Кадровий голод: українські жінки йдуть у «чоловічі професії»

Серед українок стає все більше водійок вантажівок, працівниць охорони, електромонтерок і навіть шахтарок. Через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 млн працівників, то у 2023-му ця цифра зменшилася до 9 млн офіційно працевлаштованих.

За даними Мінекономіки, нині Україні потрібно 4,5 млн працівників додатково, аби забезпечити щорічне зростання ВПП до 2030-го на 7%. Проте нестача людей на ринку праці стала ще більшою. Тому працедавці  активно залучають все більше жінок до «чоловічих професій».

«Ірпінський автопарк набирає на роботу на маршрутках жінок. Сьогодні за кермом маршруту 389, який обслуговує Ірпінський АТП, була саме водійка».

«Київпастранс шукає водіїв трамвая, тролейбусу та автобусу Особлива перевага надається жінкам, які бажають опанувати професію водійки. Термін навчання – 3 місяці».

«Через мобілізацію чоловіків, у столичному метрополітені вже працює 41% жінок. Наразі одна жінка навчається на машиніста. Крім того, жінки працевлаштовуються й на інші спеціальності. Загалом на підприємстві працює 41% жінок і 59% – чоловіків».

Такі новини стали для України буденністю. Дослідники Центру Разумкова констатують, що на початку 2024 року чисельність працездатного населення в Україні знизилася на 40% порівняно з 2021 роком. Відтак в Україні різко змінилася ситуація на ринку праці – виник гострий дефіцит спеціалістів, особливо традиційно «чоловічих професій». Компанії відчувають кадровий голод, тому залучають до них все більше жінок.

Наприклад, 150 жінок  вже працюють на двох шахтах Дніпровщини. До 2022 року закон забороняв жінкам працювати під землею. Однак на час воєнного стану законодавці цю заборону зняли. Тоді видобувачі вугілля розробили програми для залучення їх на свої підприємства. Однією з перших цільових груп стали жінки – слюсарки та машиністки, які вже працювали на підприємствах, але на поверхні. Звичайно жінки на шахтах не залучені у зонах тяжкої чоловічої праці, яка потребує сили.

«Ситуація з браком фахівців пов’язана зокрема зі специфікою традиційно «чоловічих професій», вимушеною міграцією та мобілізаційною роботою», – вважає ейчар Наталя Козицька.

Український бізнес вже ввів практику кваліфікованого перенавчання персоналу. Було розроблено спеціальні навчальні програми для жінок, системи перекваліфікації під конкретні посади, які раніше обіймали чоловіки. Скажімо, Fozzy Group Логістика запрошує на навчання коштом компанії водійок жінок для отримання категорії С. Загалом нині жінок перенавчають на операторок, зварювальниць, водійок комунального та вантажного транспорту, меблярок, ремонтниць СТО, виконробів тощо.

«Нині жінки дійсно «забирають» на себе багато важливих функцій, які колись суспільство взагалі складно уявляло у виконанні прекрасної статі. Вони й в політиці, і в управлінні державою та бізнесом, і в армії. Уже без сумнівів можна сказати, що сучасні жінки, а особливо, українські (через реалії війни) можуть якщо не все, то принаймні дуже багато. І саме такі жінки щодня це доводять у наших громадських організаціях – в ГО «Асоціація жінок України «ДІЯ» Київщина» та у Європейській асоціації жінок України. Сучасні жінки довели, що вони точно не слабка стать! Вони можуть і воювати, і надійно тримати тил. Тож опанування «чоловічих» професій теж швидко їм підкориться», – зазначає Віолетта Дворнікова, засновниця та голова Європейської асоціації жінок України.

Що пропонує держава?

«Причини кадрового голоду не лише у мобілізації, а й у зміні структури економіки, зовнішній та внутрішній міграції, нерівномірному відновленні за регіонами та галузями», – вважає економічний аналітик Олександр Красовський.

За час повномасштабної війни робоча сила в Україні зменшилася на 2,1 млн людей, або приблизно на 12%, – до 15,2 млн. Про це йдеться у спільному звіті про пріоритети економічної політики, підготовленому Мінекономіки та Мінфіном.

«До того, близько половини робочої сили в Україні є неактивною – не працює і не шукає роботу, тоді як майже три четверті роботодавців у країні зазначають, що відчувають брак кадрів», – зазначено у документі.

