Кладовище за 19 мільйонів у Требухові – нова точка для освоєння грошей під виглядом благоустрою

У нашій щотижневій рубриці «Вражаюча закупівля» – ще один приклад того, як бюджетні мільйони йдуть у землю. І не лише в переносному значенні. На перший погляд – буденна новина: ритуальна служба у Броварах вирішила побудувати нове кладовище. Територія визначена, бюджет закладено – звучить як зразковий проєкт турботи про громадян, хай і посмертно. Але варто зазирнути в тендерну документацію – і перед нами постає не меморіал, а пам’ятник корупції. 

Цінники на будматеріали змушують замислитись: чи не з золота, бува, планують викладати доріжки між секторами? А компанія, яка виграла тендер, фігурує у розслідуваннях про розкрадання бюджетних коштів у таких масштабах, що й голлівудські сценаристи заздрили б. Та, попри все, ці підрядники знову на коні – з бюджетом у руках і новим проєктом під ногами. Вочевидь, навіть останній притулок – це ще один шанс «освоїти» мільйони. А поки містяни працюють і сплачують податки, хтось копає не лише могили, а й чергову бюджетну яму.

У лютому цього року спеціалізоване комунальне підприємство «Броварська ритуальна служба» оголосило тендер на будівництво нового кладовища на території села Требухів, що на Броварщині. Проєкт реалізовуватиметься за кошти місцевого бюджету, а очікувана вартість закупівлі становить понад 19 мільйонів гривень.

Згідно з тендерною документацією, передбачено широкий комплекс робіт: від підготовчих та земляних – до облаштування інфраструктури, освітлення й озеленення території. Зокрема, планується влаштувати основу дорожнього покриття, укласти асфальтобетон та фігурну тротуарну плитку, посіяти газони різних типів, встановити бетонні борти, збудувати шахтний колодязь і підземний протипожежний резервуар. Також передбачено облаштування туалету, господарського приміщення, огорожі та зовнішнього освітлення. Завершити всі роботи планують до кінця 2026 року.

Переможець тендера 

Перемогу у тендері здобув ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50», запропонувавши ціну трохи нижчу за конкурента – 17 832 459 грн. Здавалось би – усе за правилами, але тільки на перший погляд. Це підприємство, засноване ще у 1994 році в Броварах, давно засвітилось у гучних кримінальних історіях. Його директор – Олег Гончаренко, співвласником з великою часткою є Віктор Гавриленко. Але не статутний капітал у розмірі 1,4 млн грн чи профіль «будівництво доріг» робить їх відомими. А численні розслідування щодо заволодіння бюджетними коштами, фіктивних договорів, податкових маніпуляцій і прямої співучасті в злочинних схемах, які сягають найвищих щаблів влади.

Так, ПАТ «Броварське ШБУ №50» фігурує у масштабній кримінальній справі щодо розкрадання сотень мільйонів гривень під виглядом будівництва Національного меморіального військового кладовища. Схема, описана заявою громадської організації «НОН-СТОП», тягне на сценарій політичного трилера: змова чиновників, участь представників Мінветеранів, Державної податкової, десятки компаній, конвертаційні центри, виведення коштів у рф, легалізація через елітні авто і фіктивні акти виконаних робіт. А серед ключових гравців – наші «дорожні спеціалісти» з Броварів.

Паралельно з цим, «Броварське ШБУ №50» опинилось у центрі ще одного розслідування щодо розкрадання бюджетних коштів, виділених на відновлення інфраструктури після бойових дій у Київській області. Там, за документами, мали працювати підрядники, але за фактом – ремонти виконували мешканці власним коштом. Бюджет – в кишеню, акти – фіктивні, суми – шокуючі.

Крім того, перший заступник директора «Броварського ШБУ №50», прямо підозрюється у фальсифікації актів, завищенні обсягів робіт і вартості асфальту, внаслідок чого лише за одним договором було незаконно виведено майже мільйон гривень. Найбільше обурює інше: попри все це, ПрАТ «Броварське ШБУ №50» і далі виграє публічні тендери. Чи є у когось сумніви, що будівництво кладовища може перетворитися на ще один приклад освоєння бюджетних коштів за схемою: «асфальт – на папері», «освітлення – у звітах», а «гроші – у тіні»?

