«Краще, ніж було»: репортаж з Бородянки, де над уламками знову ростуть школи, будинки і віра

Колись – епіцентр жаху. Селище, що опинилося на шляху російської навали, знищене без жодної військової логіки, але з усією жорстокістю агресора. Рік 2022 запам’ятав Бородянку як місто-примару: зруйновані багатоповерхівки, розбиті школи, випалені амбулаторії. Здавалося, що відновити життя тут – завдання на покоління. Але лише за три роки громада змогла повернути половину втраченого. 

Тепер тут знову лунають дитячі голоси в ліцеї, а над відновленими будинками майорять українські прапори. На центральній вулиці знову рухається транспорт, а замість уламків – нові фасади, вікна, дахи. Відбудова триває попри війну, з допомогою держави, міжнародних партнерів і тисяч небайдужих рук. 

Про хід відновлення – з перших вуст і без прикрас – журналісти «Київщини 24/7» дізналися безпосередньо на місці, у Бородянці. Разом з начальником Київської обласної військової адміністрації Миколою Калашником та з представниками Агентства відновлення й департаментів Київської ОДА оглянули ключові об’єкти, які відновлюють у громаді.  

Тож, як тепер виглядає Бородянка, що постає з руїн, – читайте у нашому ексклюзивному репортажі.

Робимо краще, ніж було, – Микола Калашник

За останні пів року у Бородянці разючі зміни. У селищі одразу впадає в око бум відбудови – відновлення знищеного російськими окупантами у 2022 році. І будівництво нового життя у селищі має свою особливість – це підкреслює начальник КОВА Микола Калашник. Бородянку відбудовують за принципом «зробити краще, ніж було до руйнування».

«Ми бачимо населений пункт – проїхали від початку до кінця центральною вулицею. І всюди – активне будівництво. Відновлюються як повністю зруйновані, так і частково пошкоджені об’єкти», – зазначив начальник КОВА.

За словами Миколи Калашника, з початку повномасштабного вторгнення в Бородянці зруйновано або пошкоджено 825 об’єктів:

• 79 багатоквартирних будинків;
• 665 приватних осель;
• 8 закладів освіти;
• 73 громадські й інфраструктурні будівлі.

Станом на червень 2025 року з-поміж цих зруйнованих об’єктів вже відновлено 592 – з них, зокрема:

• 570 приватних будинків;
• 14 багатоквартирних будинків;
• 5 шкіл;
• 4 громадські будівлі.

«Якщо ми говоримо про наміри ворога, то за задумом військового керівництва рф Київ мав «впасти» за 2-3 дні. Але завдяки хоробрості наших захисників і захисниць цього не сталося. Ми бачимо наслідки 33 днів окупації Бородянки – мирного населеного пункту без жодного військового об’єкта. Росіяни цілеспрямовано били по житлу, по людях. Як це відбувається й сьогодні – ще два дні тому був обстріляний Київ», – наголосив Микола Калашник.

За його словами, з Бородянки тоді евакуювалося близько 13 тисяч людей. Наразі вже повернулися понад 10 тисяч – це майже 80% довоєнного населення. І влада працює над тим, аби повернути всіх.

«Ми працюємо швидко. Разом з Агентством відновлення повернемо кожного. Важливо, щоб усі мали де жити. Сьогодні на території громади функціонує модульне містечко, де проживають близько 250 ВПО. Але наша задача – забезпечити людей постійним житлом», – підкреслив очільник Київської області.

«Краще, ніж було» – це не просто гасло, це підхід. За словами начальника КОВА, у кожному будинку тепер передбачені енергоощадні рішення – встановлюють сонячні панелі з інверторними накопичувачами, які забезпечать автономне живлення у разі відключення електроенергії. Це також дозволить зменшити витрати на комунальні послуги. Крім того, Бородянка стала пілотним прикладом інклюзивної відбудови. 

«Уся Центральна вулиця – це безбар’єрний простір. І всі нові об’єкти, які зводять або ремонтують – теж. Ми вже працюємо з приватним бізнесом, укладаємо меморандуми, щоб вони також забезпечили доступність. Це дасть можливість кожному відчувати себе повноцінним у суспільстві», – підкреслив Микола Калашник.

Щодо черговості відновлення, за його словами, Бородянка бере участь в експериментальному проєкті, в межах якого всі зруйновані об’єкти мають бути відбудовані або коштом міжнародних партнерів, або державного бюджету. Якщо мова про приватне майно – власники можуть розраховувати на компенсацію.

