Пам’ятки Київщини: затоплена церква в селі Гусинці біля Ржищева

Спасо-Преображенську церкву в Гусинцях ще називають Гусинською церквою або Спасом на воді. Вона є пам’яткою архітектури XIX століття. І направду перебуває на воді – на малесенькому острівці посеред Дніпра за 200 метрів від берега. Унікальність пам’ятки ще й в тому, що це єдине, що вціліло від мальовничого села Гусинці під час спорудження Канівського водосховища у 1978 році. Святиня розташовувалася на найвищій точці села, тому на відміну від решти будівель не була затоплена водою.

Історія

Церкву та дзвіницю збудували в 1822 році коштом місцевого поміщика Гусинського.

Довгий час після знищення села споруда стояла занедбаною та поступово почала руйнуватися. Однак вже наприкінці 90-х років до неї почали навідуватися поодинокі туристи, які приїздили до цього місця моторним човном з Ржищева. А взимку деякі сміливці навіть діставалися туди пішки, йдучи по льоду замерзлого водосховища. До реконструкції храмового комплексу на стінах церкви можна було побачити різноманітні графіті з іменами поодиноких відвідувачів, серед яких навіть освічення у коханні, розташоване на чималій висоті.

На думку краєзнавців, під час будівництва споруди у розчин з цеглою додавали гусячі яйця. Це, імовірно, допомогло споруді вистояти у воді впродовж 40 років та уникнути повної руйнації.

За версією місцевих чуток, за деякий час після затоплення, голова сільської ради віддав наказ укріпити споруду, за що одержав від тогочасного радянського керівництва сувору догану.

Відродження

Ідея відродження святині не полишала місцевих жителів. Уже на початку нашого століття вони почали збирати гроші на її реставрацію. Зрештою ґрунтовно за відбудову храму взявся благодійний фонд «Богуслав». У 2008 році за його підтримки створено релігійну громаду Преображенської парафії Української Православної Церкви. В червні 2009 року Сошниківська сільрада надала храму адресу — урочище «Гусинці» та оформила громаді документи про право власності на будівлі.

Фондом було здійснено дві експертизи пам’ятки:

• листопад 2008 — ОП «Укрбудрозвідування» проведено інженерно-геологічні дослідження прилеглої території;
• грудень 2008 — науковцями Київського національного університету будівництва та архітектури обстежено конструкції церкви та дзвіниці з оцінкою можливості збереження та умов відновлення.

Експерти визнали стан пам’ятки незадовільним, а подекуди аварійним, проте відновлення — можливим, хоча і терміновим. Характер існуючих руйнувань давав підстави прогнозувати остаточне руйнування протягом двох років. Фонд «Богуслав» відразу розпочав реставраційні роботи.

Першочергово підсилили підмурки. З вересня 2009 року розпочато підйом рівня ґрунту для захисту будівель від води та криги (задля чого завезено 440 т піску), а також залізобетонне зміцнення фундаментів та стін. На кінець 2011 року церква зовні повністю побілена, дзвіницю надбудовано до первісного рівня та покрита куполом. Упродовж 2012 року повністю завершено відновлення церкви та дзвіниці. Стіни храму зовні та всередині частково вкрито керамічними панно роботи Л. Мешкової. На жаль, не вдалося зберегти у первинному вигляді дзвіницю. Вона довго стояла без даху. Окрім того, була пошкоджена снарядами під час війни. Її довелося відбудувати наново. Острів, на якому стоїть церква, намито і до берега 2011 року збудовано міст.

У цілому реставрація храму Спаса на воді тривала до 2017 року. Нині подивитися на блискучі золоті куполи, які сяють у сонячний день можуть усі охочі. А охочих у будь-який сезон достатньо – Спасо-Преображенська церква є одним із найбільш популярних маршрутів для подорожей вихідного дня на Київщині.

Як доїхати?

• У складі екскурсійної групи.
• Індивідуальним туром, доїхавши до Ржищева, скористатися послугами перевізників катерів або моторних човнів у місцевому порту.
• Проїхати машиною через село Старе, Бориспільського району, Київської області. Дорога проходить поблизу військового полігону. Стан дорожнього покриття незадовільний.

Фото: Олександр Шкурдюк, Тетяна Асадчева, Сергій Венцеславський, Awry, Олекса-Київ.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.