Коли ціни дихають у спину: інфляція в Україні зростає швидше за доходи українців

Інфляція в нашій країні змінює споживчі звички й формує нову реальність повоєнної економіки. Стрімке зростання цін, особливо на продукти, стало відчутним ударом по сімейних бюджетах українців. Водночас річна інфляція вже перевищила середню депозитну ставку у банках.

Наскільки схуднуть гаманці українців у 2025 році,  і чи є привід для надії на стабільність економіки, дослідила «Київщина 24/7».

За даними Центру економічної стратегії, у лютому 2025 року інфляція в Україні досягла 13,4% у річному вимірі. Для порівняння, ще рік тому вона була в межах 5,1%, а наприкінці 2024 року вона вже сягнула 12%.

Це змусило НБУ діяти — облікова ставка піднялася до 16%, аби хоч трохи стримати зростання цін.

Вартість базових товарів та послуг в Україні зростала особливо швидко:

• Електроенергія: +63,6%.
• Продукти харчування: +15,2%  (олія +31%, масло +32%, овочі +29%).
• Зв’язок: +19,5%.
• Медицина: +14,1%.

Єдиний «позитивний» виняток — зниження цін на одяг і взуття (- 4%). Але навряд чи це компенсує зростання витрат на харчі та комуналку.

За інформацією Державної служби статистики України,  інфляція у 2024 мала значні розбіжності у зростанні цін залежно від регіону.

Так, найбільше ціни зросли у Кіровоградській області (+13,8%) та Києві (+13,5%).

Окрім продуктів у Києві на 6,3% подорожчали побутова техніка та поточне утримання житла. Але одяг та взуття у столиці, навпаки, подешевшали на 11,2%.

Найбільше зростання цін на освітні послуги в Україні зафіксували у Київській області — на 19,6%.

Експерти пояснюють це тим, що у більш розвинених регіонах, як правило, спостерігається вищий рівень інфляції.

Їжа — найбільша стаття витрат

Продукти — ключовий індикатор соціального тиску. За підсумками дослідження «Центру Разумкова», сьогодні українська родина витрачає до 66% свого бюджету на їжу, тоді як у ЄС — у середньому лише 10–15%. Тож удар по продовольчих цінах відчутно б’є по сімейному добробуту.

Протягом двох років повномасштабної війни вартість базових продуктів харчування зросла доволі суттєво. Наприклад, якщо у 2022 році за кілограм курячого філе українці платили 100–120 гривень, то нині ця сума зросла до 170–180 гривень — тобто майже в півтора раза більше.

Хліб, що раніше коштував 25–30 гривень, подорожчав до 45–50 гривень, а це вже зростання на 50–80%.

Найбільш різке подорожчання спостерігається на яйця — їхня вартість підскочила більш ніж удвічі: з 30–35 гривень у 2022 році до 68–80 гривень у 2025-му. Така динаміка серйозно обмежує купівельну спроможність громадян.

До речі, у Києві зафіксовано найвищий рівень продовольчої інфляції — +17,6%. Наприклад, філіжанка кави у столиці подорожчала на 11% за рік: у 2024 році вона коштувала 31 гривень  — на 11% дорожче, ніж у 2023 році — 28 гривень.

Для киян — є ще один «інфляційний» індикатор: Індекс київської перепічки. У 2010 році за неї просили 4,50 грн. У 2025 — вже 50 грн. Таким чином ціна зросла у понад 10 разів, або +1011%.

Для порівняння, загальний індекс інфляції з того часу — +409%.

Причини інфляції: від поля до фронту

Інфляційне тло в Україні нині формується багатьма факторами — і більшість із них далеко поза межами споживацького контролю.

Основні причини зростання цін:

• засуха влітку, а як наслідок — слабкий урожай;
•  подорожчання енергоносіїв, пального;
•  збільшення витрат на оплату праці;
• обстріли критичної інфраструктури;
• підвищення заробітної плати у виробничих спеціальностях.

Інфляція в Україні має змішаний характер: як монетарний (пов’язаний із грошовою масою), так і структурний (пов’язаний із війною, енергетикою, ринками праці).

Депозити не встигають за цінами

Зберігати кошти на депозиті стало менш вигідно, ніж раніше — інфляція «з’їдає» дохід. Наприклад, за ставкою у 12,5% річних вклад не покриває 13,4% інфляції. Більше того, податок на дохід від депозиту зменшує реальну прибутковість.

На думку фінансових експертів, наразі єдиним інструментом, який реально захищає заощадження, залишаються ОВДП (облігації внутрішньої держпозики) — без податку та з дохідністю, що перевищує інфляцію.

НБУ та провідні економісти очікують, що інфляція у 2025 році трохи сповільниться — до 12,5%, а в 2026 — до 6,5%. Проте до стабільного рівня ще далеко.

Реальні доходи українців знижуються

Цього року середня зарплата зросте до 24,3 тис. грн, але інфляція зведе нанівець майже все підвищення, забезпечивши лише 1% реального приросту.

Мінімальна зарплата залишиться на рівні 8000 грн, через що доходи працівників на «мінімалці» зменшаться на 9,5%.

Співвідношення мінімальної та середньої зарплати складе лише 32,8%. На жаль, це найгірший показник за останні роки.

Водночас Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Центру економічних досліджень та прогнозування  “Фінансовий пульс» вважає, що головний ризик для гривні – тривала війна, яка стримує розвиток економіки.

«Майбутня динаміка курсу напряму залежить від ситуації на фронті, рівня атак на інфраструктуру, стабільності енергосистеми, стану експорту та наявності кваліфікованої робочої сили. Додатково, суттєвий вплив мають обсяги  й темпи надходження міжнародної допомоги, а також перспективи перемир’я чи мирних угод. Геополітична невизначеність зросла, що робить прогнози складними», – зазначила експертка.

У 2025 році різкої девальвації не очікується – Національний банк має достатньо інструментів, щоб утримувати ситуацію під контролем. Регулятор через облікову ставку та валютні інтервенції згладжує інфляційні ризики та забезпечує відносну стабільність гривні.

Наразі міжнародна підтримка, за оцінками НБУ, дозволяє фінансувати бюджет без емісії та підтримувати достатній рівень резервів. Це створює умови для керованої курсової політики.

Якщо ситуація не зазнає кардинальних змін, до кінця 2025 року гривня може втратити 10-12% вартості, що відповідає курсу близько 46 гривень за долар. Бюджетний прогноз – 45 грн/$ – теж є орієнтиром, але реальний курс залежатиме від подальшого розвитку подій.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Смертельно для життя: Україна нині входить до числа найбільш замінованих країн світу

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.