Пам’ятки Київщини: Історичний музей Вишгородського історико-культурного заповідника

Експозиція Історичного музею Вишгородського історико-культурного заповідника присвячена археологічній спадщині Вишгородського району, починаючи від часів палеоліту.

Унікальне за своїм складом та різноманіттям історичне та археологічне надбання, яке стараннями багатьох науковців: археологів, істориків, музейників, краєзнавців, збиралося протягом майже ста років, стало основою колекції Вишгородського історико-культурного заповідника, представленої в Історичному музеї. Сьогодні основна частина цієї колекції: пряслице XI ст., фрагменти скандинавської фібули першої половини Х ст., кінська бляха – решма XI-XIII ст., складний нагрудний хрест – енколпіон Х ст., яйце з оленячого рогу XI-XII ст., печатка князя Ізяслава Ярославича XI-XII ст., скіфські наконечники стріл I тис. до н.е., настінне панно «Давній Вишгород XII-XIII ст.» виконане заслуженим художником України Генрі Ягодкіним представлені відвідувачам.

Наразі музей розташований в Будинку «Клюкви», який має велике історичне значення, адже на сьогодні ця архітектурна споруда є єдиною цегляною будівлею міста, яка має більш ніж 100-літню історію. Житловий дім, на той час у селі Вишгород, було зведено в архітектурному стилі з елементами неоренесансу, що був притаманний здебільшого міській приватній забудові початку XX ст. Збудований він у 1905 році Іваном Федоровичем Школьним, керівником казенними маєтками, колишнім військовим.У 1995 році будинок було передано Вишгородському історико-культурному заповіднику. Нині тут розташований Історичний музей ВІКЗ. У будинку Клюкви стоїть скульптура Анни Ярославни – одна з п’яти, що є у Європі.

Історія

Створення Історико-культурного заповідника пов’язане з роботою Вишгородської археологічної експедиції Інституту історії матеріальної культури (1934-1937 рр.) під головуванням Тадея Мовчанівського. На нараді в липні 1934 року було вирішено звертатися до державних органів охорони з проєктом захисту всього комплексу споруд Межигір’я, окремі ділянки зробити заповідними. Зважали й на кон’юнктуру: вважалося що Вишгород привертатиме «велику увагу істориків і письменників у зв’язку з проблемами історії міста Києва». Вважалося також, що для виконання завдань експедиції потрібна «підготовка і концентрація найкращих наукових сил з усієї України».

Виробнича нарада з питань оголошення території городища заповідником відбулася 16 липня 1935 року. Зусилля науковців і краєзнавців не виявилися марними – 9 вересня 1935 року територія давнього Вишгорода офіційною постановою була оголошена заповідною. Але після Другої Світової війни про заповідник вже ніхто не згадував.

Сучасний Вишгородський історико-культурний заповідник був заснований у 1994 році, згідно з Указом Президента України та Постановою Кабміну України. Першим директором був Кушнірук Віталій Миколайович.

У 2006 році відкрився один із провідних підрозділів заповідника – Музей гончарства Русі-України.

Створений у 1982 році, Вишгородський історичний музей є найстаршим структурним підрозділом державного історико-культурного заповідника. У 2008 році він був реконструйований. У 2010 році до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено територію Історичного ландшафту давньоруського міста Вишгорода. Досить різноманітне і добре збережене історичне середовище займає міську гору. Крім дитинця Вишгородського городища воно включає забудову дуже давніх і тісно пов’язаних з ним вулиць Калнишевського і Межигірського Спаса, берегові схили з пасмом зелених територій. Історичний ареал Вишгорода сприймається як цілісне містобудівне ландшафтне утворення. Цей краєвид знаної історичної й художньої цінності потребує дбайливого збереження, оскільки може бути порушений навіть незначним втручанням.

Структура, експозиції

Зараз у складі Вишгородського державного історико-культурного заповідника діють такі структурні підрозділи: Відділ охорони пам’яток історії і культури, Відділ археології, Відділ фондів, Відділ тематичних експозицій, Науково-методична рада, а також:

• Музей гончарства (у приміщенні по вулиці Межигірського Спаса, 11) – знайомить із Вишгородом як значним історичним осередком гончарських традицій – від доби Київської Русі і до сьогодення. У музеї працював справжній гончарний круг, де відвідувачі могли пройти майстер-клас разом із досвідченими гончарями і зробити собі глечика, тарілку, іграшку абощо – на приємну згадку про відвідання Вишгородського Музею гончарства;

• Вишгородський історичний музей (на першому поверсі сучасної будівлі за адресою: вул. Грушевського, 1) – музейна експозиція присвячена археологічній спадщині Вишгородського району, починаючи від часів палеоліту. Відвідувачі можуть побачити унікальний макет «Ольжиного граду», почути історію славнозвісного козацького Межигірського монастиря та помилуватися копією ікони Вишгородської Божої Матері.

На базі заповідника діє постійна археологічна експедиція і тривають рятувальні археологічні дослідження. У 2013-2014 роках були проведені розкопки на вулицях Межигірського Спаса та Старосільській. Виявлено гончарні печі, господарські та житлові споруди гончарів Київської Русі, інші матеріали. Розкопки вів завідувач відділу археології Вишгородського заповідника Всеволод Івакін разом із науковцями заповідника Андрієм Оленичем та Дмитром Бібіковим. Результати археологічних досліджень – у матеріалах міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій, місцевій пресі.

Заповідник має своє періодичне наукове видання «Старожитності Вишгородщини».

Цікаві факти про Вишгород

• В  Іпатіївському літописі Вишгород згадують 38 разів. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний пише про місто, називаючи його за грецькою транскрипцією «Вусіград», як про одне з найбільших на Русі, куди поверталися князі після збирання данини.
• Із Вишгородом пов’язана одна з найбільших трагедій в нашій історії – князі Борис та Гліб, сини Володимира Святославовича, убиті за наказом старшого брата Святополка, були поховані у Вишгороді.
• Першу дерев’яну церкву в Вишгороді побудував Володимир Святославович, вона мала ім’я святого Василя. В «Повісті минулих літ» є згадка, що біля неї поховано князя Бориса, а потім і брата його Гліба. До нашого часу храм не зберігся.

• 1054 року у Вишгороді спочив великий князь київський Ярослав Мудрий. Після смерті його з Вишгорода на санях відвезли до Києва і поклали до мармурового саркофага в Софійському соборі.
• Вишгород зазнав сильних руйнувань під час монголо-татарської навали. Дуже багато мешканців покинули після цього місто назавжди.
• Нині Вишгород є національною пам’яткою України. Його занесено до переліку стародавніх малих і середніх міст, що мають пам’ятки історії. Також місто належить до списку історичних населених місць України.

Як дістатись?

Доїхати до Вишгородського історико-культурного заповідника можна з Києва на метро – до станції «Героїв Дніпра» (синя гілка). Далі маршрутним таксі №397 до зупинки «Супермаркет BYLLA».

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Рудий ліс у Чорнобилі

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.