«Пріоритет один – житло. Люди мають куди повернутися. Інфраструктура – це вже другий етап», – додав він.

Крім завершених робіт, триває реалізація нових проєктів. Наразі КОВА працює над ще 53 об’єктами, 42 з яких – житлові будинки. Паралельно Агентство відновлення реалізує 24 проєкти – житло, адміністративні споруди, заклад культури, елементи дорожньої мережі. Завершити більшість з них планують до кінця осені 2025 року, решту – до третього кварталу 2026-го.

Литовсько-український ліцей після руйнування: нові класи, укриття і діти, які знову сіли за парти

Першою локацією, яку показали журналістам, став Литовсько-український ліцей № 1 на вулиці Центральна, 222 – один із символів руйнування й відновлення Бородянки. У 2022 році будівля закладу була повністю знищена внаслідок російських обстрілів. Сьогодні ж тут знову лунають дитячі голоси, а сам ліцей перетворився на приклад сучасного, безпечного й доступного навчального середовища.

В.о. директора школи Світлана Попова розповіла, що відбудову ліцею профінансувала Литовська Республіка, а вже з 1 вересня 2024 року діти повернулися за парти. Новий заклад обладнаний протирадіаційним укриттям, розрахованим на 1000 осіб – це дало змогу організувати навчання в одну зміну.

«Ми маємо сучасну школу, яка не просто відновлена, а стала кращою, ніж була. Тут є новітнє обладнання, інтерактивні панелі, комфортні класи. Наразі в ліцеї навчається 550 дітей, і що важливо – багато хто повернувся із-за кордону. У перший клас цього року зараховано 48 учнів – майже стільки ж, як було до повномасштабного вторгнення», – зазначила Світана Попова.

Особливу увагу приділили доступності. У ліцеї передбачено всі норми інклюзивності – працює ліфт, облаштовані пандуси, створені умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Наразі у закладі навчається п’ятеро таких учнів.

«Відбудова тривала півтора року. Це була колосальна робота, але результат того вартий – наші діти мають гідні умови, мають школу, яка дає не лише знання, а й відчуття безпеки», – додала в.о. директора ліцею.

Мистецтво після руйнування: у Бородянці будують нову школу імені Макса Левіна

Наступною – знаковою для відбудови – локацією є Бородянська дитяча школа мистецтв імені Макса Левіна. Об’єкт зводять фактично з нуля на місці зруйнованої селищної ради.

Виконуючий обов’язки директора Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА Олег Кравченко зазначив, що після завершення робіт це буде одна з найсучасніших і найпривабливіших будівель на вулиці Центральній.

«Ми зараз на будівництві майбутньої школи мистецтв. Це не просто навчальний заклад – це архітектурна окраса селища. Передбачено цокольний поверх із протирадіаційним укриттям на 188 осіб, вище – ще три поверхи з класами-студіями та актовою залою. У школі навчатиметься 330 дітей», – розповів Олег Кравченко.

Будівлю зводять з урахуванням енергоефективності та інклюзивності – буде два ліфти, фасади з ламелей і підсвіткою. На сьогодні вже виконано монолітні роботи нульового циклу, що становить приблизно 20% від усього обсягу.

«Будівництво фінансується в межах експериментального проєкту з відновлення Бородянки. Загальна вартість об’єкта – 184 мільйони гривень. Завершити роботи плануємо у другому кварталі 2026 року», – зазначив посадовець КОВА.

Будинок, що вистояв: як відновлюють житло в Бородянці, яке вціліло після прямого влучання з танка

Серед зруйнованих і новозбудованих будівель у центрі Бородянки особливо виділяється житловий будинок на вулиці Центральна, 355. Він – єдиний, що встояв під час бойових дій, хоча й зазнав прямого влучання з танка.

«Цей будинок залишився уцілілим, але пошкодження були колосальні. Удар з танка пробив стіни, залишив великі отвори. І все це – в умовах, коли люди продовжували тут жити. До відновлення ми приступили на початку 2024 року. Почали з найважчого – із діалогу з мешканцями», – розповів в.о. начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Київської області Василь Чернюх.

За його словами, вже виконано майже всі основні етапи: замінено всі вікна, виконано внутрішнє оздоблення, оновлено перекриття, облаштовано благоустрій. Роботи тривають, і завершити повну реконструкцію планують до кінця 2025 року. Паралельно Служба відновлення працює над сусідніми будинками – №353 і №359.

«Ми працюємо в тісній співпраці з департаментом містобудування КОВА, і між собою поділили об’єкти, щоб пришвидшити темпи», – уточнив Василь Чернюх.

