Компанії з оточення Кличків хочуть забудувати 30 гектарів лісу біля аеропорту «Бориспіль»

На тлі нового скандалу щодо будівництва бази відпочинку на «колишніх» землях лісового фонду в селі Циблі Бориспільського району, яке здійснює ТОВ «Макпау Проперті Менеджмент», на поверхню спливла ще одна схожа історія. Як з’ясувалося, ще у 2004 році КОДА передала майже 30 гектарів землі на території лісу у тому ж районі в довгострокову оренду трьом підприємствам із оточення мера Києва Віталія Кличка, дозволивши зводити там багатоповерхові будинки. Про це повідомив столичний блогер Володимир Бондаренко.

Прокуратура Київської області впродовж 2015-2020 років не один раз намагалася повернути цю землю державі в судовому порядку та стягнути з орендарів в бюджет недоплату за користування землею за «зниженими розцінками». Проте ніяких успіхів правоохоронці не досягли. Своєю чергою жителі села Гора, в межах якого перебуває цей лісовий масив, намагаються не допустити його забудови, адже такі плани існують і їх погоджено з сільрадою.

Йдеться про три земельні ділянки площею 9,98 гектраів кожна біля Бориспільської траси, недалеко від міжнародного аеропорту «Бориспіль». Орендарями ділянок є три приватні підприємства (ПП) – «Принт», «Гросс» і «Беріг». Ця земля раніше була в користуванні місцевого лісгоспу, а цим ПП була відведена під житлову забудову.

Інформація щодо цих ділянок була оприлюднена на фоні недавнього скандалу навколо ТОВ «Макпау Проперті Менеджмент» (входить до орбіти «MacPaw» – однієї з найбільших ІТ-компаній України). Це ТОВ звинувачується правоохоронцями в порушенні норм законодавства при будівництві бази відпочинку на березі Канівського водосховища в селі Циблі Бориспільського (раніше – Переяслав-Хмельницького) району. І одним із питань, яке наразі цікавить слідство – на яких підставах землі лісового фонду перейшли в «приватні руки».

Видання «КиївВлада» проаналізувало, яким чином «шматок лісу» опинився у оточення братів Кличків і що робили компетентні органи задля повернення цієї землі державі. Передаємо в оригіналі.

протягом жовтня 2004 року Київська облдержадміністрація (КОДА) трьома своїми розпорядженнями (№740, №745 та №752) погодила передачу трьох земельних ділянок загальною площею 29,9 га (по 9,98 га кожна) на території Гірської сільської ради Бориспільського району в оренду на 49 років ПП «Принт», ПП «Гросс» і ПП «Беріг» для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Крім того, КОДА вилучила ділянки з постійного користування Бориспільського лісгоспу.

В жовтні 2004 року ділянки мали мали кадастрові номери 3220883200:03:001:0053, 3220883200:03:001:0051 і 3220883200:03:001:0052.

Розпорядження КОДА відсутні в публічному доступі.

Надалі, 21 жовтня 2004 року, між Бориспільською райдержадміністрацією (РДА) та трьома ПП було укладено три договори оренди ділянок.

Аж у травні 2015 року цими землевідводами зацікавилися правоохоронці. Тоді прокуратура Київської області подала до Господарського суду Києва позов стосовно визнання недійсними розпоряджень КОДА щодо передачі цих ділянок в оренду ПП «Принт», ПП «Гросс» і ПП «Беріг», а також щодо визнання недійсними договорів оренди даної землі та її повернення громаді Бориспільського району.

В обґрунтування своїх вимог правоохоронці вказали, що оскаржувані розпорядження та договори порушують права та інтереси держави, оскільки, відповідно до вимог законодавства України, вилучення земельних лісових ділянок площею більше 10 гектарів, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінета Міністрів.

Так, за інформацією прокурорів, ці три ділянки є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства і знаходилися у постійному користуванні ДП “Бориспільський лісгосп”. На думку обвинувачення, ділянки у сумнівний засіб були передані в оренду для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Прокурори також звернули увагу на те, що ПП «Принт», ПП «Гросс» і ПП «Беріг» мають одного керівника. Тобто КОДА фактично порушила норму закону про неможливість надання оренди понад 10 га лісової ділянки одному користувачу, який отримав під забудову втричі більше – 29,9 га. На переконання звинувачення, таким землевідведенням повинен був займатися саме Кабмін.

Столичний госпсуд дослухався до таких аргументів і 14 липня 2015 року повністю вдовольнив позов Київської облпрокуратури. Та надалі на прокурорів спіткали невдачі – 24 листопада того ж року Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційні скарги ПП «Принт», ПП «Гросс» і ПП «Беріг» щодо скасування рішення суду першої інстанції. За півтора роки, 28 квітня 2016 року, Касаційний господарський суд відмовив прокурорам і у задоволенні їхньої скарги на постанову апеляційного суду.

У березні 2018 року громадський активіст з Борисполя Олег Якимчук у соцмережах висловив думку, що прокуратурі варто шукати підстави для перегляду таких рішень судів за нововиявленими обставинами або ініціювати новий судовий процес. Наприклад, при вилученні цих ділянок у Бориспільського лісгоспу та зміні їхнього цільового призначення не були виконані норми законодавства України щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Подальший розвиток подій продемонстрував глухоту прокурорів до таких аргументів.

