Пам’ятки Київщини: Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна

Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка — один із найстаріших ботанічних осередків України, заснований у 1839 році. Це науково-дослідна, освітня та природоохоронна установа, головною метою якої є збереження, вивчення та примноження рослинного багатства регіону шляхом формування, розширення та підтримки колекцій місцевої та світової флори. Сад має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Історія ботанічного саду

Київський ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна має глибоку і багату історію, яка бере початок у першій половині XIX століття. Архітектор Вікентій Беретті, що працював над проєктом університетського комплексу, запропонував створити сад на пустирі біля новозведеного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які вирішили перевезти до Києва після закриття Кременецького ліцею у 1833 році. Додатково сад поповнювали рослинами, вирощеними з насіння, що надходило з ботанічних садів України та Європи. Через брак фінансування реалізація задуму затрималась, і лише в 1834 році з Кременця надійшли перші 513 рослин 34 видів, які тимчасово розмістили в Царському саду (тепер частина Центрального парку культури і відпочинку).

У 1839 році Київський навчальний округ офіційно дозволив створення тимчасового ботанічного саду. Його закладенням і розвитком опікувався професор університету, ботанік Роман Траутфеттер, який також став першим директором саду. Допомагав йому садівник Йоганн Гохгут. Саме 22 травня 1839 року, коли було висаджено перші рослини, вважається датою заснування ботанічного саду. До кінця 1841 року сад набув статусу постійного, а за планом архітектора Лауфера було споруджено оранжереї та тераси, що збереглися донині. До 1850 року основні роботи з облаштування саду завершилися.

У 1852 році директором став професор Олександр Рогович. Тоді в саду вже росло понад 25 тисяч дерев, 419 видів кущів та понад чотири тисячі інших рослин. У період із 1894 до 1914 року сад очолював Сергій Навашин, який зробив світове відкриття в царині біології — явище подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Після нього, з 1914 по 1935 рік, садом керував Олександр Фомін, на честь якого сад згодом було названо.

У 1935 році сад став місцем для вирощування 7 тисяч лимонних дерев, привезених із Закавказзя для розвитку кімнатного садівництва в Києві. Нові теплиці отримували тепло від першої міської ТЕЦ і мали амбітні плани щодо вирощування не лише цитрусових, а й екзотичних рослин.

Під час Другої світової війни діяльність саду була зупинена, але вже в травні 1944 року його знову відкрили для відвідувачів. У післявоєнний час, під керівництвом Дмитра Проценка, сад активно відновлювали, зокрема провели капітальний ремонт головної оранжереї. У 1960-х–1970-х роках завдяки Івану Білоконю було створено експозиції спорових рослин, альпінарій та колекції рододендронів, магнолій, кизильників. У 1960 році сад отримав статус Пам’ятника садово-паркового мистецтва республіканського значення, а в 1969 році став науково-дослідною установою.

Важливою подією стала реконструкція саду у 1974 році: відновили дренажну систему, перепланували рельєф, висадили нові насадження. У 1985 році в саду встановили пам’ятник «Навала» на честь студентів і викладачів Київського університету, які загинули, обороняючи Київ у 1941 році.

Стан природної пам’ятки

Територія ботанічного саду довгі роки залишалася без належного догляду: ландшафтна архітектура не відновлювалася, частина парку зазнала вандалізму, асфальтні доріжки були зруйновані й небезпечні для пересування, освітлення частково не працювало або повністю зникло, а система водовідведення була засміченою й діяла неналежно.

Оранжерейний комплекс наукової частини саду вже давно потребують капітального ремонту: деякі його частини вкрили полікарбонатом ще десять років тому, однак цього недостатньо. Зведені у 1970–1980-х роках, оранжереї з того часу не знали ремонту. Через численні щілини корпус субтропічної оранжереї втрачає тепло, життєво необхідне для рослин, що призводить до неефективного використання приміщення. Директорка саду Марина Гайдаржи зазначала, що вартість ремонту оранжерей надзвичайно висока, тоді як фінансування суттєво обмежене. Наразі ботанічний сад перебуває у власності Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київська міська рада вже кілька років поспіль звертається до Верховної Ради та Кабміну з проханням передати сад у власність громади столиці. Наприкінці 2020 року проректор КНУ Володимир Бугров заявив, що університет має намір найближчим часом привести сад до ладу.

