Пам’ятки Київщини: Річка-Герой Ірпінь

Ірпінь – річка в межах Київської та Житомирської областей. Довжина річки складає 162 км, площа басейну 3340 км². Ірпінь бере початок біля села Яроповичі, а закінчується біля села Козаровичі, де води Ірпеня підіймаються насосною станцією до рівня Київського водосховища.

Саме річка Ірпінь відіграла одну з найсуттєвіших ролей у захисті столиці за останні тисячу років та оборонила столицю у березні 2022-го, коли йшли бої за Київ.

Історія

За часів Київської Русі в Приірпінні пролягав кордон між двома східнослов’янськими союзами племен – полянами та деревлянами. Землі навколо річки були серцевиною Київської Русі, і літописи не раз згадували про цю річку у зв’язку з певними історичними подіями. Одним з них була Битва на річці Ірпінь у 1321 році, в результаті якої Київ і суміжні землі потрапили під панування Великого Князівства Литовського. Місцеве населення брало участь у національній революції (1648–1676), у народному повстанні під проводом Семена Палія.

У XVIII столітті річкою Ірпінь пролягав кордон між російською імперією та Польщею, встановлений після укладення між цими державами 26 квітня 1686 року «Вічного миру». Лівобережжя Ірпеня, де розташовані сучасні Буча, Ворзель, Гостомель відійшло до Польщі.

По обидва боки кордону розташувалися польські та російські прикордонні форпости. Прикордонний край був переповнений контрабандистами, які потай провозили через кордон у Київ угорське вино і французьку горілку. Місцеві жителі надавали притулок контрабандистам і гайдамакам, іноді навіть брали участь у походах гайдамак і поділі здобичі. Тут також діяли численні дрібні гайдамацькі загони під керівництвом Гапона Кощієнка, Бородавки, старообрядця Харитона Коняхіна, Грицька Ступака.

У 1941 році річкою Ірпінь радянською армією була створена перша лінія оборони Києва від німецько-фашистських військ, зокрема 13-ї танкової дивізії, що наступала на столицю.

9 грудня 2023 року частину річки Ірпінь оголосили ландшафтним заказником «Річка-Герой Ірпінь». До заказника увійшли понад 55 гектарів заплавних земель у Синяківському старостаті. Охоронний статус захистить річку від незаконних забудов чи розорювання.

Що цікавого?

Ірпінь – це річка, яка протікає через територію України охоплюючи Житомирську та Київську області. Вона є правою притокою річки Дніпро. Річка має довжину 162 кілометри та великий басейн площею 3340 квадратних кілометрів. Її джерело розташоване недалеко від села Яроповичі в Житомирській області, а впадає вона до Дніпра біля села Козаровичі в Київській області.

Щоб підняти воду Ірпеня на рівень Київського водосховища, використовується насосна станція, оскільки рівень річки знаходиться на 6-8 метрів нижче рівня водосховища.

На відрізку довжиною 131 кілометр річка Ірпінь служить основним каналом для Ірпінської осушувально-зволожувальної системи. В басейні Ірпеня також існують невеликі системи для осушення та зволоження земель.

Фауна

Щодо рибного складу річки Ірпінь, тут поширені карась сріблястий, лящ, плітка, краснопірка, а також в рідкісних випадках можна зустріти щуку, окуня, сома та судака. Крім того, у ріці мешкають декілька інтродукованих видів, таких як білий амур, чебачок амурський, строкатий та білий товстолоб, сонячний окунь та ротань-головешка.

Вторгнення рф в Україну

Під час вторгнення рф в Україну у 2022 році, річка Ірпінь стала важливою природною перепоною, яка допомогла захистити Київ і відбити ворога з Мощуна. Вже на другий день великого вторгнення із північного напряму, 25 лютого 2022 року, українські війська були змушені підірвати мости через річку Ірпінь на Новоірпінській трасі Р30, мостовий перехід у Гостомелі по Варшавській трасі М07 та у Демидові по автодорозі Р02.

У перший день вторгнення, командувач оборони Києва, Олександр Сирський, виніс ідею направити воду з Київського водосховища через греблю в Козаровичах назад в річку Ірпінь. Цю ідею підтримав відповідний наказ, і наступного дня був проведений перший вибух, внаслідок якого утворився отвір діаметром близько метра-півтора. Проте виникла проблема — вода почала затоплювати територію біля самої греблі, але не пішла далі.

В цей час Мощун та околиці шлюзу були активними бойовими діями, і не було можливості виправити ситуацію. Тому було вирішено підірвати греблю в Козаровичах вдруге. Цього разу, при ворожому вогні, було використано тонну вибухівки. Щоб прискорити надходження води в затоплену зону Ірпеня, були відкриті шлюзи вище по течії, і Вишгородська гідроелектростанція допомогла підняти рівень води в Київському водосховищі.

Завдяки стрімкому підвищенню рівня річки Ірпінь, тріумфальні понтонні переправи, зведені росіянами в районі Мощуна, були непридатними до використання, оскільки підходи до них були затоплені. Вода також затопила окопи російських військ, які вже встигли закріпитися на лівому березі річки, і їм довелося копати нові окопи та переносити обладнання, зброю та боєприпаси, зміцнюючи їх вразливість перед вогнем української артилерії.

Річка Ірпінь продовжила розливатися, і протягом наступних днів і тижнів заплава поширилася на понад 20 кілометрів вгору по течії. Площа із затопленою землею зросла до 2842 гектарів. Внаслідок підтоплення були затоплені будинки та домогосподарства в Демидові та Козаровичах. Вода також вплинула на річки Здвиж і Тетерів.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.