Нова військова допомога та підтримка України: на роковини вторгнення у Києві зібрали саміт «Підтримуй Україну»

24 лютого, у треті роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну, у Києві відбувся саміт «Підтримуй Україну». Його відкрив президент України Володимир Зеленський.

Форум присвячений підтримці України. Серед учасників саміту — очільники Латвії, Литви, Естонії, Іспанії, Канади, Фінляндії, Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції, генеральний секретар ОБСЕ, міністр з європейських справ Франції, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО взяли у ньому участь через відеозв’язок.

Перед початком саміту президент України привітав лідерів міжнародних делегацій.

Виступ та заяви президента України

Під час саміту в Києві 24 лютого, Володимир Зеленський зробив кілька важливих заяв, що стосуються майбутнього миру та безпеки в Україні. Він наголосив, що Україна готова до обміну полоненими з Росією у форматі «всіх на всіх», підкресливши, що це справедливий варіант і ключовий крок для відновлення довіри.

Зеленський підкреслив, що Росія порушила більше ніж 25 різних режимів припинення вогню з 2014 року, і це є важливим аспектом у переговорах щодо мирного процесу. Він передав списки порушених росією режимів припинення вогню через спецпосланця США Келлога, наголосивши, що країна-агресор повинна звільнити всіх українських полонених.

Глава держави зазначив, що мир може бути наслідком зваженої дипломатії та чітких гарантій безпеки для України.

Після того, Володимир Зеленський підкреслив, що Україна і Європа повинні бути за столом переговорів, оскільки стратегічною мішенню росії є не тільки Україна, а й європейський спосіб життя.

«Війна триває проти України і тому Україна має бути за столом. Стратегічною мішенню Росії є саме Європа, європейський спосіб життя, а отже її безпека та доля Європи не може визначатися без Європи», — підкреслив президент.

Президент України також звернувся до питання членства України в НАТО, підкресливши, що це найбільш надійний та ефективний спосіб гарантувати безпеку в Європі, і якщо це членство не стане можливим, Україна розглядатиме альтернативи для забезпечення миру та стабільності.

«Україна і багато хто у світі стверджують, що НАТО зараз є найпростішим, дешевим, надійним способом гарантувати спокій та мир в Європі. І це дійсно так. Це вже готова і ефективна система гарантій безпеки, яка працює десятиліттями та яка не допустила розпалення війни навіть там, де є кордон з росією. Якщо ж членство в НАТО для України і надалі залишиться закритим, «не буде іншого вибору, ніж будувати НАТО в Україні»», — наголосив Володимир Зеленський.

Зеленський зазначив, що Україна вже має 28 двосторонніх безпекових угод із партнерами, але потрібно збільшити обсяги оборонного виробництва та підтримку в інших важливих сферах, щоб створити новий європейський повітряний щит. Він закликав до єдності та більшої підтримки, щоб цьогоріч можна було досягти справжнього миру для України.

«Зараз варто робити більше, ніж учора, підтримувати один одного більше, ніж будь-коли, щоб цього року можна було сказати: ми зробили все, що могли і мусили зробити, і ось мир є», — додав глава України.

Заяви партнерів

Партнери України висловили підтримку Україні в боротьбі з росією, а також оголосили про нові пакети допомоги під час саміту «Підтримуй Україну».

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен повідомила, що Данія виділить Україні додаткові 2 мільярди данських крон (близько 268 мільйонів євро).

Ці кошти будуть спрямовані на постачання амуніції для українських солдатів, а також на посилення чисельності української бригади разом із країнами Північної Європи та Балтії.

«Послання Данії українцям таке ж, як і з самого початку: ми продовжуватимемо нашу підтримку доти, доки це буде необхідно. Тепер ми повинні стояти твердо. Надавати більше зброї. Швидше. Пожертвувати на оборонну промисловість України. Те, що ми робимо зараз, матиме вирішальне значення для майбутніх поколінь в Україні та Європі», – цитує пресслужба уряду Данії прем’єр-міністрка Метте Фредеріксен.