У липні 2007 року сад закрили для відвідувачів через небезпечну тріщину, яка утворилася на великому альпінарії. Було демонтовано 80% кам’яних брил, які могли впасти на відвідувачів, а також планувалося залити тріщини глиною і встановити підпірки. Однак одночасно з цим постала проблема аварійного стану огорожі зі сторони вулиці Льва Толстого. Паркан буквально розсипався на очах, цілі секції падали, і його ремонт вже не був можливим — потрібна була повна заміна. Передбачалося, що частину коштів на нову огорожу можна буде отримати з виділених Кабміном двох мільйонів гривень на ремонт після аварії.

У 2016 році в сервісі електронних петицій Київради була зареєстрована ініціатива з проханням поліпшити стан саду, однак вона не набрала необхідної кількості голосів. У січні 2017 року директор саду Олександр Сенчило визнав, що проблем вистачає — від зараження дерев омелою до відсутності коштів навіть на ремонт доріжок.

Ще у червні 2006 року заступник київського міського голови Валерій Пустовойтенко повідомив, що на реконструкцію Ботанічного саду місто планує виділити близько трьох мільйонів гривень, а університет додатково — ще до одного мільйона. Ремонт мав охопити опалення, освітлення, тротуари й огорожі, а завершення робіт планували до 1 вересня того ж року.

Тріщина на альпінарії, як виявилося, почала з’являтися ще за два роки до офіційного закриття саду, але тоді була ледь помітною. Через полив рослин тріщина збільшилася, і в липні 2007 року досягла вже 20 сантиметрів завширшки. За власний кошт дирекція залучила кран для демонтажу частини каміння. Роботи з укріплення тривали разом із співробітниками МНС, проте, незважаючи на небезпеку, люди масово проникали в закритий сад через дірки в паркані.

У грудні 2007 року Київський міський голова Леонід Черновецький підписав розпорядження про капітальний ремонт огорожі ботанічного саду, замовником робіт виступив КНУ ім. Тараса Шевченка. Фінансування передбачалося з державного бюджету, однак строки завершення робіт залишалися невідомими. За тиждень повідомили про виділення 700 тисяч гривень на реконструкцію київських ботанічних садів.

У 2014 році завдяки меценатам вдалося відновити фонтан, що не працював понад 40 років. За кілька сотень тисяч гривень його реконструювали, встановивши нову плитку й оновлену систему водопостачання. Того ж року Таскомбанк завершив реконструкцію «Шевченкової долини» в ботанічному саду, облаштувавши територію та висадивши магнолії.

У грудні 2014 року мер Віталій Кличко оголосив про залучення меценатів для відновлення аварійної огорожі на бульварі Тараса Шевченка. Ціна проєкту склала 8 мільйонів гривень, університет міг виділити лише мільйон. Планувалося зберегти історичний стиль огорожі та встановити нові ліхтарі.

У травні 2018 року завдяки компанії ДТЕК на центральній алеї встановили 10 автономних ліхтарів на сонячних панелях. А в серпні 2018 року за підтримки компанії MacPaw розпочалася реконструкція паркової частини саду: оновили доріжки, бордюри квітників, облаштували пандуси для маломобільних груп і відремонтували аварійні підпірні стіни. Наприкінці березня 2019 року роботи завершили.

Одночасно, у березні 2019 року, розпочалася реставрація історичних вхідних груп біля станції метро «Університет». Відремонтували розбиті щаблі та колонади, які не реставрували понад 20 років. Відновлення здійснювали із використанням автентичної цегли кінця XIX та середини XX століть, зокрема зі збереженими заводськими клеймами. На ці роботи університет виділив три мільйони гривень, і їх обіцяли завершити до травня 2019 року.

Ботанічний сад у сучасності

У 2008 році виникли ідеї зробити вхід до парку платним через недбайливе ставлення відвідувачів, проте сьогодні вхід до паркової частини лишається безкоштовним. У 2010 році в басейні водної оранжереї оселили піраній, яких годують яловичим серцем і рибою.

