Очільниця Бородянки Ірина Захарченко дала ексклюзивне інтерв’ю про відродження міста з попелу вiйни

Окупанти практично повністю зрівняли з землею низку містечок на Київщині. Чи не найбільше дісталося Бородянці – від колись тихого затишного передмістя столиці майже нічого не залишилося. За 38 днів, проведених під російською окупацією, тихе невелике місто в Київській області, що не має ніяких військових об’єктів, перетворилося на суцільні руїни й біль: окупанти майже повністю розбили житлові будинки, дитячі майданчики, сади, школи, парки. Загалом в громаді повністю або частково було зруйновано 2234 об’єкти.

Тривалий час відбудова Бородянки майже стояла на місці – через перетягування владного каната між різними політичними представниками та обранцями громади. У листопаді минулого року на другому пленарному засіданні 42-ої позачергової сесії Бородянської селищної ради секретарем та виконуючим обов’язки селищного голови обрали Ірину Захарченко.

Журналісти «Київщини 24/7» поспілкувалися з виконуючою обов’язки Бородянського селищного голови Іриною Захарченко, яка розповіла як триває відбудова громади та що вже вдалось відновити.

– Ви стали очільницею громади, яка зазнала великих руйнувань через російську війну. Які у вас були першочергові плани на цій посаді? І що уже вдалося реалізувати?

– Мої першочергові плани на посаді виконуючої обов’язки Бородянського селищного голови – відбудова. У першу чергу, відбудова житлового фонду та об’єктів критичної інфраструктури: школи, садочки, адмінбудівлі, будинки культури. Перше, що ми почали робити – це активно працювати з Агенцією відновлення та United24. Я, як депутат, працювала з Агенцією відновлення з перших днів після деокупації. Але з липня по листопад минулого року, у тодішнього очільника Бородянки, співпраця з Агенцією відновлення не склалась, і роботи взагалі зупинились. Тому для мене, як для депутата, який з перших днів займався цим, і у якого найзруйнованіший округ в громаді, ця співпраця була важлива. Зазначу, що у моєму окрузі з 9 багатоповерхівок усі 9 зазнали руйнувань, а також пошкоджений приватний сектор.

Тому, першочергово, я почала налагоджувати співпрацю з Агенцією відновлення, з якою наша громада співпрацює з квітня 2023 року після виходу постанови про експериментальний проєкт (ред.: постанова КМУ №382 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації»). Також продовжила взаємодію з КОВА та United24. Ми почали швидко рухатись, зокрема, почали оформлювати земельні ділянки під будинками. Це потрібно для того, щоб зробити проєкти на відновлення. Потім ми почали рухатись в напрямку коригування проєктів там, де не були враховані деякі квартири, бо їхні власники були закордоном або в інших містах.  Тобто ми не могли без дозволу увійти у квартиру та обстежити їх, щоб спроєктувати правильно та далі якісно працювати.

Потім ми активно почали рухати дві постанови: № 381 (виплата до 500 тисяч гривень людям на капітальний ремонт пошкодженого житла) та № 600 (виплата компенсації за сертифікатом власникам приватних будинків, квартир, у яких 3 або 4 категорія руйнації). При попередньому очільнику № 600 постанова взагалі не працювала. До прикладу, за майже 5 місяців роботи попереднього керівника за 381-ю постановою було опрацьовано 311 заяв. У мене за два місяці роботи опрацьовано більше тисячі заяв і по 600-й постанові ми опрацювали близько 60 заяв, 37 з них уже внесені до реєстру і ми завантажуємо сертифікати.

У комунальному підприємстві «Благоустрій-Бородянка» майже немає свого транспорту. Ми маємо один маленький тракторець, який був куплений до війни та один старий. У нас немає: посипалок, бульдозерів, веж, щоб робити освітлення. Тому ми звернулись до 60 посольств з проханням допомогти з комунальною технікою.

Наразі ми активно відновлюємо освітлення, займаємось відбудовою, залучаємо благодійників для допомоги нашій громаді. Також у нас є проблема з приміщенням для дитячих гуртків, з транспортом для того, щоб возити дітей на змагання, з різноманітним інвентарем. Також сподіваємось залучити допомогу благодійників.

Крім того, почали інспектувати ділянки, які є у громаді, щоб визначити, за які земельні ділянки сплачуються податки, а за які ні. Скільки бюджет недолічується коштів.

– Ви є депутатом Бородянської селищної ради з 2015-го року. Що вдалося реалізувати за цей час?