Водночас прем’єр Швеції Ульфф Крістерссон оголосила про надання 100 мільйонів євро на підтримку української протиповітряної оборони. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зазначив, що цей крок зміцнить спроможність України захищатися від російської агресії, що також підвищує безпеку в Європі.

«Останні три роки український народ бореться за свободу і безпеку – свою і нашу. Сьогодні ми оголошуємо 100 мільйонів євро на підтримку протиповітряної оборони України. Зміцнення спроможності України захищатися від російської агресії також підвищує нашу безпеку», – написав Крістерссон у мережі Х.

Голова уряду Іспанії Педро Санчес, своєю чергою, анонсувала новий пакет військової допомоги для України на 2025 рік у розмірі 1 мільярда євро.

«Я готовий оголосити про новий пакет військової допомоги Україні на 1 мільярд євро у 2025 році. Ми будемо працювати пліч-о-пліч з Україною над відновленням, будемо заохочувати наші компанії до участі в проєктах», – сказав Санчес.

Канадський прем’єр Джастіна Трюдо заявив, що Канада виділить Україні новий пакет військової допомоги.

«Я оголошую, що Канада надасть Україні ще 25 бойових машин піхоти LAV III. Ми будемо передавати дві броньовані машини бойової підтримки, на яких українські війська незабаром проведуть підготовку в Німеччині», – заявив Джастін Трюдо.

Водночас Джастін Трюдо зауважив, що Канада також надасть системи посадки літаків F-16, а також 4 авіаційні тренажери для F-16 і вони будуть передані у найближчі місяці. Це на додачу до мільйонів боєприпасів, військового спорядження та аптечок першої допомоги.

Окремо, Канада також оголосила про надання 5 мільярдів канадських доларів (3,52 мільярда доларів США), отриманих з заморожених активів росії.

Голова уряду Норвегії Йонас Гар Стере зобов’язалася виділити 3,5 мільярди євро військової допомоги Україні у 2025 році, а також 1 мільярд євро на гуманітарну підтримку, 300 мільйонів євро на підтримку енергетики і 300 мільйонів євро на розвиток промисловості.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в онлайн-зверненні своєю чергою, оголосила, що цього року надасть Україні 4,5 мільярда фунтів стерлінгів (приблизно 5,6 мільярда доларів) допомоги, а також анонсувала найбільший пакет санкцій від Британії з початку війни.

Він підтвердив готовність британських військових долучитися до миротворчої місії та оголосив про нові санкції проти так званого російського «тіньового флоту».

Президент Литви Гітанас Науседа оголосив, що його країна надасть додаткові системи ППО. Також він додав, що треба забезпечувати спільне виробництво з Україною. Науседа вважає, що Україну потрібно взяти в Євросоюз уже у 2030 році. Також він підтримав членство в НАТО.

Наступим звернувся президент Латвії Едгарс Рінкевічс, який сказав, що його країна продовжить надавати військову підтримку українцям.

Потім онлайн звернувся президент Чехії Петр Павел. Він наголосив, що мир, який будується на приниженні жертви – це зрада, а не справжній мир.

Павел підкреслив, що кожні перемовини повинні починатися «з чіткого визнання, хто — агресор, а хто — жертва». Він сказав, що Володимир Зеленський – демократично обраний президент, і його легітимність не викликає сумнівів.

Наступним слово взяв прем’єр-міністр Фінляндія Александр Стубб. За його словами, Фінляндія підтримуватиме Україну та довго, як буде потрібно, і ця країна вже є п’ятою за підтримкою України у вимірі ВВП.

Стубб вважає, що умовно мирний процес можна розділити на три фази. Перша – підтримку від Європи і США потрібно врегулювати до того, як припинять вогню. Друга фаза – припинення вогню – передбачає перемовини стосовно мирного процесу. Після цього може розпочатися третя фаза – справжнього процесу миру.

Президент Євроради Антоніу Кошта сказав, що всі присутні демонструють солідарність з українським народом і його президентом.

