Пам’ятки Київщини: Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка у Києві

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка є однією з найважливіших науково-дослідних осередків України у сфері ботаніки, озеленення та охорони біорізноманіття. Він належить до природно-заповідного фонду країни та є об’єктом комплексної охорони. Його територія входить до складу земель природного та історико-культурного призначення, що охороняються як національне надбання держави.

Історія створення

Ідея заснування ботанічного саду виникла ще у 1918 році, коли було створено Національну академію наук України. Серед її наукових установ передбачався і ботанічний сад, концепцію якого розробив відомий ботанік, мандрівник та президент Академії наук Володимир Липський. Він визначив основні напрями діяльності, структуру та запропонував розташувати сад у Голосіївському лісі. Однак цей проєкт не був реалізований.

Питання про створення ботанічного саду знову порушив академік Олександр Фомін, і після перенесення столиці України з Харкова до Києва у 1935 році уряд ухвалив рішення про його будівництво. Для цього було виділено 117 гектарів землі на Звіринці – території, що раніше була зайнята пороховим складом, знищеним вибухом у 1918 році.

Будівництво почалося восени 1935 року. Було затверджено план, що передбачав створення дендрарію, ботаніко-географічних ділянок, зон акліматизації нових рослин та експозицій культурної флори. Першим керівником саду став професор Вальтер Шмідт, а його науковим консультантом залишався Володимир Липський.

До початку Другої світової війни на території ботанічного саду вже було висаджено понад 1 000 видів рослин просто неба та близько 1 000 таксонів оранжерейних культур.

Відкриття та розвиток

У 1964 році ботанічний сад офіційно відкрили для відвідувачів. У радянські часи він мав назву «Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР» і став однією з найважливіших природоохоронних установ країни.

Сьогодні ботанічний сад імені Гришка продовжує відігравати важливу роль у збереженні природного середовища та екологічній освіті населення.

Чому сад названо в честь Миколи Гришка?

Національний ботанічний сад у Києві названо на честь Миколи Миколайовича Гришка – видатного українського вченого-ботаніка, академіка та громадського діяча, який зробив значний внесок у розвиток ботаніки та аграрної науки в Україні.

Після Другої світової війни сад зазнав значних руйнувань, а його діяльність фактично була паралізована. У 1944 році директором призначили Миколу Гришка, який розпочав активне відновлення та розбудову закладу.

Під його керівництвом сад суттєво розширив свої експозиції, поповнився багатими колекціями декоративних, плодових і лікарських рослин, був створений дендрарій та ботаніко-географічні ділянки.

Гришко зробив великий внесок у розвиток селекції та акліматизації рослин, а також у вивчення флори України. Його роботи у сфері генетики рослин, ботаніки та агрономії стали основою для подальших наукових досліджень у галузі біології. Він активно займався просвітницькою діяльністю, сприяючи поширенню знань про рослини та екологію серед населення.

За свою діяльність Гришко здобув загальнодержавне визнання, а після його смерті у 1964 році було ухвалене рішення про присвоєння ботанічному саду його імені на знак вшанування його заслуг.

Сьогодні Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка залишається не лише науковим центром, а й унікальним природним комплексом, який зберігає та розвиває справу академіка.

Наукова діяльність та значення

Головним завданням ботанічного саду є проведення наукових досліджень у галузі охорони природи, створення умов для збереження генофонду рослин та біологічного різноманіття, а також популяризація знань про екологію та використання рослин. Сад займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних установ Європи завдяки масштабам своєї території, рівню наукових досліджень і різноманіттю колекцій.

До його складу входить вісім наукових відділів, а колекційний фонд налічує понад 11 000 таксонів рослин, що відносяться до 220 родин та 1347 родів. У межах ботанічного саду також розташовані численні ботаніко-географічні ділянки, де представлено різні природні зони України та інших регіонів світу.

Основні експозиції та колекції

Ботанічний сад є не лише науковою установою, а й улюбленим місцем відпочинку для мешканців та гостей столиці. Його територія вміщує десятки унікальних природних локацій, що відображають різні природні зони.

Однією з головних окрас є Сад бузків – одна з найбільших у світі колекцій цієї культури. Його заклали у 1948 році, і сьогодні тут представлено 21 вид бузку, близько 90 сортів і понад 1 500 кущів.

Окрім цього, серед найбільш відвідуваних експозицій:

• Сад магнолій, де навесні квітнуть понад 30 видів цієї рослини.
• Дендрарій, що містить колекцію рідкісних дерев і чагарників.
• Оранжерейний комплекс, у якому представлені екзотичні тропічні та субтропічні рослини, включаючи орхідеї, азалії, камелії, кактуси та сукуленти.
• Ботаніко-географічні ділянки, що відображають природні зони України, Кавказу, Алтаю, Далекого Сходу та інших регіонів.
• Плодові сади, де представлені різні сорти яблунь, груш, горіхових культур.

На території ботанічного саду також розташовані історичні пам’ятки – Видубицький та Іонинський монастирі, які додають особливої атмосфери цьому місцю.

Ботанічний сад у сучасності

Раніше редакція «Київщини 24/7», що землю ботанічного саду передали під житлову забудову. Порушення було виявлено під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами.

Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (кол. Тимірязівській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових та нежитлових будівель, частку в яких мав отримати ботсад.

Проте, згідно з законом України «Про природно-заповідний фонд України», на території заповідника заборонена господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню, а також будівництво споруд не повʼязаних з діяльністю саду.

Міська влада Києва закликала уряд терміново втрутитися, щоб зупинити загрозу забудови території Національного ботанічного саду імені Гришка.

Мер столиці Віталій Кличко  нагадав, що Київ раніше вже звертався до Національної академії наук України (НАН) з проханням передати Національний ботанічний сад імені Гришка в управління міста. Це було обґрунтовано тим, що територія ботсаду в історичному центрі столиці перебуває у занедбаному стані, і місто планувало її впорядкувати.

Як дістатися?

Дістатися до ботанічного саду можна від станцій метро «Дружби народів» та «Печерська».

Від метро «Дружби народів» – приблизно 15-20 хвилин пішки або маршруткою № 62.

Від метро «Печерська» – маршруткою № 62, 55 або автобусом № 118.

Від центру міста – маршруткою № 24 до станції «Дружби народів», а звідти пішки.

Національний ботанічний сад імені Гришка – це не лише важливий науковий центр, а й місце, яке щороку приваблює тисячі відвідувачів. Кожен сезон відкриває нові барви природи, роблячи його ідеальним місцем для прогулянок та відпочинку.

Читайте також: На Київщині чоловік жорстоко вбив товариша та сховав тіло в господарському приміщенні

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.