25 лютого 2012 року сталася пожежа в господарчому приміщенні біля теплиць, яка завдяки оперативним діям пожежників була швидко ліквідована. Того ж року у саду відбулася низка яскравих подій, таких як захід Eco Chic Party у рамках Ukrainian Fashion Week.

У травні 2013 року Ботанічний сад провів експертизу каштанів, висаджених на Хрещатику, яка виявила, що із 289 дерев лише два відповідали заявленому сорту «Бріоті». У 2017 році на честь 25-річчя дипломатичних відносин між Україною та Японією в саду висадили 20 сакур. Того ж року дизайнери Lake Studio влаштували показ мод у саду, а наприкінці року тут відкрили скульптурну композицію «Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу».

У 2018 році в День батька головні актори телесеріалу «Папаньки» висадили вербову алею з 25 дерев, залучивши близько тисячі гостей. У 2019 році сад став місцем проведення фестивалю «Ландшафтна весна-2019» і відкриття «Поетичної галявини», де також встановили пам’ятник корейському поетові Кіму Со Волю.

11 травня 2019 року співробітники Таскомбанку разом зі своїми родинами провели благодійну акцію в ботанічному саду, під час якої прибрали територію «Шевченкової долини», облаштували пішохідні доріжки та створили зони для відпочинку.

До 180-річчя ботанічного саду у 2019 році компанія Huawei забезпечила на «Поетичній галявині» безкоштовний Wi-Fi, а в 2020 році на території саду відкрили пам’ятник Махатмі Ганді, створивши «Оазис світу» на його честь.

У червні 2021 року в рамках проєкту «Шукай» на фасаді будинку на вулиці Назарівській з’явилася бронзова скульптура Київської пальми Лівістона.

У квітні 2021 року волонтери організували масштабне прибирання: очистили територію саду від сміття, промили ставок у «Шевченковій долині» за допомогою мийки високого тиску, наповнили його чистою водою, відновили покриття прилеглих доріжок, прочистили водостоки від листя, ґрунту та сміття, а також пофарбували лавки й урни.

Наприкінці липня 2021 року активісти ініціативи «Києве, мий» провели ревіталізацію ставка у «Шевченковій долині»: відмили дно водойми, замінили забруднену воду, а також разом із працівниками мережі ресторанів «Євразія» очистили сад від сміття та пофарбували лавки.

8 серпня 2021 року активісти «Києве, мий» продовжили роботи: високотисковою мийкою відчистили бруківку, лави, урни та скульптури від забруднень і графіті. Додатково вони пофарбували лави та урни, прибрали опале листя з центральної галявини та засипали доріжки новим відсівом. Пластикові та скляні пляшки було відсортовано для подальшої переробки.

25 вересня 2021 року громадська організація «Києве, мий» провела ще одну акцію з прибирання ботанічного саду. Під час толоки було зібрано 25 мішків сміття. До прибирання долучилися мешканці Києва, працівники місцевої компанії та учасники молодіжного руху «Твоя країна».

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Ботанічний сад скоротив кількість працівників і адаптував графік роботи. У липні 2022 року на фасаді центрального корпусу саду відкрили меморіальну дошку Василю Капустяну, багаторічному директорові саду і засновнику Музею історії саду.

На жаль, у жовтні 2022 року під час масованого обстрілу Києва було пошкоджено оранжереї з унікальними тропічними та субтропічними рослинами, які мають статус Національного надбання України.

14 березня 2024 року в саду відкрили меморіальну скульптуру «Стіч», присвячену студенту-воїну Ігорю Воєводіну, який загинув, боронячи Україну. Скульптура зображує персонажа Стіча в бронежилеті — адже фігурка Стіча була тим, що лишилося неушкодженим при Ігореві.

Місце розташування та особливості 

Розташований Ботанічний сад у самому серці Києва, за Головним корпусом КНУ, між бульваром Тараса Шевченка і вулицями Павла Скоропадського, Назарівською та Симона Петлюри, ботанічний сад займає площу 22,5 гектара. На його території функціонують 17 теплиць і 12 оранжерей.

Східна частина саду відкрита для вільного відвідування. Натомість західна територія є науковою зоною й доступна лише під час екскурсій у супроводі співробітників саду. Тут розташовані оранжереї, розсадники рідкісних рослин, а також адміністративні та господарські споруди. Через потребу в постійному догляді за унікальними рослинними колекціями вільний доступ відвідувачів сюди обмежено.

