«Важкі часи народжують націю»: як майстриня в Обухові навчає дітей переселенців малюванню й писанкарству

Малювання, ліплення з глини, писанкарство — до творчих занять в Обухові можуть приєднатися всі охочі діти. У тому числі — діти переселенців, для яких будь-які майстеркласи безкоштовні. Веде їх народна майстриня, голова ГО «Творча спадщина» Ольга Матвійчук. Кореспондент видання «Київщина 24/7» поспілкувався з нею про творчість, плани і зростання української свідомості в суспільстві.

«Писанкарство — це наука»

«З дітками я працюю з 2015 року. Для малечі проводжу заняття з малювання, ліплення з глини. Вже з більш дорослими займаюся писанкарством: як я люблю жартувати, писанки можуть створювати діти з восьми і до ста восьми років», — сміється Ольга Матвійчук.

Як зазначає майстриня, писанкарство — це наука, і тут одним майстеркласом не обмежитись. Разові заняття під Великдень — це звісно, добре. Але все ж варто ходити на регулярні уроки до студії, щоб освоїти все від азів до шедеврів. Рік-два, і учні вже матимуть уявлення про важливий пласт української культури.

«Заняття супроводжуються історичною інформацією. Я розповідаю що таке писанка, як вона виникла, які є технології, основні символи, кольори. Розказую про основні орнаменти, про те, що писанка та інші її види (на відміну від крашанки) — це не їжа, а оберіг», — ділиться співбесідниця. 

Заняття з писанкарства — безкоштовні. Майстриня надає власні матеріали. Зазначає: «Моя місія — щоб люди не виглядали неуками, а розуміли багатство своєї культури».

«Якщо прийшли до мене — мають чомусь навчитися»

«Ідея проводити майстеркласи для дітей переселенців не моя. Громадська організація «Інститут розвитку громад» виступила з ініціативою творчих занять, а я радо відгукнулася. Це потрібно в наші часи. Я ставлю себе на місце людей, які приїхали у чуже місто, кинули все. Для дорослих це важко, а як дітям? От і хочеться їх відволікти», — стверджує Ольга Матвійчук.

Звичайно, сучасні діти «прив’язані» до гаджетів. Але майстриня вважає: годинку занять можна провести без смартфону. Тому у неї «залізне» правило: поки триває майстерклас, всі пристрої лежать в окремому місці. Попереджає: « Їх не вимикаємо — бо ж раптом батьки подзвонять — але гратися ними я не дозволяю».

«Кожна революція потроху наближає нас до коріння»

Заняття з дітьми — не єдина місія Ольги Матвійчук. «Ми займаємося просвітницькою, культурною діяльністю», — розповідає вона. — «Наша мета — розказати, що в Україні були не тільки кріпацтво і козацтво. В нашій державі величезний культурний пласт: художники, архітектори, музиканти, танцюристи… Інтелігенція, яка любила і прославляла у світі свою країну».

Напрямків для роботи багато. Наприклад, відродження обухівського рушника. Під час радянської окупації цей унікальний культурний спадок був майже знищений: в наявності залишилося трохи більше двох десятків рушників. Представники громадської організації вивчили це явище і зареєстрували в якості культурної спадщини України. Наступний крок — реєстрація в ЮНЕСКО.

«У нас є майстри, які викладають народні ремесла: малювання, ліплення, лозоплетіння. Вивчаємо автентичні народні танці, а також дитячі ігри. Війна перебила цю справу, але ми її продовжимо. Вивчимо і будемо викладати», — впевнена співбесідниця.

Зараз для всіх охочих представники організації запускають уроки української мови. Буде три напрямки для різних рівнів знань, а ще будуть заняття з психологами для переселенців, уроки з історії України. Все це — на волонтерських засадах.

Ольга Матвійчук впевнена, що важкі часи народжують націю. Стверджує: «Я маю надію, що українці будуть все більше відчувати себе синами і доньками визначного народу. Я завжди казала, що кожна революція потроху наближає нас до коріння, до українства. І це потрібно: кожен повинен знати хоча б ази про свою країну».