – це не єдине питання, яке вже давно є по метрополітену. Чи добудують найближчим часом гілку підземки на Виноградар?

– Минулого року відбувалося коригування проєкту, рік щось хтось там робив. Витратили 20 мільйонів гривень, але проєкт і досі не відкореговано. Тому ми можемо самі оцінювати з вами темпи роботи представників Київської міської державної адміністрації, вони нікуди не поспішають.

Шанси, що метро на Винограда добудують є, але вони просто мізерні. По-перше, проєкт, який зараз є, не прив’язаний до нинішніх реальних умов. По-друге, він не відкорегований. По-третє, наразі розірваний договір з підприємствами, які виграли тендер на будівництво цієї гілки, а те, що там набудували, воно перебуває у занедбаному стані. Тому, може колись і добудують, але коли це станеться, наразі, невідомо. У бюджеті 2024 року ця гілка метро на Виноградар не забюджетована, отже будувати її ніхто не збирається. Нехай вони спочатку повернуть 4 млрд авансу, який виплатили підприємствам, а потім будемо говорити про те, коли вона її будуватимуть. 

– Після зупинки роботи частини «синьої» гілки почались розмови розмови, що можуть закрити інші станції та гілки підземки на ремонт. Скільки станцій метро опинились під загрозою закриття для відновлення? 

У Київському метрополітені є сім аварійних ділянок. Однак, треба врахувати, що проблемні місця є на всіх гілках і станціях. Для уникнення колапсу у роботі підземки КП «Київський метрополітен» має невідкладно відреагувати та провести ремонт у тунелях, які просіли на «синій» гілці на Оболоні та на перегонах між станціями на Позняках. А найголовніше – це міст Метро, який має за оцінками експертів 5 клас аварійності, тобто він перебуває в критичному стані. На сьогодні у столичному метро ціла низка проблем, які потребують негайного вирішення. У разі ігнорування – робота метрополітену буде заблокована.

– Як Ви вважаєте, бюджет столиці, ухвалений на 2024 рік, відповідає реальним потребам міста?

– Абсолютно не відповідає. Ми говорили про це, коли його ухвалювали, я на цьому наголошував, як голова бюджетної комісії. Я за свою каденцію вперше не голосував за бюджет міста Київ. Тому що гроші виділяють на нові незрозумілі об’єкти інфраструктури, а старі не добудовують, на які вже витрачено великі кошти. Йдеться про парки, сквери, які зараз, на нашу думку, не на часі, а на них більш як 2 мільярдів гривень виділили. На допомогу ЗСУ взагалі на початку було виділено 13 мільйонів – це ганьба. Потім там змінили дещо структуру, додали 1 мільярд. Ми просили фракцією «Слуги Народу» як мінімум 2,5 мільярда для початку. Мені здається, що бюджет на 2024 рік – це не кошторис столиці держави, яка воює. А тилового міста, яке живе своїм життям, абсолютно відірваним від реальності та державних інтересів.

– Мер Києва Віталій Кличко стверджував раніше, що держава  фактично позбавила можливостей столицю допомагати військовим, забравши «військовий» ПДФО. Як можете це прокоментувати? 

– Це – маніпуляція Віталія Володимировича, і я поясню чому. По-перше, у 2022 році від військового ПДФО надійшло трохи більше як 3 мільярдів гривень. У 2023 році – ПДФО принесло до бюджету міста 5 мільярдів гривень. За оцінками податкової та Департаменту фінансів, у 2024 році мало б надійти приблизно 6 мільярдів гривень. Але станом на сьогодні вхідний залишок бюджету, тобто це кошти, які не були витрачені за 2023 рік, становить більше ніж 8 мільярдів гривень. Тому місто Київ не витрачає навіть те, що має, і просто маніпулює цією цифрою. У 2022-2023 роках вхідний залишок був 12 мільярдів гривень. Тобто, про які втрати бюджету ми можемо говорити, якщо не витрачається навіть те, що є?

– Який основний напрямок фінансування у бюджеті на 2024 рік?

– До війни основним напрямом була освіта. А зараз, вже 2 роки поспіль, це – Департамент транспортної інфраструктури. Він отримує найбільшу кількість бюджетних коштів. І в цьому році виділили понад 20 мільярдів гривень. Туди входять нові розв’язки на Оболоні, Подільсько-Воскресенський міст. До речі, на утримання метрополітену там було закладено менше коштів, ніж на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту. Тобто ось ми бачимо реальні пріоритети Київської влади. Бо ж треба щось нове будувати, для того, щоб мер міг гарно відкрити, а не утримувати у належному стані те, що є. При чому, хочу сказати, що відповідно до нашої інформації, перше протікання, серйозне протікання в тунелі метрополітену сталося в липні 2023 року. Тобто проблема була відома, але на неї ніхто не реагував. І ніхто не виділяв кошти для того, щоб якось відремонтувати цю проблемну ділянку. Просто всі сиділи й чекали, дивилися – що ж воно таке буде, робили маячки та спостерігали. Як на мене, така собі історія.

– Тепер структурні підрозділи КМДА і комунальні підприємства перед проведенням тендерів мають моніторити ціни на товари та послуги в інтернет-маркетплейсах і публікувати результати такого моніторингу. Як вважаєте, чи дійсно це дозволить мінімізувати можливість завищення цін та зменшити рівень сприйняття корупції серед киян? 