У грудні 2018 року прокуратура Київської області все ж подала до Господарського суду Київської області три позови про розірвання договорів оренди цих ділянок, а також стягнення з трьох ПП 1,8 млн гривень. Бо саме таку суму за оренду не сплатили до бюджету ПП «Принт», ПП «Гросс» і ПП «Беріг» – форма власності ділянок змінилася з державної на комунальну і їхня нормативна грошова оцінка, відповідно до якої розраховується ставка оренди, підвищилась.

На думку прокурорів, через не внесення до договорів оренди змін про збільшення вартості нормативної грошової оцінки земель та борги за орендою, угоди оренди мають бути розторгнуті.

У матеріалах судових справ уточнювалося, що всі ці зміни були погоджені двао документами, яких наразі немає у відкритому доступі:

• рішенням Бориспільської райради №476-36-6 від 13 жовтня 2015 року, яким три ділянки було включено в межі села Гора;
• рішенням Гірської сільради №630-32-7 від 21 березня 2017 року щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яким було погоджено вартість одного квадратного метра землі в цьому населеному пункті.

Відповідно до цих змін, нормативні грошові оцінки ділянок зросли до 12,4 млн гривень кожна. А станом на 2004 рік вони “коштували”:

• 74,6 тис. гривень – ділянка ПП «Принт»;
• 77,5 тис. гривень – ділянка ПП «Гросс»;
• 92,4 тис. гривень  – ділянка ПП «Беріг».

Крім того, при включенні цих ділянок в межі села Гора було змінено кадастрові номери ділянок, які орендують ПП «Принт” (з 3220883200:03:001:0053 на 3220883200:03:001:0626) і ПП «Беріг» (з 3220883200:03:001:0052 на 3220883200:03:001:0627). Орендована ПП «Гросс» ділянка “зберегла” свій кадастровий номер 3220883200:03:001:0051.

Судові спори по цим справам тривали майже два роки і протягом 2019-2020 років і служителі Феміди відмовили правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог. Крапка у справі по ділянці ПП «Гросс» була поставлена Північним апеляційним господарським судом, а у справах щодо ділянок ПП «Принт» і ПП «Беріг» правоохоронці ще й безрезультатно намагалися «добитися правди» в Касаційному господарському суді.

Головні аргументи з боку відповідачів (орендарів): законодавство України не зобов’язує орендарів самостійно індексувати розмір орендної плати; Гірська сільрада і Бориспільська райрада не зверталися до ПП з вимогами «платити більше грошей».

Вже під час розгляду справ, 22 серпня 2019 року, Гірська сільрада трьома своїми рішеннями – №1501-77-VII, №1502-77-VII і №1503-77-VII – погодила внесення змін до договорів оренди, укладених з ПП «Гросс», ПП «Принт» і ПП «Беріг». Відповідно до них, було змінено сторону орендодавця (з «Бориспільська РДА» на «Гірська сільрада»).

Також було передбачено зменшення орендної ставки з 10% до 1%. Ймовірно, це було зроблено, аби користувачі ділянок в лісі зекономили на оренді, незважаючи на значне “номінальне здорожчання” цієї землі. Хоча 1% при оренді землі під будівництво виглядає досить дивно.

На можливі порушення використання земельних ділянок, які орендують ПП «Беріг» та ПП «Гросс», звертала увагу і народна депутата Ольга Савченко (фракція «Слуга народу»), яка 5 червня 2020 року під час пленарного засідання Верховної Ради озвучила відповідне звернення до начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Втім, відповідь цієї структури була звичайною відпискою – в документі лише було зазначено, на яких підставах вказані підприємства отримали землю та перераховано законодавчі норми, що регулюють землевідводи.

Наразі вказані ділянки ще не забудовані, але їхні орендатори, схоже, мають відповідні плани. При цьому, житлова забудова даної території передбачена Генеральним планом села Гора, затвердженого рішенням місцевої сільради №1054-45-VІ від 25 квітня 2014 року (рішення про затвердження відсутнє у відкритому доступі, – KВ).

Можливість здійснення будівництва багатоквартирних будинків на трьох ділянках зазначена і в попередніх графічних матеріалах комплексного плану просторового розвитку території Гірської сільської територіальної громади (СТГ), який місцева влада наразі готує до повноцінної розробки та затвердження.

Нагадаємо, комплексний план просторового розвитку – це документ, який визначає планувальну організацію, функціональне призначення територій, основні принципи і напрями функціонування на ній соціальної та інших типів інфраструктури тощо. На відміну від Генплану, який охоплює один населений пункт, до комплексного плану має входити територія відразу декількох сіл або міст, які «об’єднані» одним адміністративним керівництвом. Можливість розробки громадами комплексних планів просторового розвитку була передбачена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який набув чинності 24 липня 2021 року.

Під час громадського обговорення формування завдання на розроблення такого плану для Гірської СТГ, яке організувала місцева сільрада, мешканці села у соцмережах масово закликали владу, цитуємо, «зберегти ліс».

Як повідомили KВ деякі з представників громадського активу, вони вимагають від влади заборонити забудову ділянок, що знаходяться в оренді у ПП «Гросс», ПП «Принт» і ПП «Беріг», та інших земель у цій місцевості, які за сумнівних обставин були надані у власність чи користування декільком юридичним особам.

Чи вдасться мешканцям села Гора досягти цієї мети – наразі залишається питанням.

Фото: КиївВлада

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.