Пам’ятки Київщини: Київський міський будинок учителя

Київський міський будинок вчителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва, а також споруда, що напередодні революції була відома як «Педагогічний музей», а пізніше як будинок в якому працювала Українська Центральна Рада.

Історія будинку

Будівля за адресою Володимирська, 57 була зведена в 1910–1912 роках під керівництвом видатного архітектора Павла Альошина. Спочатку вона проєктувалася як Педагогічний музей імені Цесаревича Олексія.

Перший проєкт будівлі Альошин розробив ще у 1909 році. Фінансування будівництва (300 тисяч рублів) забезпечив київський підприємець і меценат Семен Могилевцев. Цю споруду планували спочатку назвати «Народним домом С.С. Могилевцева», проте згодом її перейменували на Педагогічний музей.

У своєму листі від 25 червня 1909 року Могилевцев наголошував, що музей має стати не лише освітнім закладом, а й платформою для взаємодії вчителів, науковців та громадськості. У ньому планувалося проводити лекції, виставки, читання та дискусії, які б сприяли поширенню знань серед усіх верств населення.

Будівництво музею стало частиною відзначення 50-річчя скасування кріпацтва в російській імперії. 13 липня 1910 року в Першій чоловічій гімназії Києва відбулося офіційне виділення земельної ділянки під споруду.

Будівництво 

Закладення фундаменту музею відбулося 30 липня 1910 року і широко висвітлювалося в пресі. У правому куті фундаменту помістили гранітний ящик із пам’ятною дошкою.

28 серпня 1911 року відбулося освячення будівлі, на яке прибули високопосадовці, зокрема київський міський голова Іван Дяков та інші почесні гості.

5 жовтня 1912 року музей урочисто відкрили в присутності педагогічної спільноти. Цю подію висвітлювали не лише українські, а й зарубіжні видання, відзначаючи, що заклад відповідає найвищим європейським стандартам.

Для церемонії відкриття відома київська ювелірна майстерня Маршака створила срібний макет будівлі, який відтворював архітектуру музею з дивовижною деталізацією. Його вага становила 14 кг.

Будівлю відкрили для відвідувачів 18 жовтня 1912 року.

Фінансування музею здійснювалося за рахунок бюджетних коштів Київського навчального округу (до якого входили Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська та Холмська губернії), а також приватних пожертв.

Основною метою музею було надання педагогам можливості знайомитися з передовими методиками викладання та розвитком освіти в Україні та за кордоном. Він слугував не лише зібранням навчальних матеріалів, а й освітнім центром, що сприяв впровадженню прогресивних методик навчання.

Архітектурні особливості та функціонування музею

Будівля виконана у неокласичному стилі. Вона вражає своєю монументальністю: стіни облицьовані білим інкерманським каменем, цоколь – сірим фінським гранітом, а фасад прикрашений витонченими барельєфами. Гармонійно вписуючись у комплекс університетського кварталу, вона стала архітектурною окрасою Києва.

З моменту відкриття музей став значущим освітнім і науковим центром, який відігравав важливу роль у розвитку педагогіки в Україні.

Педагогічний музей виконував роль великого науково-методичного центру Київського навчального округу. Окрім експозиційних залів, у ньому діяли фахова бібліотека, читальний зал, виставка педагогічної літератури, довідкове бюро та велика аудиторія для проведення масових заходів. У музеї також були спеціальні кабінети для демонстрації навчальних посібників і приладів, зразковий фізичний кабінет, у якому зібрали найкраще обладнання того часу, а також надавали інформацію про можливість його придбання.

У будівлі передбачили книгосховище, бібліотечний зал, канцелярію, приміщення для зборів учених і представників освітніх товариств, виставковий зал та численні кабінети й допоміжні приміщення.

Розташування музею було обрано з урахуванням освітнього значення району, адже поруч діяли університет Святого Володимира, Перша та Друга чоловічі гімназії, Фундуклеївська гімназія св. Ольги, Колегія Павла Галагана, пансіон Левашової та інші приватні навчальні заклади. Це дозволило музею стати важливим центром освіти, що сприяв розвитку педагогічної науки та вдосконаленню методів викладання.

Цікаві факти

У 1917–1918 роках в Київському міському будинку учителя працювала Центральна Рада Української Народної Республіки. У великій залі цього будинку було проголошено IV Універсал — документ, який затвердив незалежність України.

Київський міський будинок учителя у сучасності

Сьогодні Київський міський будинок учителя виконує функцію культурного центру. Тут проводяться виставки, лекції, конференції та заходи, присвячені педагогіці, історії та культурі. Також у приміщенні розташований Музей Української революції 1917–1921 років.

Київський міський будинок учителя зазнав пошкоджень унаслідок російського ракетного обстрілу в жовтні 2022 року. І сьогодні він став першим українським об’єктом, який увійшов до престижної програми World Monuments Watch 2025. Ця ініціатива Всесвітнього фонду пам’яток (World Monuments Fund, WMF) спрямована на збереження ключових історичних пам’яток світу, що потребують невідкладного захисту. Потрапляння Будинку учителя до списку відкриває можливості для залучення міжнародних ресурсів, необхідних для його реставрації.

За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, вперше в історії Україна отримала шанс на міжнародну підтримку в рамках цієї програми, а сам Будинок учителя увійшов до 25 найцінніших об’єктів світової культурної спадщини, що потребують термінового відновлення. Департамент освіти і науки КМДА спільно з архітекторами-реставраторами Project Innovation та представницею WMF в Україні Катериною Гончаровою провели масштабну роботу, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до унікальності цієї пам’ятки.

Як доїхати?

Київський міський будинок учителя розташований за адресою: вул. Володимирська, 57. Найзручніший спосіб дістатися до нього – метро. Найближча станція «Золоті ворота» (зелена гілка) знаходиться за п’ять хвилин пішки, а від станції «Університет» (червона гілка) дорога займе приблизно десять хвилин.

Для тих, хто подорожує на власному авто, варто враховувати складнощі з паркуванням у центрі міста. Найближчі місця для стоянки можна знайти на вулиці Богдана Хмельницького або поруч із метро «Золоті ворота».

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.