Пам’ятки Київщини: Аскольдова могила

Аскольдова Могила — одна з найвідоміших історичних місцин Києва, розташована на Дніпровських схилах між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи та Маріїнським парком. Сьогодні це мальовничий парк і пам’ятка садово-паркового мистецтва, проте його минуле — це історія глибокої християнської традиції, аристократичного некрополя та трагічного знищення культурної спадщини.

Історія пам’ятки

Ця місцевість виникла на основі давнього урочища, відомого як Угорське. Згідно з літописними джерелами, саме тут у IX столітті було вбито київського князя Аскольда, якого згодом і поховали на цьому місці. За переказами, його могилу вшанувала княгиня Ольга, збудувавши тут дерев’яну церкву святого Миколая — ім’я, яке Аскольд прийняв під час хрещення 867 року. Церква була зруйнована у 971 році за правління її сина, Святослава, відомого переслідуванням християн. Проте вже у 990 році князь Володимир відновив святиню, а в 1036-му при храмі засновано жіночий монастир.

Протягом XII століття ця територія залишалась важливим духовним осередком: тут було поховано тестя князя Святополка Ізяславича — половецького хана Тугоркана. Також саме тут збиралися перші християни Києва за часів панування язичництва. Монастир проіснував до 1715 року, а стару дерев’яну церкву зберігали до початку ХІХ століття. Під її підвалом містилася гробниця Аскольда, а довкола поступово виник цвинтар, де ховали представників київської еліти.

У 1997 році археологи виявили на цьому місці гончарний комплекс XVIII століття, пов’язаний з колишньою київською слободою Микільський полик, що вкотре підтвердило тяглість культурного шару на цій території.

Приблизно у XV столітті тут постає Микільський Пустинський монастир. У XVII столітті київські просвітники висловлюють думку, що саме монастирська церква є тією самою, зведеною над могилою Аскольда. Цю гіпотезу підтримують і дослідники XIX століття, остаточно ототожнюючи літописне урочище Угорське з місцевістю навколо Пустинського монастиря. Саме в цей період поширюється й сама назва «Аскольдова Могила» — завдяки літературі, зокрема роману Михайла Загоскіна та опері Олексія Верстовського.

Офіційний статус пам’ятки садово-паркового мистецтва територія отримала постановами виконавчого комітету Київської міськради (1972) та Київради (1994).

Цвинтар при Аскольдовій Могилі функціонував з 1715 до середини ХХ століття. Спочатку як монастирський, а з 1786 року — як загальноміський. У 1810-му архітектор Андрій Меленський звів нову кам’яну церкву. Пізніше, попри плани знесення храму та цвинтаря, імператор Микола І втрутився й зберіг обидва об’єкти. Хоч поховання було тимчасово припинено, у 1870-х роках їх поновили.

Попри менші розміри, ніж у Байкового цвинтаря, некрополь Аскольдової Могили був не менш елітним. Тут знайшли вічний спочинок філософи, медики, письменники, актори, військові, меценати. Серед похованих — українофіли Олександр Лашкевич, Василь Тарновський, москвофіли Михайло Юзефович, Олександр Дрентельн, льотчик Петро Нестеров, акторське подружжя Соловцових, лікар Франц Мерінг, антрепренер Йосип Сєтов, меценат Василь Симиренко, банкір Михайло Філіппов, богослов Василь Певницький. Загалом — понад 2000 відомих постатей.

У буремні роки визвольних змагань тут з’явилися братські могили. У лютому 1918-го тут поховали червоногвардійців, у березні — героїв бою під Крутами, пізніше — козаків Армії УНР.

31 травня 1919 року радянська влада оголосила про закриття цвинтаря. У 1934 році почалося варварське знищення некрополя: склепи і надгробки ламали, використовуючи мармур та бронзу як матеріал для студентських натур. Лише кілька поховань були перенесені до інших кладовищ — зокрема, могили Петра Нестерова (Лук’янівка), подружжя Соловцових (Байкове), Василя Тарновського (Звіринецьке).

У 1936 році Миколаївську церкву перетворили на ресторан, а вже у 1938-му — на парковий павільйон за проектом архітектора Петра Юрченка: баню замінила іонічна колонада. У 1940 році місцевість отримала назву «Аскольдів сад».

Під час нацистської окупації тут розташовували німецький військовий цвинтар із чіткими рядами поховань під однаковими хрестами. На пагорбі встановили велику скульптуру — голову солдата в касці. Після відступу німців ці поховання було знищено. Натомість облаштували алею радянських воїнів, яких згодом перепоховали в Парку Вічної Слави.

Аскольдова могила у сучасності

На початку 1990-х років Миколаївську церкву передали Українській греко-католицькій церкві. Вона знову стала діючим храмом і в 2001 році приймала Папу Римського Івана Павла ІІ. У цей період на території було встановлено пам’ятний хрест героям Крут.

Після Революції Гідності та з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році дедалі частіше порушується питання створення національного Пантеону Героїв. У березні 2023 року петиція щодо облаштування такого меморіалу на Аскольдовій могилі зібрала 25 тисяч підписів.

Наразі на території поблизу храму св. Миколая розташовані п’ять могил сучасних героїв України:

• Олександр Клітинський (1988—2014) — активіст Революції Гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України.
• Марко Паславський (1959—2014) — боєць батальйону «Донбас», загинув під Іловайськом, кавалер ордена Данила Галицького.
• Дмитро Коцюбайло (1995—2023) — командир «Вовків Да Вінчі», Герой України.
• Андрій Пільщиков (1993—2023) — майор Повітряних сил, кавалер ордена «За мужність».
• Павло Петриченко (1992—2024) — активіст і воїн 59-ї бригади, кавалер ордена «За мужність».

Пам’ятки Аскольдової могили

Крім храму, який нині функціонує як греко-католицька церква, на території розташовані:

• Меморіал Героям Крут — символічний хрест над братською могилою.
• Пам’ятний знак Тарасу Шевченку — відкритий 2014 року, у 200-ліття з дня народження поета. Скульптори: Олесь Сидорук, Борис Крилов.
• Хресна дорога Ісуса Христа — композиція з 14 бронзових рельєфів на дерев’яних хрестах, створена 2014 року Геннадієм Єршовим.
• Пам’ятний знак «1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини» — встановлений 1997 року на згадку про табір давніх угрів у цій місцевості.

Як дістатися?

«Аскольдова могила» розташована в Києві, на правому березі Дніпра, поблизу вулиць Паркова дорога та Дніпровський узвіз.

Найближча станція метро до Аскольдової могили — «Арсенальна». Від неї можна дійти пішки або скористатися маршрутним таксі.

Щоб дістатися автомобілем, від центру Києва слід рухатися по Парковій дорозі в напрямку Дніпровського узвозу.

Аскольдова Могила — не просто київський ландшафт, а жива історія, сповнена гідності, трагедій і надії. Сьогодні вона перетворилася на місце пам’яті, де сплелися духовне коріння, національна свідомість та героїзм поколінь.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Замок Річарда — Левове серце

Фото: з відкритих джерел, Вандрівка, Київ тут

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.