Цікаві факти

При ботанічному саду діють вісім наукових відділів, які проводять дослідження в галузі інтродукції та акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення й раціонального використання рослинних ресурсів. Окрім того, працюють групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, а також насіннєва лабораторія.

У різні часи в ботанічному саду працювали видатні вчені, серед яких Ернст-Рудольф Траутфеттер, Йоганн Гайнріх Гохгут, Панас Рогович, Іван Шмальгаузен, Олександр Фомін, Сергій Навашин, Микола Холодний, Дмитро Зеров, Віра Протопопова та інші.

До структури ботанічного саду входить Ботанічний музей, заснований у 1934 році. Нині у фондах музею зберігається понад 20 000 гербарних зразків, а в експозиціях представлено більше ніж 2 000 натурних експонатів вищих і нижчих рослин. Окрім того, в музеї експонуються наукові праці, рослинні препарати, гербарії та інші матеріали, якими користувався академік Сергій Навашин.

Одночасно з відкриттям ботанічного саду була заснована наукова бібліотека, у фондах якої сьогодні налічується понад 40 000 книг і журналів з ботаніки та інших розділів біології. Завідувач бібліотеки — Галина Михайлівна Северин.

Колекції ботанічного саду 

У колекціях Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різноманітних рослин. Оранжерейний комплекс зберігає понад 4 тисячі видів тропічної та субтропічної флори. У 2015 році ця унікальна колекція отримала статус національного надбання.

Заради найстаріших та найвищих пальм, які були визнані найвеличнішими у колишньому радянському союзі, у 1977 році було споруджено кліматрон висотою 30 метрів — найвищу споруду такого типу у світі. Колекція кактусів та інших сукулентів нараховує близько 2 тисяч видів і є найбільшою серед колишніх радянських республік. Також в оранжереї представлена велика експозиція орхідей, яка об’єднує понад 80 видів.

У шести оранжереях ботанічного саду зібрані унікальні екзотичні рослини: ріжкове дерево, лаврові дерева, фейхоа, мушмула, бамбук, фінік канарський, японський субтропічний банан, юбея чилійська, хамеропс, пальма Вашингтонія, стрелітція королівська, благородна орхідея, брунфельзія, каучуконосний фікус, хлібне та кавове дерева, маракуя, папая, інжир, ліаноподібний чорний перець та різні види гуави, що цвітуть лише один раз.

У тропічній оранжереї росте баобаб, вирощений із насіння, а в сукулентній – ще один, подарований саду. Загалом у колекції представлено понад 60 видів пальм, серед яких — фінікова, сагова пальми та середземноморська акація карат. Декільком екземплярам рідкісних пальм виповнилося понад сто років. Колекція субтропічних рослин з усього світу налічує понад 250 видів, багато з яких є найстарішими не тільки в Україні, а й у Європі.

На відкритих ділянках саду росте чимало реліктових та ендемічних видів з різних куточків світу. У дендрарії налічується понад 30 старовинних дубів звичайних, вік яких сягає 60–100 років і більше.

За останні 50 років у ботанічному саду була сформована вражаюча колекція рододендронів, що включає понад 170 видів, різновидів, гібридів та культиварів — від вічнозелених і напіввічнозелених до листопадних. Також на території саду висаджені крокуси, тюльпани, яблуні, груші, ялівці, сербська сосна, церцис, калина боднантенська та запашна, японська айва, прінсепія китайська, дереза китайська, керія японська, таволга Тунберга, жимолость, рододендрон сіхотинський, садові троянди, сакури, форзиція та різні види магнолій. Загалом кількість дерев досягає 300 екземплярів, а найстаріше дерево було посаджене у 1934 році й квітне досі.

Як доїхати?

Потрапити до саду можна через колонади поблизу вестибюлю станції метро «Університет» із боку бульвару Тараса Шевченка, через північні та південні входи з провулка, який відокремлює сад від університету, а також від перетину Назарівської вулиці з вулицею Льва Толстого, де починається алея, що веде через всю територію до верхніх ділянок саду, вздовж паркану, який розділяє його на дві частини.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Лиса гора у Києві

Фото: Вікіпедія

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.