Бородянка – місце пам’яті: як Київщина зберігає історію війни у просторі доповненої реальності

Однією з ключових точок, яку показали журналістам, стала центральна площа Бородянки – простір, що перетворився на осмислену локацію колективної пам’яті. Саме тут презентували масштабний проєкт «Київщина – місця пам’яті», покликаний не просто фіксувати факти російської агресії, а й трансформувати їх у живе нагадування про трагедію, яка відбувалася буквально на наших очах.

«Ми з вами перебуваємо на центральній площі Бородянки. І саме це місце увійшло до проєкту «Київщина – місця пам’яті», бо трагедія, яка розгорнулась тут у лютому-березні 2022 року, назавжди вписана в історію регіону», – розповів Євгеній Самойленко, заступник директора департаменту – начальник управління туризму Департаменту культури та туризму КОВА.

За його словами, вже 26 лютого 2022 року в Бородянці з’явилася ворожа техніка, а 5 березня селище було окуповане. Звільнили його 1 квітня, але за цей період тут відбулися справжні жахіття. Вісім багатоповерхівок були повністю знищені, ще 32 – серйозно пошкоджені. Загалом зруйновано майже пів тисячі помешкань цивільних.

Проєкт «Київщина – місця пам’яті» створений для того, щоб розповідати світові про ці події, зберігати пам’ять і формувати культурну відповідь на трагедію. В основі – інтерактивні локації з QR-кодами, які виводять глядача у віртуальну доповнену реальність. За допомогою телефону відвідувачі можуть побачити, як виглядала Бородянка під час окупації, порівняти з тим, якою вона є зараз.

«Біля пам’ятника Тарасу Шевченку збережено простріляний монумент – як не мовчазне свідчення війни. А через QR-код тут можна побачити віртуальне розбите серце Бородянки, яке з’єднується й починає битися в унісон із серцями тих, хто її відроджує. Це дуже символічно», – зазначив Євгеній Самойленко.

Проєкт офіційно відкрили у День Прапора, у серпні 2024 року. До першої черги увійшли дев’ять локацій, зокрема Мощун (місце жорстоких боїв), Ірпінь (дорога життя, з якої евакуювали понад 40 тисяч людей), Буча (місця масових поховань), а також Бородянка – як символ незламності.

«Це більше, ніж туризм. Це спосіб пам’ятати. І головне – не відводити очей. Дивись. Пам’ятай. Розповідай. Це наше гасло», – підсумував Самойленко.

Бородянка без бар’єрів: у селищі створюють п’ятикілометровий маршрут інклюзивності

Відновлення Бородянки – це не лише про повернення дахів над головою, а й про створення нового, доступного середовища, яке відповідатиме потребам кожного мешканця. Як повідомив керівник Департаменту містобудування та архітектури КОВА Ярослав Янович, селище приєдналося до флагманського проєкту «Рух без бар’єрів», який реалізує Міністерство розвитку громад та територій.

«У Бородянці вже затверджено безбар’єрний маршрут загальною протяжністю майже 5 кілометрів. До нього увійшли 107 об’єктів – житлові будинки, соціальна інфраструктура, адміністративні установи та приватний бізнес», – розповів Ярослав Янович.

За його словами, наразі укладено 14 меморандумів із підприємцями щодо облаштування доступного простору, щоб кожен об’єкт був зручним для людей з інвалідністю, батьків з візочками, людей похилого віку.

«У цей маршрут входить і вулично-дорожня мережа. Тож коли ми говоримо про відбудову Бородянки, йдеться не просто про житло чи дороги. Це шанс створити справді сучасне й комфортне середовище, яке відповідатиме стандартам сьогодення», – підкреслив Ярослав Янович.

Бородянка вже не така, як до війни – вона сильніша. Те, що здавалось знищеним назавжди, сьогодні повертається до життя. Та не просто відновлюється, а змінюється заради майбутнього. Як підкреслює начальник Київської ОВА Микола Калашник, громада йде шляхом створення нового стандарту – доступного, енергоефективного, гідного. Бородянка стала символом не лише стійкості, а й змін: тут не латають минуле, а будують краще, ніж було. І кожна відновлена школа, кожен дах над головою, кожна пандусна доріжка – це крок до країни, яку ми обов’язково відбудуємо!

Читайте також: Депутат із палацами і мільйонами: як депутат Антон Яценко ховає багатства за дружиною

Фото: Київщина 24/7.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.