Пам’ятки Київщини: Гора Могила у Витачеві

Найвідомішим та найвідвідуванішим туристичним об’єктом Витачева є гора Могила, більше відома останнім часом як Княжий шпиль або Городище. Розташована в південно-східній частині села. Це одна з найвищих дніпровських круч (190 метрів над рівнем моря), що стала візитівкою села Витачів завдяки приголомшливим панорамам, сучасним легендам і розвиненій туристичній інфраструктурі.

Дані археологічних досліджень свідчать, що на цьому місці розташовується курганний могильник XII століття. Деякі місцеві краєзнавці вважають, що саме на цьому місці відбувся літописний «Витичівський снем» (з’їзд давньоруських князів), на якому було укладено мир між Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом, Давидом і Олегом Святославичами.

Гора Могила не має охоронного статусу, хоча в деяких джерелах це місце помилково називають Національним науково-культурним заповідником «Городище Новгород Святополчий» або «Городище Витич».

Історія

Гора Могила – один із наймолодших курганів не лише в межах Витачева, але й усієї Київської області. Він був утворений не раніше кінця XI або першої половини XI століття, як місце поховання жителів міста Новгород-Святополчий, який був закладений в 1096 році за 4 кілометри від Витачева. В кінці травня 1223 року Новгород-Святополчий був захоплений і знищений військами Чингісхана. За оцінками істориків на момент захоплення міста татаро-монголами його населення становило до 1,5 тисячі мешканців, більшість із яких були знищені. Масове поховання загиблих жителів Новгорода-Святополчого відбулося в перші дні червня 1223 року. З того часу курган має ім’я Могила, яка збереглася до наших днів.

За ініціативою відомого духовного та громадського діяча, провідника Української духовної республіки Олеся Бердника в 1991 році на горі Могила було збудовано дерев’яну каплицю за особистим малюнком Тараса Григоровича Шевченка, яка більш відома як Витачівська каплиця. В травні 2007 року встановлено залізний кований хрест в пам’ять про загиблих жителів міста Новгород-Святополчий в ніч з 30 на 31 травня 1223 року, та похованих на цьому місці.

Походження назви

Згідно із загальноприйнятою версією, назва кургану символізує поховання. Могилою здавна називали місце, де відбулося поховання. Проведені археологічні дослідження на чолі з археологом та директором інституту археології Академії наук України Борисом Рибаковим у 1961 році підтвердили наявність масового поховання людей. Назва кургану використовується жителями селища і до цього часу, однак в минулі десятиліття вона була більш поширеною.

В останні роки почалося використання нового терміну для кургану – «Княжий шпиль», який виник кілька років тому у працях місцевих аматорів, однак не має історичного обґрунтування, оскільки навіть слово «шпиль» не є слов’янським. Деякі місцеві аматори хибно переконані в тому, що саме тут відбувся з’їзд удільних князів, більш відомий як Витачівський з’їзд 1100 року, однак жодних підтверджень цьому немає, тому ряд інших краєзнавців та істориків вважають, що з’їзд князів відбувся безпосередньо у Витачеві, тобто на 4 кілометри вище по Дніпру.

Цікаві факти

Перші згадки про Красуху (ще одна назва гори Могили) вірогідно здійснив готський історик Йордан, який описав місце загибелі вождя місцевих готів Германаріха, що неймовірно схоже на Красуху.

Існує теорія про те, що син Германаріха – Витимир на його місці поховання в 375 році н.е. насипав високий курган над Дніпром, назвавши його «прекрасною скелею». Ймовірно з імені Витимира походить і назва поселення, в межах якого знаходиться гора-курган Красуха. У перших літописах Х століття сучасне село Витачів згадується як Витичів – могутній і стратегічно важливий порт на Дніпрі. Це означає що гора-курган Красуха виникла в період Великого переселення народів, не пізніше IV століття.

Назва походить можливо від язичницького свята Кросно на честь померлих. За іншою версією «Красива скеля» над Дніпром згадується у творах готського історика Йордана, на якій ніби то похований вождь готів Германаріх.

Гора Могила в мистецтві

Мальовничі краєвиди села – це справжня імпровізована кіностудія, де краєвиди Витачева – декорації, що створені самою природою, увіковічені в шедеврах кінематографа, сучасних стрічках і рекламних роликах. Починаючи з повоєнного часу в селі знімали десятки відомих картин: «Вавилон XX», «Як гартувалася сталь…», «Пропала грамота», «Тут нам і жити…», «Свято печеної картоплі», «Сватання на Гончарівці», «Право на любов». Навіть і зараз красиві краєвиди села можна зустріти в сучасних серіалах, рекламних роликах та музичних кліпах відомих виконавців…

В листопаді 2004 року в цій місцевості відбулися знімання фільму «Богдан Зиновій Хмельницький». Дерев’яна каплиця неодноразово з’являється в цій кінокартині.

«Поводир, або Квіти мають очі» (англ. The Guide) – український історичний драматичний фільм режисера і сценариста Олеся Саніна, в основу сюжету якого покладено мандри Україною американського хлопчика та українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору також знімався у селі Витачів.