«Малюємо мир»: історія учасниці пленера в Ірпені Лариси Пуханової

У травні митці спонтанно розпочали цьогорічний безстроковий пленер «Намальований Ірпінь». До постраждалого від російських окупантів міста Київщини з’їхалися художники, аби залишити його на своїх полотнах. Серед митців, які завітали до Ірпеня, була й Лариса Пуханова.

Лариса — киянка. У своїх творіннях вона часто зображає столицю, особливо — її історичні місцини. Полюбила мисткиня й Ірпінь, була там дитиною й навіть знайшла фото рідних, зроблені в містечку ще багато років тому.

Лариса вже вшосте приїжджає сюди на пленер, але вперше — до міста, понівеченого рф. Незважаючи на всі перенесені жахіття, місто живе і швидкими темпами відбудовується.

«В Ірпені ми залишилися на ночівлю у співорганізаторки пленерів та волонтерки Євгенії Антонюк, яка ще вперше нас сюди запрошувала. Просто перед її будинком стоїть дім. Коли ми приїхали, то звернули увагу, що в одній із квартир повністю немає вікон. Ще на другий день там тривав ремонт. А на третій мешканці вже встановили вікна на балконі», — розповідає Лариса.

«Коли нас привезли в ту частину міста, де найбільше руйнувань, біля Романівки, я побачила таку картину: стоять гойдалки, та будинок, біля якого їх облаштували, повністю знищений. Я не могла це не зобразити», — говорить мисткиня.

Художниця зустріла війну в Києві й зізнається, що кілька днів не вірила, що це сталося. Від’їжджати не збиралася: у Лариси 89-річна мама, якій було б надзвичайно важко в дорозі. Мама мешкає на лівому березі, у той час як мисткиня — на правому. Тому щодня попри сирени й обстріли жінка пішки ходила до найріднішої людини. Адже всі мости перекрили.

В один із перших днів березня вона так само попри сирени й обстріли взяла художнє приладдя й вийшла малювати Київ. Тоді художниця обрала одне з найбільш мальовничих місць столиці — парк неподалік від Печерських пагорбів біля берега Дніпра, де височіє пам’ятник засновникам Києва. Так у Лариси з’явилася традиція — малювати пам’ятники під час війни. Мисткиня виходила на пленери, аж поки культурну спадщину столиці не почали ховати від обстрілів під захисними конструкціями.

Одного разу в парку Шевченка її побачили та взяли інтерв’ю французькі журналісти. Найсимволічніше — те, що вона спілкувалася з медійниками у фартусі з написом «Намальований Ірпінь».

Лариса розповідає: під час таких «художніх вилазок» до неї часто підходили містяни. Говорили, що, дивлячись на неї з мольбертом, вони починають вірити, що життя триває й невдовзі все буде добре.

Так само натхненно і з вірою в мирне майбутнє зустрічали художників пленера «Намальований Ірпінь».

«Одного разу до мого колеги Вадима Жуковського, коли він малював, підійшли військові. Вони поглянули на картини і сказали: «Дякуємо, що зображаєте мир»», — розповідає Лариса. — Художники, що пережили всі жахіття війни, зазвичай їх не малюють. Вони зображують мирне життя. А от митці, що встигли виїхати, навпаки», — ділиться думками Лариса.

Уже зовсім скоро на мисткиню чекає виставка. Її малюнки з пам’ятниками під час війни наприкінці травня виставлять у музеї на Андріївському узвозі. Художниця вже запросила редакцію «Київщина 24/7», аби ми побачили їх одними з перших.

Фото: Facebook Лариси Пуханової.

Авторка: Ірина Маймур