Пам’ятки Київщини: Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава восени 1943»

Величний комплекс Вознесенського монастиря було споруджено в 1700 році в центрі Переяслава коштом гетьмана Івана Мазепи. Монументальний Вознесенський собор вважається зразком української національної архітектури завдяки складній конструкції та багатій бароковій ліпнині.

За радянських часів у приміщенні собору було відкрито музей-діораму «Битва за Дніпро та створення Букринського плацдарму восени 1943 року» (довжина полотна 28 метрів, висота 7 метрів), що відтворює події 21-22 вересня 1943 року, коли радянські війська генерала Ватутіна форсували Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава.

В підвалі розміщено Мавзолей вічної слави, де на стінах увічнено імена переяславців, які загинули у Другій Світовій війні.

Будинок музею

Музей-діорама знаходиться в приміщенні Вознесенського собору 1700 року, визначній пам’ятці архітектури національного значення, внесеній до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Вознесенський собор – яскрава пам’ятка у стилі українського бароко. Увінчує будівлю купол на дуже високому гранчастому барабані. Рамена хреста завершені високими хвилястої форми фронтонами. Портали й ліпні обрамлення вікон і барабану купола були виконані у першій третині XVIII століття під час ремонту.

5 травня 1975 році до 30-річчя Перемоги у «Великій Вітчизняній війні» 1941-1945 років в приміщенні собору урочисто відкрили музей-діораму.

Художня концепція

Діорама присвячена подіям вересня 1943 року – форсуванню Дніпра військами Воронезького фронту з метою захопити плацдарм на правому березі в районі Великого Букрина за 80 км на південний схід від Києва, який пізніше став відомий як Букринський плацдарм. З Букринського плацдарму планувалося розпочати наступ на Київ. Жорстокі кровопролитні бої у вересні-жовтні 1943 року не увінчалися успіхом. На плацдармі й при формуванні Дніпра загинуло близько 250 тисяч воїнів.

Експозиція

У приміщенні музею-діорами знаходиться портретна галерея Героїв Радянського Союзу, які отримали це звання за форсування Дніпра. Центром експозиції є батальна діорама.

Художньо-документальне полотно діорами довжиною 28 метрів і висотою 7 метрів написане на полотні майстрами батального живопису Студії військових художників імені М. Б. Грекова Петром Мальцевим і Миколою Присєкіним. Опираючись на фотодокументальні матеріали автори максимально реалістично відтворили момент переправи радянських військ з лівого берега Дніпра на високий правий, де знаходилися укріплення противника, 23 вересня 1943 року. Герої, зображені на передньому плані, – реальні особи, деякі з них мають портретну схожість.

Автори діорами працювали над створенням полотна чотири з половиною роки. Уперше діорама була виставлена для ознайомчого огляду в манежі на два місяці.

Крім діорами й галереї героїв в експозиції – скульптурні роботи, фронтові реліквії: особисті речі бійців, листи, нагороди, зброя, унікальна преса часів війни.

Підземний коридор веде з головної зали до меморіалу на честь десяти тисяч переяславців, загиблих у боях. Їхні прізвища викарбувані на стінах. Тут же встановлена меморіальна плита загиблим героям штурму Дніпра.

Архітектура

Від історичних споруд Вознесенського монастиря, в якому знаходиться музей-діорама, збереглися собор, дзвіниця та колегіум, муровані з цегли на вапняному розчині, потиньковані й побілені. Усе це вважається величним архітектурним витвором мазепинського бароко. Протягом 1687-1709 років Іван Мазепа пожертвував на храми та монастирі понад мільйон золотих дукатів. Таким чином його коштом збудовано, реставровано або оздоблено 48 культових споруд. Багато з цих пам’яток втрачено, тому Вознесенський монастир має особливу цінність.

За Вознесенським собором можна розбирати мазепинське бароко на складові елементи: вона зведена з цегли, стіни білосніжні від тиньку, купол піднято на високий барабан, фронтони по-бароковому вигнуті, хвилясті, обрамлення вікон та барабану купола – багате. Ним захоплювався сам Тарас Шевченко.

Дзвіниця є чи не головною окрасою ансамблю монастиря. Вона домінує над усією центральною частиною Переяслава. Дзвіниця вирішена у стилі українського бароко з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрата з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус з арковим отвором, рустований. Будівлю прикрашають колони та пілястри.

Колегіум цегляний, тинькований, витягнутий в плані, з трьома окремими входами, обрамленими порталами з ліпниною (рослинний орнамент та символи наук). Чотири великі аудиторії перекриті напівциркульними склепіннями з розпалубками над великими вікнами.

Як дістатись?

Музей-діорама «Битва за Дніпро та створення Букринського плацдарму восени 1943 року» розташовано у Вознесенському монастирі за адресою: вулиця Сковороди, 54 (навпроти парку імені Григорія Сковороду). З Києва до Переяслава можна доїхати маршрутками від станцій метро «Позняки», «Харківська», «Чернігівська».

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Меморіальний музей Марка Вовчка у Богуславі

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.