БФ «Save Ukraine» повернув додому 261 депортовану дитину з початку вторгнення

Благодійний фонд «Спасемо Україну» займається допомогою постраждалим від війни українцям з 2014 року. Одним із проєктів фонду є «Центри надії та відновлення», які наразі функціонують в Ірпені, Гатному та Києві. Там охочі можуть безоплатно отримати психологічну, юридичну, гуманітарну та психологічну допомогу.

Однією з найважливіших цілей цих центрів є повернення депортованих у росію українських дітей.

«Київщина 24/7» зв’язалася з менеджеркою проєктів центрів Анастасією Поліщук, яка працює в БФ «Спасемо Україну», та реалізовує низку проєктів, спрямованих на покращення ментального здоровʼя та психологічну підтримку дітей та родин, які були евакуйовані з окупованих територій та зон бойових дій. Тож як відбувається процес повернення вивезених в росію дітей, про їхній емоційний стан, жахи окупації та психологічні травми депортованих дітей.

– Коли був створений БФ «Save Ukraine»?

– Фонд був створений у 2014 році. З початком окупації Донецької та Луганської областей ми вже займались евакуацією людей із зон бойових дій. А «Центри надії та відновлення» з’явилися у 2023 році. Тоді ми почали займатись не тільки евакуацією, а ще і наданням житла, гуманітарної допомоги, психологічних консультацій та іншими місіями.

– Яка основна направленість роботи була у Фонду під час окупації Київщини у 2022 році?

– Ми евакуйовували людей з окупованої частини Київської області та з прифронтових територій. Спочатку це була просто евакуація. А згодом ми почали відкривати «Центри надії та відновлення». І там вже працювати саме з психологічним станом евакуйованих людей, надавати їм прихисток та психологічне безплатне відновлення від травм війни протягом трьох місяців.

– Яку кількість людей ваш Фонд зміг евакуювати з окупованої частини Київщини?

– Окремо по Київщині не рахували, але загалом з початку повномасштабного вторгнення ми змогли евакуювати більш як 150 тисяч людей. Наше завдання не тільки евакуація, а ще і психологічна реабілітація. А найголовніше – це повернення з росії депортованих туди дітей. Ми організація, яка повернула найбільшу кількість вивезених в країну-агресорку дітей. Це 261 дитина, яку ми повернули. Жодна урядова організація не повернула таку кількість дітей.

–  За яких обставин найчастіше всього рф вивозила українських дітей на свою територію?

–  Найчастіше – під приводом відпочинку в дитячих таборах Криму або Краснодарського краю. У родин на окупованих територіях забирали дітей нібито на «відпочинок» або «оздоровлення». Потім вже через пару тижнів діти мали повернутись з «відпочинку», але їх не привозили. У нас є один випадок, коли родина цілих 9 місяців не могла повернути свою дитину, яку вивезли до рф саме під приводом відпочинку в дитячому таборі.

На Facebook-сторінці БФ «Спасемо Україну» зазначається, що в цих таборах з дітьми проводять пропагандистську  роботу: розповідають, що України вже не існує, що родичі дитини вже забули її, або дитина вже не потрібна власним батькам, розповідають, що всі українці є нацистами.

– В якому стані перебувають батьки, дітей яких вкрала росія?

– Вони налякані та розгублені. Звертаються до нас на гарячу лінію і просять зробити все заради повернення дітей. Але це дуже складний і ризикований для нас процес. Бо для кожної дитини ми розробляємо індивідуальний план повернення. Тому, щоб повернути одну дитину, може знадобитися до трьох місяців. На жаль, це не швидкий процес і це дуже стресовий період для батьків.

– Який вік наймолодшої й найстаршої дитини, яку Фонд зміг повернути з депортації?

– Найстаршим дітям на момент повернення вже могло виповнитись 18 років. Наймолодшим – 5 років, це були діти з дитячого будинку, вони були наймолодші й без батьківського піклування.

– Процес повернення дітей не лише логістично складний, але потребує й фінансових витрат. Наскільки дорого це?

– Самі перевізники беруть досить великі суми за вивезення людей з окупації. Щодо суми за повернення дитини, то це конфіденційно, але кожен випадок унікальний і тому немає чіткого визначення, скільки вартує окремий випадок. Трапляються випадки, коли  перевізники співпрацюють з новою місцевою окупаційною владою, якій віддають певні кошти, щоб вони дозволяли людям виїжджати. Без такого «хабаря» людей можуть просто не випустити.

– В якому стані перебувають повернені з депортації до рф діти? Що вони говорять?