– До війни мені на окрузі вдалось багато чого реалізувати. З упевненістю можу сказати, що мій округ був розвинутий та доглянутий. На 80% у будинках була замінена електромережа, на 50% були замінені труби, на 50% був зроблений капітальний ремонт дахів, зроблений дитячий та спортивний майданчик, на 70% був зроблений капітальний ремонт у під’їздах, зробили сквер, вуличне освітлення. Наприкінці 2021 року були готові проєкти на капітальний ремонт доріг, встановлення футбольного поля.

Загалом на 2022 рік у мене були великі плани, однак війна внесла свої корективи. Окупанти зруйнували все, що так важко робилось протягом багатьох років. Вони не тільки зруйнували будівлі, а й вбили багатьох людей. 1 березня 2022 року, коли ми сиділи у підвалі, ховаючись від бомбардувань, загинули мої сусіди. Молода сім’я, у яких залишились маленькі дітки…

– Ексголова Бородянки Олександр Сахарук відзначився на своїй посаді скандалами через прихильність до ОПЗЖ та дружбу зі священником УПЦ МП, якого згодом викрили на співпраці з окупантами. Чи підтримуєте Ви заборону діяльності ОПЗЖ та УПЦ МП у Бородянській громаді, як це зробили вже чимало громад на Київщині?

– На мою думку, церкви московського патріархату не те, що у Бородянській громаді потрібно заборонити, а взагалі у всій Україні. Коли почались обшуки в УПЦ МП та правоохоронці знаходили різні символіки окупантів і заклики до їхньої підтримки, паспорти рф, гроші, я для себе зрозуміла ступінь проблеми та рівень того болота, у яке втягнула нас церква московського патріархату. Як роками людей «обробляли» на підтримку окупантів, нищили нашу націю та світогляд. Тому безумовно – церкви УПЦ МП забороняти потрібно!

Стосовно ОПЗЖ, якщо говорити, наприклад, про Бойка, який пропагує «русскій мір» і прославляє УПЦ МП, то відповідно відношення до нього та керівників партії ОПЗЖ у мене вкрай негативне.

У Бородянській селищній раді депутат «Слуги Народу» виносив питання позбавити їх мандату на розгляд, але воно тоді не пройшло регламентну комісію та його не розглянули. Наразі усі депутати, які були від ОПЗЖ, змінили назву своєї фракції та залишаються у селищній раді.

– Чи вдалось у Бородянській громаді зрушити з місця питання відбудови? Що саме вже відновили? Хто допомагає з відбудовою?

– Нагадаю, що під час бойових дій у 2022 році Бородянська громада зазнала значних руйнувань. Повністю або частково було зруйновано 2234 об’єкти. Окупанти зруйнували 80 багатоквартирних і 2116 приватних будинків, 10 шкіл та 6 дитсадків, 13 адмінзакладів, 7 закладів культури, 2 заклади соціального захисту, дороги та мережі життєзабезпечення мешканців громади.

Перед Новим роком ми почали відновлювати вуличне освітлення у селах. У деяких з них взагалі не було освітлення. Щоб не витрачати бюджетні кошти ми звернулись до різних компаній за допомогою. Компанія «Philips» нам безплатно надала 300 ліхтарів та значну знижку на подальші купівлі. Нам вдалось майже повністю освітити село Дружня, окрім двох провулків та вулиці Молодіжної, бо там потрібно не просто замінити ліхтарі, а зробити капітальний ремонт мережі. Окрім ліхтарів, якими допомогли благодійники, Київська обласна військова адміністрація надала нам 500 тисяч гривень. Таким чином з місцевого бюджету ми доклали всього 40 тисяч гривень і змогли освітити на 97% село Дружня. Загалом було потрачено близько 1 млн гривень. Далі нам вдалось освітити села Вабля і Нова Гребля. Завдяки компанії «Schréder», яка надала 191 ліхтар, ми засвітили 7 вулиць Бородянки біля вокзалу.

Завдяки організації «Project HOPE» у Бородянці вдалось відновити дитячий садочок «Пінокіо». Тут облаштували укриття, санвузли для кожної з шести вікових груп, зокрема й для дітей з інвалідністю. Садочок розрахований на 150 дітей. Литва невдовзі має привезти меблі та займуться благоустроєм території. Однак, ми не можемо його відкрити, оскільки каналізаційна мережа, до якої він під’єднаний, зруйнована вщент. Проєкт готовий, але коштів немає. Наразі у нас є 4 садочки, які ще без капітального ремонту після пошкодження. Ми робимо проєктні документи для того, щоб залучити благодійників до відбудови.