«Без України і ЄС не буде успішних переговорів. Лише Україна може вирішити, чи є умови для переговорного процесу, а мир у вигляді звичайного припинення вогню бути не може. ЄС готовий збільшити фінансову і військову підтримку України, і допомога державі стане головною темою зустрічі 6 березня», – підкреслив президент Євроради.

Потім виступила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка особисто приїхала до української столиці. Вона вважає, що зараз на кону доля Європи, тому треба зміцнювати Україну. ЄС надав українцям допомоги на 145 млрд євро.

«Європа тут для того, щоб зміцнити Україну в цей надзвичайно важливий момент. Я можу оголосити, що новий пакет на 3,5 млрд євро зʼявиться вже в березні. Як Президент Кошта оголосив, буде особлива зустріч на Єврораді, і я там покажу загальний план щодо інвестицій в оборону, масштабування виробництва зброї, нашої обороноздатності», – сказала вона.

Канцлер Австрії, Александер Шалленберг, в онлайн-зверненні сказав, що бути нейтральним не значить бути бездіяльним. Зокрема він сказав, що Україна демонструє відданість спільним цінностям, і за безпеку і свободу Європи є спільна відповідальність.

Прем’єр Бельгії Барт де Вевер сказав, що нещодавні перемовини про припинення війни приголомшили партнерів України, бо в них не брали участі ні українці, ні ЄС.

«Мирна угода, яка не враховує інтереси жертви, не має шансу. Бельгія не може прийняти рішення про Україну, якщо ці рішення відбуваються без участі України і ЄС», – наголосив Барт де Вевер.

Грецький прем’єр Кіріакас Міцотакіс виступаючи онлайн, сказав, що країна продовжить підтримку України. Він сказав, що лише Україна може вирішувати, яким буде її майбутнє і на яких умовах почнеться мир.

Голова уряду Ісландії, Кріструн Фростадоуттір підкреслила, що Ісландія цього року подвоїть оборонну підтримку Україні.

Прем’єр Чорногорії Мілойко Спаїч звернувся в режимі онлайн. Спаїч сказав, що Чорногорія була першою за межами Євросоюзу, хто дав українцям тимчасовий захист. Чорногорія готує двосторонню угоду з Україною стосовно обміну розвідданими та співпраці в інших сферах.

Прем’єр-міністр Словенії, Роберт Голоб, по відео звинуватив росію в порушенні всіх правил міжнародної спільноти. Він назвав важливим те, як проходитиме мирний процес, підкресливши, що перемовини без України і Європи неможливі.

Також він сказав, що питання членства України в НАТО має залишатися в порядку денному переговорів.

Віцепрем’єр-міністр Словаччини, Петер Кмец, в онлайн-зверненні наголосив, що Словаччина зобов’язується підтримувати вступ України до ЄС.

«Минулий тиждень показав зміну підходів у США, але Україна і ЄС мають бути за столом переговорів, сказав він. Словаччина прагне мирних переговорів і щоб Україна втримала свою незалежність і суверенітет. Майбутні дії США дуже важливі», – додав Кмец.

Делегат від Франції, Бенджамін Адду, який прибув із візитом до України, зазначив, що після окупації 2014 року росіяни ще раз порушили світовий порядок своїм повномасштабним нападом.

Він закликав співпрацювати заради України та гарантувати безпеку Європи. Франція допомагає з оснащенням бригад України, підкреслив він, держава уже витратила 145 млн євро на підтримку України.

Цей саміт демонструє єдину позицію міжнародної спільноти щодо необхідності підтримки України та боротьби за справедливий мир. Їхні оголошення про підтримку України відображають стійку позицію Європи та Північної Америки щодо необхідності продовжувати допомогу Україні в боротьбі з російською агресією, попри розбіжності в адміністрації США та серед країн ЄС щодо швидкості завершення конфлікту.

Крім того, лідери країн по всьому світу закликають до мирних переговорів, але підкреслюють, що їх умови не можуть ігнорувати права України та її територіальну цілісність.

Читайте також: У Голосіївському районі столиці впали уламки БпЛА

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.