– Звісно, з ними працюють психологи й це анонімно та таємно, але ми знаємо певні факти. Дітей примушували носити російську символіку, вивчати гімн рф, розмовляти тільки російською мовою, писати листи зі словами підтримки та малювати малюнки для російських військових. Тим, хто відмовлявся говорити російською могли у вигляді покарання занижувати оцінки у російських школах.  Дітей старшого віку примушували вступати до технічних училищ, віддавали в російські школи, а також змушували отримувати російські документи. Ще підлітків змушували всупати до «Юнармії», де їм розповідали про «велич росії», необхідність війни та вчили користуватися автоматами. За будь-яку непокору до них вживали певні заходи покарання. Наприклад, за відмову співати гімн росії дитину могли закрити в крихітну одиночну камеру без вікон та будь-яких засобів зв’язку. Один із повернутих нами хлопців був там 4 рази за 35 днів загального перебування в таборі. Але про всі методи не маю права говорити, але це досить жорсткі методи покарання навіть для дорослої людини.

– Чи багато звернень в Центри щодо випадків сексуального насилля над дітьми, яке скоїла армія рф на окупованій Київщині?

– У нас є окремий центр закритого типу, бо це досить складна тема. Діти, які зазнали насилля, перебувають там на постійній основі. З ними працюють спеціалісти. Щодо кількості – точно не скажу. Там є діти, які зазнали насилля від російських військових. Також там проходять реабілітацію ті, хто зазнав насилля від власних родичів чи знайомих. Це, на жаль, не поодинокі випадки.

– Діти спочатку говорять батькам про насилля над ними, а вже батьки звертаються за допомогою?

– Ні, це не завжди так. Були випадки, коли діти телефонували і просили їх евакуювати, бо вони бачили воєнні злочини росіян в окупації. Їм було страшно і вони морально вже не могли перебувати на цих територіях. Тут мова йде більше не про сексуальне насилля, а психологічне. Були випадки, коли ми евакуйовували дитину, а її батьки надалі залишалися в окупації. Часто це родини зі складними життєвими обставинами.

– Якщо евакуйовують дитину без батьків, то що відбувається з ними? Куди їх відправляють – у притулки, інтернати?

– Ні, ми ніколи не віддаємо дітей в інтернати. Ми знаходимо патронатні родини. Хоча підібрати родину для дитини – це складний процес. Іноді діти проживають тимчасово з патронатними родинами, а після деокупації повертаються до батьків. Іноді діти потрапляють до дитячих будинків сімейного типу, якщо у батьків немає змоги організувати дитині безпеку. Але ми продовжуємо спілкуватися з дитиною весь час, щоб зрозуміти чи комфортно вдома або в новій родині.

– Після деокупації Київщину наскільки швидко представники Центру почали відвідували ці території та надавати допомогу?

– Це було одразу після деокупації. В основному це була гуманітарна допомога від Фонду, перевезення. Ми доставляли їжу, воду, возили людей в лікарні.
Навесні 2023 року ми відкрили центр в Ірпені. Й там почали розміщувати родини, які втратили житло. Наразі на території Київської області діє три центри: в Гатному, Ірпені та Києві. Туди можна звернутися по допомогу.

– На яку допомогу від Фонду може розраховувати людина, якщо вона не має статусу ВПО і не була в окупації?

– Психологічну допомогу за потреби надаємо всім вразливим категоріям населення. До нас звертаються не тільки ВПО, а й часто родини, які втратили батька на війні. Вони перебувають у важкому стані, тож ми надаємо їм психологічну допомогу, щоб їх стабілізувати.Окрім цього, ми надаємо медичну допомогу, юридичні консультації, освітні послуги для дітей не тільки ВПО, а й для тих, хто перебуває у вразливому положенні.

Директор БФ «Save Ukraine» та ексуповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба  в інтерв’ю іноземним журналістам зазначав, що вони не можуть розкривати всіх деталей щодо процесу порятунку депортованих у росію дітей,  так як на фонд здійснюється досить великий тиск через їх роботу з повернення дітей, а у російських ЗМІ поширюють інформацію про те, що БФ «Save Ukraine» викрадає дітей із «новостворених регіонів росії». Попри це, Фонд продовжує роботу та має місію порятунку з російського полону якнайбільшої кількості українських дітей.

Читайте також: Жителі Гатненської громади блокують будівництво Національного військового кладовища

Авторка: Наталія Богонко

Фото: Save Ukraine

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook–сторінці і в Telegram–каналі.