Меморіали загиблих героїв: яким має бути вшанування пам’яті загиблих героїв?

Вшанування пам’яті загиблих героїв наразі є актуальною проблемою, яка наразі стоїть перед Україною.  У своєму дослідженні The Village розбиралися, як саме правильно вшановувати загиблих воїнів та якими мають бути меморіали.

Як зазначає керівниця патронатної служби полку «Азов» Олена Толкачова, ми повинні мати місце, куди ми можемо приводити своїх дітей, для того, щоб розповідати, якою ціною їм досталася свобода, яку вони будуть мати. На цій пам’яті на думку жінки будуть будуватися принципи свободи, честі та гідності.

Саме тому наразі важливо створити меморіальний комплекс.

3 травня Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в Києві.

Крім цього Київрада опублікувала проєкт рішення Національного меморіального військового кладовища на території урочища Лиса Гора в Голосіївському районі столиці. Але через протести екоактивістів владі довелось розглянули інше місце  та вирішили розмістити у Биківні, поруч із Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» – найбільшим в Україні місцем поховання жертв сталінських репресій.

Проте, через масштабні поховання виник ризик натрапити на рештки попередніх поховань, тому меморіальний цвинтар знову вирішили перемістити, цього разу до села Гатне Фастівського району.

Але як саме має виглядати меморіальний комплекс?

На думку Олени Толкачови, якою вона поділилася із  The Village на території цвинтаря обов’язково повинен бути великий музей, де розповідатимуть про подвиги хлопців і дівчат, парки, алеї, де курсуватиме електротранспорт, бо це величезна територія. Це не повинно бути щось моторошне. Прикладом, на думку жінки, може бути Арлінгтонський національний військовий цвинтар у США.

Проте на думку арткураторки Каті Тейлор, кладовище й меморіальний комплекс мають бути різними місцями.

«Я не впевнена, що проблему колективної травми може вирішити кладовище. Ритуальне прощання й місце скорботи дуже важливе як частина виходу із травми, але цього недостатньо, коли ми говоримо про настільки обʼємний колективний досвід, який ми зараз маємо в Україні. Потрібно зрозуміти, що військове кладовище й місця комеморації мають існувати окремо. Кожне з них несе свою функцію».

Міністерства у справах ветеранів оприлюднило Меморіальний комплекс, який, на їх думку, має передбачати не тільки наявність військового кладовища з усіма необхідними ритуальними спорудами, а й з музейним комплексом, який увічнить пам’ять померлих Захисників та Захисниць України та зафіксує для майбутніх поколінь їхній внесок у захист української державності.

Саме тому на території Національного військового меморіального кладовища, як єдиного меморіального комплексу будуть утворені такі зони:

• меморіально-церемоніальна: центральна головна площа (для проведення церемоніальних та комеморативних заходів);
• меморіально-поховальна: поля почесних поховань, колумбарії, крематорій (зона розміщення поховань);
• меморіально-просвітницька: музейно-виставковий комплекс (для проведення культурно-освітніх програм, експонування виставок );
• меморіально-наукова: Центр дослідження російсько-української війни (простір для проведення наукової діяльності);
• меморіально-рекреаційна: зелені насадження («дерева пам’яті») та зони для вшанування пам’яті родичами та близькими полеглих;
• адміністративно-господарська (зона розміщення адміністративних та допоміжних господарсько-технічних служб, які забезпечуватимуть функціонування меморіального комплексу).

Читайте також: Розповісти світові про війну в Україні: до Бучі завітали журналісти з Великобританії

Фото: Мінветеранів

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.