Цінова пропозиція

Бруски для будівництва збираються закупити за захмарною ціною – 10 092,37 грн за кубічний метр. У магазині «TRIANNA» аналогічні бруски коштують 6000 грн/куб.м. На перший погляд – «дрібниця», але при закупівлі 4,7 кубічного метра виходить, що замість 28 200 грн платники податків заплатять 47 438,84 грн. Різниця – 19 238 грн, націнка – 68%. Навіщо переплачувати майже третину ціни? Можливо, щоб комусь залишилось «на каву»?

Залізобетонні стовпчики для огорожі теж закуповують не по ринковій вартості. За один стовпчик збираються віддати 675,15 грн, тоді як магазин «Metkonbud» пропонує такі ж по 394,78 грн. Закуповують 405 штук, і це означає витрати у 273 435,75 грн. А могли б обійтись 159 885,9 грн. Різниця – 113 549 грн, націнка – 71%. Знову ж: де аргументація такого розриву в ціні?

Бордюри – ще один об’єкт «золотої» закупівлі. Перший тип – БР 100.28.8 – купують по 221,68 грн/шт, хоча в «Metkonbud» їх продають по 104 грн/шт. Закуповують 725 штук – у підсумку переплата становить 85 318 грн, націнка – 113%. Але це ще не все. Бордюри БР 100.30.18 планують закупити по 452,53 грн/шт, коли магазин «СБетон» пропонує їх по 128 грн/шт. Купують 1450 одиниць, переплата – 470 568 грн, а націнка – 252%. Тобто більш ніж утричі від ринкової ціни. Такі «апетити» вже важко пояснити чимось іншим, ніж бажанням «освоїти» бюджетні кошти.

Круг алмазний відрізний теж обійдеться державі набагато дорожче, ніж потрібно. У документах – 1608,82 грн/шт, хоча в магазині «Distar» така ж позиція коштує 598 грн. Планують закупити 18,24 штуки, витративши 29 352,60 грн. Якщо купувати по ринковій ціні, вийшло б 10 910 грн. Різниця – 18 442 грн, а націнка – 169%. Питання: чому кожен диск дорожчий більш ніж у 2,5 раза?

Металочерепицю збираються купити по 328,34 грн за квадратний метр, хоча в магазині «ВНК» аналогічний матеріал коштує 213 грн за квадратний метр. На 54,6 кв.м переплата складе 6297 грн, націнка – 54%. І це при тому, що мова йде про базові матеріали, а не якісь інноваційні розробки.

Тротуарна плитка теж йде «по максимуму» – 504,11 грн за квадратний метр, коли в «Екострой» вона коштує 240 грн за квадратний метр. Планують придбати 1151,7 кв.м, витрачаючи 580 585 грн. За ринковими цінами це коштувало б 276 408,72 грн. Переплата – 304 176 грн, а націнка – 110%. Це вже не розбіжність – це цілеспрямоване завищення.

Плити для огорожі теж «золоті»: 410,54 грн/шт проти 280 грн у магазині «Procom». Закупівля 1160 штук обійдеться у 476 226,40 грн, хоча мала б коштувати 324 800 грн. Різниця – 151 426 грн, націнка – 46%. Навіть на бетонних плитах вдається здерти майже півтори сотні тисяч гривень.

Розчин для укладки – ще одна показова позиція. За кубометр планують віддати 2623,47 грн, тоді як у магазині «KALENYK&CO» він коштує 1138 грн. Загалом планують придбати 57,02 кубічних метрів за 149 590,26 грн, тоді як ринкова ціна – 64 888,76 грн. Переплата – 84 701 грн, а націнка – 130%. Що ж у цьому розчині, – золото?

Висновок

Будівництво кладовища у Требухові – це не просто інфраструктурний проєкт. Це лакмусовий папірець, що показує, як працює система, в якій корупційний наліт вже давно став нормою, а не виключенням. За документами – благоустрій, турбота і порядок. У реальності – фігуранти кримінальних справ, захмарні ціни й класична схема «націнка – освоєння – забуття».

Матеріали закуповуються за цінами, які не залишають сумнівів: хтось явно вирішив, що на смерті теж можна добре заробити. Не встигли вирівняти майданчик під нові поховання, а суми вже поховали здоровий глузд і повагу до платників податків. Виграє підрядник зі скандальним бекграундом, фігурує в розкраданнях, але спокійно продовжує працювати з бюджетом. А громаді залишається тільки спостерігати, як під гаслом «покращення» освоюються мільйони.

Читайте також: Замість реального захисту – відмивання грошей: хто наживається на шкільних бомбосховищах у Калинівській громаді

Фото: Prozorro, з відкритих джерел, «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.