На 100% відновленого об’єкта у громаді немає, однак ми робимо все можливе для цього.

– Скільки людей досі залишаються без житла? Чи є у вас прогнози на те, скільки ще триватиме відновлення житлових об’єктів?

– У Бородянці та селах громади досі не відновлено 28 багатоповерхових та 1062 приватних будинків. Понад 5000 мешканців громади не можуть повернутися додому через відсутність житла.

Зараз ми заручники погодних умов, на вулиці зима, тому ми не можемо відключити світло, воду, газ, на кілька тижнів у будинки, у яких проживають люди, щоб замінити або відремонтувати там мережу. Я розумію, що люди втомлені, виснажені, їм важко чекати, у мене також знищена квартира, тому я, як ніхто, розумію, що таке залишитись без нічого.

Ми активно працюємо над відбудовою. Наприклад, експериментальний проєкт розрахований на 10 років відновлення, однак це не означає, що саме 10 років вона триватиме. Це може бути 4-5 років, бо у нас дуже великий відсоток руйнації. Але також це залежить від місцевого органу самоврядування, від допомоги держави, іноземних партнерів.

– До того як Ви прийшли на посаду виконуючої обов’язки селищного голови, у Бородянській селищній раді було багато чвар між депутатами та нині відстороненим головою Олександром Сахаруком. І від цього страждали звичайні мешканці, адже протистояння шкодило процесові відбудови після окупації. Чи вдалось врегулювати ці конфлікти? Та чи вдається зараз працювати злагоджено?

– Дійсно у депутатському корпусі було багато чвар, конфліктів, зриви сесій. Це було не тому, що у нас депутатський корпус якийсь слабкий. Думаю, у кожного були свої на це причини. Але зараз ми намагаємось працювати злагоджено. Без суперечок, звичайно, не обходиться. Кожен депутат хоче найкраще для свого округу. Я вважаю це нормально. Головне, що усі сесії проходять, рішення ухвалюють, якісь з них ми відкладаємо на доопрацювання, якісь переглядаємо, але в цілому у нас йде все добре. Ми намагаємось знайти спільну мову, бо усі працюємо заради наших мешканців.

– Держаудитслужба виявила, що у Бородянці роками відбувалась утилізація сміття на полігоні, який не міг використовуватись за таким призначенням. Як Ви плануєте розв’язати цю проблему?

– Жодне комунальне підприємство Бородянки не мало документів на вивезення сміття з нашої громади. Тому у квітні 2019 року ми зафіксували межі сміттєзвалища, провели інвентаризацію земельної ділянки та оформили її у громаду. І планували шукати інвестора, який би допоміг з будівництвом з перероблювання сміття, щоб робити дегазацію через рекультивацію. Частину викачаного газу планували використовувати на громаду. Війна знищила усі плани. У нас у громаді зараз немає куди вивозити сміття. Планується відкриття сміттєзвалища у селі Здвижівка, тому коли воно відкриється питання вивозу сміття повністю зніметься. Також ми звернулися до КОВА з проханням допомогти, щоб отримати дозвіл на вивезення сміття з громади та пошуку інвестора, щоб побудувати сміттєпереробний завод.

– Ви почали проводити зустрічі з громадянами. З якими проблема до Вас звертаються найчастіше?

– Найчастіше звертаються до нас громадяни, які живуть у приватному секторі, де знищені будинки. Загалом у всіх одна проблема – пошкоджене житло та відбудова.

 – Якою Ви бачите громаду у майбутньому? Що готові зробити для цього?

– Мені хочеться, щоб наша громада була європейським затишним містечком з сучасними парками. У мене є мрія, щоб на нашій площі Шевченка, у серці міста, був сучасний фонтан, де б могли відпочивати та гратись дітки. Звичайно, щоб усі будинки у Бородянській громаді були відбудовані та кожен повернувся у свою домівку.

Наразі я намагаюсь реалізувати ідею – експлуатовані дахи (Це плоска покрівля, призначена для подальшої експлуатації, тобто яку можливо використовувати, як місце для відпочинку, басейн, корт, сад, зону для прогулянок, паркову зону). Ми ведемо переговори з проєктантом та Агенцією відновлення, щоб на нашому будинку культури облаштувати такий дах. Сподіваюсь, що це вдасться зробити.

Авторка: Катерина Чабанюк.

Читайте також: В укриття садочку в Калинівці не пускають мешканців громади

Фото: Ірина Захарченко, «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.