– Це рішення ухвалили нещодавно. Як на мене, це така димова завіса, бо можна зробити дуже легко, зареєструвати неіснуючі підприємства і від їх імені на маркетплейсах викладати зручні для корупціонерів цифри, які будуть свідчити про високу ціну на той чи інший товар. Тобто, це такі собі танці з бубном для того, щоб мати можливість потім маніпулювати ціною закупівлі. Тобто, як на мене, це імітація боротьби з корупційними ризиками при закупівлі товарів та послуг, які здійснюють за кошти міського бюджету.

– Чи в задовільному стані зараз, на Вашу думку, ЖКГ Києва?

– ЖКГ Києва – це взагалі треш, вибачте мені за таке слово. Щодня в місті відкривається, якийсь фонтан, при чому фонтан не в парках і скверах, а на дорогах. Всі чудово знають, навіть мер про це у своєму інтерв’ю у 2018 році казав, що більш як 80% підземних комунікацій міста Києва в аварійному стані й вже давним-давно зносилися. Але їх ніхто не ремонтує, ніхто ними не займається. Наприклад, у нас декілька тисяч кілометрів підземних труб для водо- та  теплопостачання. Відповідно до показників міських цільових програм, планується в рік ремонтувати до 20 кілометрів труб, підземних комунікацій. Прикиньмо, для того, щоб поремонтувати всі комунікації, потрібно буде понад 20 років. Чому так відбувається? Тому що метро під землею, його не видно, тож на ньому не дуже попіаришся. Бо підземні комунікації, вони теж під землею і їх не видно, не сильно похизуєшся роботою. А парки та сквери назовні – це такі швидкі перемоги, які можна записати собі в актив. А реально займатися господарством і нема кому, і ніхто не хоче. 

–  Чи допомагає столиця у придбанні житла тим хто цього потребує?

– Так, є декілька міських програм щодо забезпечення житлом. Є різні: на умовах співфінансування, 50 на 50, 70 на 30 – для захисників та захисниць України та внутрішньо переміщених осіб. Але рівень їхньої реалізації залишає бажати кращого. До прикладу, минулого року виділили 2 мільярди гривень, щоб закупити квартири для здачі в оренду з правом викупу для внутрішньо переміщених осіб. Але за весь цей час було укладено лише 9 договорів. А закупили більше як 130 квартир.

– Сьогодні власне житло є практично недоступним для осіб із середнім рівнем доходів, особливо молодих сімей. Чи є шанси на те, що вартість на житло може знизитися у 2024 році?

– Нажаль ситуація на ринку нерухомості не дає можливості прогнозувати зменшення вартості житла у поточному році. Для прикладу можна навести ситуацію з «Київміськбудом», який в результаті безгосподарних дій попереднього керівництва знаходиться наразі на межі банкрутства. Ця компанія, яка доречі відповідно до статутного капіталу, належить громаді Києва, має активів на 16 мільярдів гривень. А це збудовані, але не продані квартири, паркомісця. Ніхто не купує дорогі квартири, а знижувати ціну на них керівництво «Київміськбудом» не захотіло. Натомість вони прийшли до Київської міської ради та попросили декілька мільярдів гривень на докапіталізацію, замість того щоб реалізувати свої активи за реальною ціною.

– Нещодавно у різних точках столиці на асфальті почали з’являтися написи, які акцентують на тому, що саме потрібно виправити у тому чи іншому місці, щоб зробити його комфортним для людей з інвалідністю. Чому на вашу думку влада Києва досі не подумала про це? Особливо в умовах війни, коли людей з особливостями через ті самі воєнні дії стає набагато більше? 

– У нас в місті майже немає безбар’єрних переходів, інфраструктура дорожня не пристосована для людей з особливими потребами. Чому ніхто нічого не робить? Через відсутність стратегічного планування в місті. Ми звертаємо постійно на це увагу, але ніби стукаємо в зачинені двері. Є представниця, уповноважена мером, яка займається особами з особливими потребами, але результатів її роботи поки не видно. Навіть коли ухвалювали транспортну програму то лише 92 перехрестя в місті Києві мали зробити безбар’єрними. Це навіть не один відсоток!

– Наскільки ефективною Ви вважаєте нинішню столичну владу?

– Критерії ефективності Київської міської влади –фактично відсутні. Як на мене, якщо метро їде – це ефективно, якщо метро закрито – це не ефективно. Якщо метро будується і відкриваються нові станції – це ефективно, якщо за 10 років ніхто не відкрив жодної нової станції – це не ефективно. Саме тому ми створили проєкт рішення і зараз будемо його реєструвати. Він стосується ключових показників ефективності діяльності Київської міської влади. Починаючи від рівня заступника міського голови й закінчуючи директорами департаментів та комунальних підприємств. І хочемо, щоб відповідно до цих показників ефективності діяльності щорічно звітували на сайті Київської міської ради. Має бути доступна інформація хто і що зробив. І вона має бути відкрита для всіх киян. Тоді громада зможе абсолютно чітко надати оцінку діяльності того чи іншого міського чиновника. А зараз це оцінюється лише за ступенем лояльності до міського голови.

Читайте також: «Ще вчора ми думали, як вберегти Київ, а вже сьогодні хочемо бути в Криму»: легендарний майор Верес пояснив на кому лежить відповідальність за невдалий контрнаступ

Фото: Андрій Вітренко, з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.