«Мав би бути знімальний день, а ми слухаємо сирени й волонтеримо»: як під час війни в Києві знімали фільм

Знімати перший фільм — непроста задача. Знімати перший фільм у Києві під час війни – здається взагалі нереальним. Але вони це змогли.

«Мої нещасні коти» — українська короткометражка на основі реальних подій. Чоловік дізнається, що скоро помре, але замість гульні й паніки він просто хоче прилаштувати своїх пухнастиків. В головній ролі — «Серпень» з «Кіборгів» В’ячеслав Довженко. Як вдалося зібрати знімальну групу та чому переноска опинилась в Австрії — журналістка «Київщини 24/7» дізнавалась у сценаристки й продюсерки Катерини Кухарчук.

Підготовка до знімального процесу тривала в період зростаючого напруження в інфопросторі. Тоді, у лютому, уже блукали невтішні новини, і журналістка Катерина просто не могла їх ігнорувати та знала, що час пакувати тривожну валізку. Але зняти власний фільм мріяла ще дужче. Тому, зібравши команду з біля 20 людей, підбирала реквізит, шукала локації й домовилась із талановитим акторським складом. Окрім В’ячеслава Довженка, у фільмі присутні поет та ведучий каналу «Київ» Сергій Смальчук, акторка з театру Франка Віра Зіневич та актриса театру на Подолі Світлана Косолапова.

Планувалось, що фільм буде відзнятий за два дні. Перший знімальний день був 20 лютого. Він пройшов продуктивно та насичено, навіть встигли змонтувати бекстейдж. А далі відбулося те, про що всі боялися думати, — повномасштабне вторгнення росії.

«Зранку 24-го ми зрозуміли, що почалася інша, кривава, вистава без репетицій і підготовки. За 2 тижні після початку війни я усвідомила, що мала якесь інше життя і згадала про фільм. Ще за тиждень я зрозуміла, що невідомо коли ми його дознімемо. Понад 3 тижні я не могла плакати взагалі, але, коли отримала лист з деканату з питанням, у кого дозняті фільми, розревілася. Я знаю, що це не йде в порівняння з Маріуполем, Харковом, Охтиркою чи Волновахою. Але все одно боляче усвідомлювати, що ця війна підрізає крила по всіх напрямках», — ділиться Катерина.

Задля своєї та сина безпеки вона виїхала з Києва в Житомирську область. Більшість знімальної групи теж роз’їхалися: хто — у межах країни, хто — за кордон. Нові проблеми та виклики поставали на всіх етапах підготовки до відновлення зйомок. Адже довелося все створювати з нуля.

«Усе, що пов’язане з одягом, було складно, адже багато шоурумів не працювали. Потрібно було зрозуміти, чи працює той магазин і як в нього взяти якусь річ. А може, його взагалі розбомбили», — розповідає продюсерка.

На той час стилістка знаходилася в Австрії і могла щонайбільше надавати свої консультації онлайн. А разом із нею в Австрії знаходилися деякі реквізити, як-от переноска для кота чи елементи одягу головного героя. Знехтувати ними чи замінити — неможливо, оскільки вони вже «засвітилися» в кадрі під час першого дня зйомок. Тому довелося відправляти їх в Україну автобусами через знайомих.

За сценарієм фільму, один із «нещасних котів» потрапляє в небезпечну ситуацію на проїжджій частині. Через потенційну загрозу здоров’ю та життю тварини справжнього кота взяти у кадр не могли, тому потрібно було виготовити дублера — натуралістичну іграшку, яку замінила б пухнастика. Це теж стало викликом: багато майстрів покинули Київ, а в інших виникли проблеми з постачанням матеріалів для виробу.

Також довелося шукати нових спеціалістів зі світла, гримера та звукооператора на заміну тих, які через війну покинули столицю. А ще — підбирати масовку.

«До 24 лютого то було дуже легко. Для масовки треба було 10-15 людей, тільки з моїх друзів би назбиралося. Але потім, коли я відкрила список друзів у Facebook, я із жахом зрозуміла, що всі, кому я могла написати, або виїхали з Києва, або виїхали з України, а декого (а це страшно було усвідомити!) уже взагалі немає», — розповідає Катерина.

Але, попри всі негаразди та дощову погоду, зйомки відбулися. Знімальний процес пройшов без повітряних тривог. Попереду — монтаж, накладання звуку, підбір музики та кольорокорекція. Планується, що на кінець серпня — початок вересня фільм буде повністю готовий.

Короткометражці «Мої нещасні коти» не щастило, як і її пухнастим персонажам. Проте у кінострічки все склалося. Тепер будемо очікувати на прем’єру фільму, щоби дізнатися, чи так само склалося у котів. Як сказала Катерина Кухарчук: «Війна вбиває мрії. Але ми за це ще повоюємо».

Авторка: Юля Галда.

Фото: Іван Хлопов.