Пам’ятки Київщини: Софія Київська

Софія Київська – це унікальна архітектурна та історична перлина як Києва, так і всієї України, що зберегла тисячолітню спадщину Київської Русі. Вона є одним із найдавніших християнських храмів Східної Європи, що зберігся до нашого часу, і належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія собору

Софія Київська – один із найвизначніших пам’ятників Київської Русі, що чудово зберігся до наших днів. Однак дата її заснування протягом століть залишалася предметом наукових суперечок.

Деякі дослідники вказують 1017 рік як дату початку будівництва, спираючись на дані «Новгородського першого літопису». Інші історики схиляються до 1037 року, ґрунтуючись на згадках у «Повісті временних літ». Цей рік справді важливий для історії собору, адже саме тоді князь Ярослав Мудрий завершив будівництво та офіційно освятив храм.

Проте останні дослідження відкрили нову концепцію щодо заснування Софії Київської. Згідно з цією версією, собор було закладено ще у 1011 році за князя Володимира Великого, а його добудову завершив Ярослав Мудрий. Ця гіпотеза базується на ретельному аналізі мозаїк і фресок храму, а також на згадках у київських архівних документах XVIII століття.

Одним із ключових доказів цієї теорії стали дослідження графіті на стінах собору, датованих 1018–1036 роками, а також інтерпретація світських фресок храму. Історики Надія Нікітенко та В’ячеслав Корнієнко висунули гіпотезу, що храм був закладений 4 листопада 1011 року, а 11 травня 1018 року відбулося його урочисте освячення.

Також важливим аргументом є згадки у працях тогочасних літописців. Наприклад, київський митрополит Іларіон у своєму творі «Слово про Закон і Благодать» стверджував, що Ярослав Мудрий лише завершив будівництво Софії Київської, розпочате ще його батьком. Водночас німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький у своїх записах під 1018 роком згадує чинний Софійський монастир у Києві, що також підтверджує більш ранню дату заснування храму.

Попри те, що ця гіпотеза залишається дискусійною, її знайшли достатньо переконливою для того, щоб у 2011 році офіційно відзначити 1000-річчя заснування Софії Київської. Святкування відбулося на міжнародному рівні за рішенням ЮНЕСКО, а також було закріплене Указом Президента України.

Сучасна історична наука схиляється до думки, що Софійський собор розпочав будувати ще Володимир Великий, а завершив його син Ярослав Мудрий, зробивши Софію головним храмом Київської Русі. Незалежно від точного року заснування, цей храм залишається унікальною перлиною давньоруської архітектури та культурної спадщини України.

Архітектура

Софія Київська є унікальним архітектурним поєднанням візантійських традицій та давньоруського стилю. Вона стала одним із перших храмів Київської Русі, де вперше гармонійно поєднали фресковий та мозаїчний розпис. Саме це вирізняє її від типових візантійських храмів, адже візантійські майстри зазвичай застосовували переважно один із цих видів оздоблення.

Оригінальний вигляд собору був символічним. Спочатку він мав 13 куполів, що відповідало числу Ісуса Христа та його 12 апостолів. Це підкреслювало сакральне значення храму як духовного центру Київської Русі.

Протягом століть Софійський собор неодноразово перебудовувався, і найбільш значні зміни відбулися у XVII столітті, коли під час реконструкції в стилі українського бароко кількість куполів збільшили до 19. Ця перебудова була здійснена за підтримки гетьмана Івана Мазепи, і саме завдяки цьому собор набув свого сучасного вигляду, зберігши риси українського архітектурного стилю.

Софія Київська – це живий приклад еволюції архітектурних традицій, де візантійська основа гармонійно поєдналася з українським бароко, створюючи неповторний ансамбль, що захоплює своєю величчю та історичною глибиною.

Цікаві факти

Однією з найбільших мистецьких цінностей Софійського собору є мозаїки, що збереглися з часів Київської Русі. Вони налічують 177 різних відтінків кольорів, створених завдяки унікальній техніці використання природних мінералів та смальти – спеціального кольорового скла.

Найвідомішою мозаїкою собору є Богородиця Оранта, яка займає центральне місце у храмі. Її фігура вражає розмірами – 6 метрів у висоту. Зображена Діва Марія з піднятими в молитовному жесті руками. В народі цю ікону називають як Незламна стіна, оскільки за переказами, поки Оранта стоїть у Софії Київській – Київ буде непорушним.

На стінах храму збереглися унікальні фрески, що є одними з перших зразків портретного живопису Київської Русі. Вони зображають князя Ярослава Мудрого, його дружину Ірину та їхніх дітей. Ці зображення важливі не лише як мистецькі твори, а й як історичне джерело, що дозволяє побачити, як виглядали правителі Київської держави.

Окрім князівської родини, у соборі можна побачити світські фрески, які рідко зустрічалися у сакральному мистецтві того часу. Це сцени полювання на ведмедя, прийом візантійського імператора, зображення палацових урочистостей – справжній літопис життя княжого двору Київської Русі.

Собор виконував не лише релігійну функцію – він був ключовим місцем державних подій Київської Русі. Тут відбувалися княжі наради, прийоми іноземних послів, підписання важливих договорів. У стінах Софії урочисто освячували нових князів, що підкреслювало роль храму як духовного та політичного центру держави.

У Софійському соборі розташований саркофаг Ярослава Мудрого – одна з небагатьох збережених поховальних пам’яток Київської Русі. Виготовлений із білого мармуру та оздоблений різьбленням, він став місцем вічного спочинку великого князя.

Цікаво, що в радянські часи саркофаг досліджували, але останки князя зникли. Вони так і не були знайдені, що породило численні версії та історичні загадки, пов’язані з похованням Ярослава Мудрого.

Софія Київська сьогодні

Сьогодні Софія Київська є частиною Національного заповідника «Софія Київська», що об’єднує кілька історичних пам’яток:

• Софійський собор – головний храм комплексу, відомий своєю унікальною архітектурою, мозаїками та фресками XI століття.
• Дзвіниця – виняткова архітектурна споруда XVIII століття, яка є одним із символів Києва.
• Будинок митрополита – історична будівля, що зберегла атмосферу церковного управління минулих століть.
• Кирилівська церква – один із найдавніших храмів Києва, який містить зразки давньоруського живопису.
• Трапезна церква «Тепла Софія» – пам’ятка архітектури XVII століття, яка використовувалася для зібрань духовенства.

Завдяки своїй історичній та культурній значущості Софія Київська входить до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона залишається не лише унікальною пам’яткою Київської Русі, а й важливим духовним і культурним центром України. Тут проводять виставки, наукові конференції та культурні заходи, що дозволяє поєднувати глибоку історію із сучасними ініціативами.

Як доїхати?

Собор Софія Київська знаходиться у центрі Києва, зокрема за адресою: вул. Володимирська, 24. Дістатися до святині можливо громадським транспортом, зокрема метро.

Найзручніше – метро. Це станції «Золоті ворота» та «Театральна». Якщо ви їдете від Хрещатику, то варто червоною гілкою дістатися до «Театральної» та перейти на «Золоті ворота». Вийшовши з метро, вже в далині можна побачити Софіївську площу, де і знаходиться сам собор.

Софія Київська – це місце, де поєднується історія, архітектура та духовність. Це одна з найцінніших пам’яток Київщини, яку варто відвідати кожному.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка у Києві

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.