Пам’ятки Київщини: костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові

Костел Воздвиження Святого Хреста був збудований у 1903–1911 роках у неоготичному стилі та має статус пам’ятки архітектури. Потреба в будівництві нового костелу в Фастові була викликана тим, що старий дерев’яний костел 1790-х років вже не міг вмістити всіх парафіян. Тому в 1903 його тодішній настоятель Станіслав Шептицький розпочинає будівництво сучасного костелу. Автором проєкту стали архітектори Владислав Домбровський та Федор Троупянський. Зовнішнім оздобленням будівлі займався відомий італійський скульптор Еліо Саля.

За радянської влади в 1934 році храм закрили, а після Другої світової війни в ньому деякий час діяла православна церква. На початку 1990-х років костел відновив свою діяльність.

Фастівський римо-католицький костел є справжньою візитівкою та гордістю міста. Його можна сміливо поставити в один ряд із найкращими костелами України. Він надзвичайно гарний і зовні трохи нагадує казковий замок.

Історія

Перший костел у Фастові було збудовано наприкінці XVI століття єпископом Йосипом Верещицьким. Згодом тут діяли вже декілька католицьких громад, зокрема єзуїти, бернардинці.

В 1723 році на місці старого, за сприяння єпископа Самуеля Ожґи, звели новий костел, також дерев’яний. Однак його спалили гайдамаки під час Коліївщини. Новий дерев’яний костел відбудували в 1793 році.

Відтак, таким – дерев’яним і невеликим, що не відповідав потребам місцевої громади, був фастівський костел аж на початок XX століття. От що з цього приводу писав Київський губернатор: «Існуючий нині в місті Фастові костел – дерев’яний, дуже старий і недостатньо місткий… Костел розташований позаду будівель обивателів м. Фастова на відстані кількох верст від Фастівської Воскресенської церкви і близько 1 версти від Фастівської Покровської церкви … Через недостатню місткість і старість існуючого костьолу в будівництві замість нього нового костелу зі збільшенням розмірів такого, насправді наявною є нагальна потреба»

Таким чином, у перші роки XX століття потреба зведення мурованого і значно більшого католицького храму у Фастові стала нагальною.

Сучасний костел: зведення, забуття, відновлення

Сучасний костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові зводили за проєктом архітектора Домбровського у період з 1903-го по 1911-й роки. За 2 роки після початку будівництва загальний проєкт культової споруди був дещо змінений, а до його виконання залучили відомого українського архітектора Федора Троупянського. Костел був урочисто освячений 18 вересня 1911 року. Після його освячення настоятелем Фастівської парафії став Леон Зеленський, першим деканом – ініціатор будівництва Станіслав Шептицький.

У фінансуванні будови брала участь не лише громада, а й уряд. Великою благодійницею культової споруди була також графиня Браницька з Білої Церкви, чиїм коштом був встановлений у храмі орган. Однак коли грошей все-таки не вистачило, в майбутньому, ще не до кінця зведеному костелі в останній рік спорудження влаштували благодійний концерт. У програму заходу були включені твори Баха, Шумана тощо.

Радянська влада у 1934 році закрила костел, а найактивніші члени парафіяльної громади були в 1937 році або страчені, або вкинуті у в’язниці на багато років. Останнім настоятелем перед Другою світовою війною лише формально був Францішек Андрушевич, якого також було засуджено на багаторічне ув’язнення. Попри репресії, меси продовжували відправлятися вдома у довірених парафіян.

У повоєнний час у костелі деякий час діяла православна церква.

У 1989 році до москви на ім’я жінки-космонавта Валентини Терешкової надійшов лист з проханням про повернення костелу католицькій громаді, підписаний 600 особами. Численні петиції до влади привели до повернення культової споруди фастівським католикам. Відтак, у червні 1990 року храм було знову освячено – обряд здійснив священник Яніс Крапанс.

У 1991 році розпочалися масштабні ремонтно-реставраційні роботи фастівського костелу Воздвиження Святого Хреста за проєктом київського архітектора Юрія Дмитревича. Роботи виконували будівельні фірми з Польщі. На честь відродження храму секретаріат Ватикану в той час направив телеграму: «Його Святість Іван-Павло II перебуває в духовному єднанні з пастирями і вірними фастівської громади, що зібралися поруч зі своїм єпископом на торжестві освячення відродженої святині. Святіший Отець бажає, щоб цей храм став для віруючих особливим місцем зустрічі з Богом і зростання у вірі, надії і любові».

Відновленням храму опікувався отець Зиґмунд Ян Козар. Цей домініканський священник тривалий час проповідував у рідній Польщі (Прудник, Вроцлав) та на заході України. Він і відправив першу службу Божу у заново освяченому фастівському костелі в 1990 році. 8 вересня він став настоятелем костелу і пріором монастиря.

У 2003 році духовенство і широка громадськість Фастова відзначали 100-ліття фастівського костелу. З цієї нагоди у місцевому державному краєзнавчому музеї відбулася науково-практична конференція «Костелові Домбровського у Фастові – 100 років», а 20 вересня в храмі проведено урочисту месу, присвячену 100-річчю костелу Воздвиження Святого Хреста у Фастові. А за декілька днів, 2 жовтня 2003 року, Зигмунд Козар помер. Згідно з останньою волею священника, його поховали у Фастові – біля костелу.

18 вересня 2004 року ремонт костелу було завершено, і з цього приводу відбулася урочиста служба Божа.

2 жовтня 2005 року отець єпископ ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвинський відправив урочисту службу Божу, під час якої було проведено ремонстрацію (повторне освячення) храму.

У теперішній час костел Воздвиження Святого Хреста у Фастові є значним духовним і благодійницьким осередком міста. Це – визначна історико-культурна і архітектурна пам’ятка, туристична принада Фастова, завдяки оригінальним неоготичним формам споруда нерідко є локацією різноманітних заходів.

Архітектура

Фастівський костел Воздвиження Святого Хреста побудований у романо-готичних формах, характерних для архітектурних споруд останньої чверті XIX століття, у цілому культова споруда є взірцем неоготики.

На фундаменті з бутового каменю зведено стіни з жовтої цегли. Конструкції покрівлі первинно були виготовлені з сосни та покриті зеленою і червоною черепицею.

Головний – західний фасад вінчають дві башти, між якими розташований центральний вхід до костелу. Над входом – велике кругле вікно («роза»), що є традиційним елементом готичних храмів. На фасаді розміщена скульптура єпископа і барельєфна сюжетна композиція «Христос благословляє дітей».

Костел має істотну особливість – західний фасад споруди є асиметричним. Асиметрія проявляється в усьому: в елементах декору, формах вікон, окремих деталях тощо. Дві його башти, що є однаковими в плані, зовні абсолютно різні. Південна – майже вдвічі вище за північну, чотирикутна по всій висоті, з наскрізними спареними арками у верхній частині.

В інтер’єрі храму одразу привертають увагу галерея, хори, підлога, стрункі пілястри та колони з пишними капітелями.

Як дістатись?

 Дістатися до Фастова можна прямим автобусом від зупинки, що біля залізничного вокзалу Києва.

Читайте також: Вітряк голландського типу в селі Пустовіти Обухівського району

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.