Наскільки (не)безбарʼєрними є наші житлові будинки?

Нещодавно на українському ТБ досліджували доступність публічних просторів Києва. Випробувати на кріслі спуск до Дніпра на Поштовій площі запросили чемпіона світу з паркуру на швидкість Богдана Колмакова. З’їжджаючи на кріслі, він упав, а заїхати нагору навіть не зміг. Тримаючись за один поручень йому неможливо було тримати баланс, а сходинки між площинами пандуса лише заважали.

 Краща ситуація з безбар’єрністю була у сучасних столичних ЖК. Адже вона поступово стає все більш відчутною тенденцією, а в контексті повномасштабної війни та усіх викликів, пов’язаних з нею — необхідною умовою  повоєнної відбудови України. «Нерухомість 24/7» розповідає який рівень доступності будинків Києва для людей з обмеженими можливостями.

Яка зручність Києва?

Сайт ЛУН Місто провів  дослідження спільно зі студентами КНУ Шевченка на тему рівня архітектурної доступності житлових будинків. У Києві  проаналізували рівень архітектурної доступності за понад 450 адресами – багатоповерхові житлові будинки різного року забудови.

«Загалом у Києві понад 10 тисяч житлових будинків, тобто це не вичерпні дані, але вони дають уявлення про загальну картину», — розповіли в ЛУН Місто.

87% проаналізованих будинків Києва мають ґанок накритий навісом — тобто під час снігу, дощу там має бути не слизько.  69% мають достатньо освітлений двір, що суттєво підвищує рівень безпеки та елементарної зручності, 55% мають біля будинку зону для відпочинку (лавочку) з достатнім місцем поруч для крісла колісного або дитячого візочка. Це важливо зокрема для представників маломобільних груп — людей старшого віку, батьків з дітьми, людей з травмами.

31% дворів мають безбар‘єрний доступ до дитячого майданчика. Хоч якийсь ліфт є у 66% проаналізованих будинків.

З безбарʼєрністю входу у будинок ситуація гірша. Вхід в рівень з землею мають лише 30% проаналізованих будинків. З них  9% мають нормативний пандус, тобто такий, що має кут від 3 до 5 градусів, ширину 1,2 м, з обох боків поручні й неслизьку поверхню. Важливо розуміти, що з більшим кутом пандусом складно, а то й неможливо скористатись на кріслі колісному без допомоги інших.

«Людині з дитячим візочком або на кріслі колісному легше піднятися пандусом. Людина з протезом нижніх кінцівок, ймовірніше, обере сходи. І коли ми проєктуємо простір з нуля, не можна віддати перевагу чомусь одному. Сходи обов’язково мають дублюватися пандусом і навпаки. Якщо це вхідна група, найкращий варіант – вхід в нуль. Гнучкість у користуванні – один із базових принципів, на яких будується універсальний дизайн», — підкреслюють в ГО Безбарʼєрність.

Щодо доступності укриттів, то лише 3% укриттів у досліджених будинках мають широкий вхід та нормативний пандус — укриття облаштовані, наприклад, на підземному паркінгу. У 8% з них є вбиральня, проте в жодному ми не знайшли вбиральні для людей з інвалідністю.

Глобальна проблема

За даними Мінсоцполітики, лише за півтора року повномасштабного вторгнення кількість українців з інвалідністю зросла на 300 тисяч. Загалом таких людей в Україні вже 3 мільйони. При цьому рівень доступності українських міст організація Доступно.UA  оцінює лише в 4%.

Антон Мирончук, СЕО інвестиційної групи «Молодість» вважає, що чимало житлових будинків в Україні не відповідає нормам безбар’єрності:

«Враховуючи, скільки людей щоденно отримують різні поранення через війну, ця проблема стає ще серйознішою. Архітектурна доступність житла важлива для людей з інвалідністю та травмами. Тому відповідальні девелопери будують своє житло зручним для людей з обмеженими можливостями».

Запрацювати політика безбар’єрності, у тому числі й житла, зможе лише за умови реалізації цілого комплексу заходів на різних державних та громадських рівнях, тому посилювати різні її аспекти потрібно вже сьогодні.

 «Розробка усіх документів стратегічного планування на місцевому рівні нині має відбуватися з фокусом на впровадження та розвиток безбар’єрних рішень. Це вже відображено у Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Також ми відновили контроль на об’єктах будівництва щодо дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками державних будівельних норм у частині виконання вимог інклюзивності будівель і споруд», – зазначив віцепремʼєр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.

Отож, безбар’єрність житла сьогодні –  це нагальна необхідність для величезної кількості українців. Для людей різних вікових груп, професій, соціального походження. Особливо наголошуємо на потребах наших захисників.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Freepik

Читайте також: В Україні будуть боротися з недобудовами

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook–сторінці і в Telegram–каналі.