Український союз промисловців і підприємців заявив, що нестача робочих рук в українській економіці стає дуже відчутною. Через війну рф проти України, обстріли російським агресором цивільної і енергетичної інфраструктури, а відтак перебої з електропостачанням, проблеми із логістикою тощо, діловий та інвестиційний клімат має обмежені можливості для розвитку.

Ключовими рекомендаціями від УСПП є пошук балансу між мобілізаційними завданнями для потреб оборони і бронюванням фахівців для потреб економіки; запуск системи перекваліфікацій і перенавчання; фіскальні і нефіскальні стимули для підприємців, які створюють нові робочі місця. Особливу увагу потрібно приділити адаптації умовам праці для ветеранів і ветеранок війни з рф, створити умови для економічної активності жінок та дошкільні заклади при підприємствах.

У Міністерстві економіки почули рекомендації та вже заявили про потребу перекваліфікації українців. Міністерка економіки Юлія Свириденко в рамках зустрічі з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо закликала ЄБРР розглянути можливість фінансово підтримати реалізацію програм перекваліфікації, як з боку держави, так і зі боку українського бізнесу.

Було запропоновано системну співпрацю в полегшенні наданні українцям підтвердження їх професійної кваліфікації, а також розробки стандартів для нових спеціальностей. Цей процес уже розпочато та є вже позитивні результати. За приблизно 9 місяців співпраці роботодавців, Національного агентства кваліфікацій тощо вже видано кілька тисяч кваліфікаційних сертифікатів. Багато з цих спеціалістів пішли працювати в ОПК, що важливо для національної безпеки та оборони від російського агресора.

Своєю чергою, Міністерство інфраструктури розробляє загальнонаціональну програму навчання жінок водінню великогабаритного транспорту. Адже нестача водіїв комунального транспорту в регіонах сягає щонайменше 30%.

Як зростає оплата праці у найбільш затребуваних серед роботодавців галузях? 

Що зараз жінкам може запропонувати ринок праці? Позаду 2 квартали 2024 року,  OLX Робота дослідили як зросла за цей час середня заробітна плата у найбільш популярних за кількістю оголошень галузях на платформі.

1. Роздрібна торгівля / продажі / закупки: кількість пропозицій про роботу – 25,8 тис.;

Середня заробітна плата з початку року у даній категорії зросла на 6,7% (з 16,4 тис.гривень до 17,5 тис. грн).

2. Логістика / Склад / Доставка: кількість пропозицій про роботу – 18 тис.

Середня оплата праці у категорії збільшилась незначно – на 1,6% (з 24,2 тис. грн до 24,6 тис. грн).

3. Виробництво / робітничі спеціальності: кількість пропозицій про роботу – 17,2 тис.;

Підвищення середньої заробітної плати у категорії – 5,3% (з 20 тис. до 21,2 тис. грн).

4. Готельно-ресторанний бізнес / Туризм: кількість пропозицій про роботу – 12,6 тис.

З початку року середня оплата роботи у категорії зросла на 5,4% (16,3 тис. грн станом на початок 2024 року та 17,2 тис. грн у травні 2024).

5. Будівництво / облицювальні роботи: кількість пропозицій про роботу – 8,8 тис.;

Одна із перерахованих категорій тут, що показали досить незначний ріст середньої заробітної плати – 1,8% (з 27,3 тис. грн до 27,8 тис. грн).

6. Клінінг / Домашній персонал: кількість пропозицій про роботу – 5,9 тис.

На 7,6% зросла середня заробітна плата, виходячи із розміщених оголошень у категорії (з 12,7 тисячі гривень до 13,7 тисячі).

7. СТО / автомийки: кількість пропозицій про роботу – 4,9 тис.;

Середня заробітна плата зросла на 3,4% (з 27,6 тис. грн до 28,6 тис.).

8. Охорона / безпека: кількість пропозицій про роботу – 3,6 тис.;

Єдина із категорій у переліку, що з початку року показали зниження середньої заробітної плати – на -7,8% (з 15,7 тис. грн оплата впала до 14,5. тис. грн).

9. Краса / фітнес / спорт: кількість пропозицій про роботу – 3,2 тис.

У категорії відбулось зростання середньої зарплати на 10% (з 18,5 тис. грн до 20,4 тис. грн).

10. Адміністративний персонал / HR / Секретаріат: кількість пропозицій про роботу – 2,4 тис.

У категорії серед перерахованих тут відбувся найбільший ріст заробітної плати. З початку 2024 року до травня середня оплата праці зросла на 14% (з 17,6 тис. грн до 20,1 тис. грн).

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Київстар на зв`язку: що чекає абонентів оператора під час тривалих відключень світла?

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.