Пам’ятки Київщини: Святе цілюще джерело Успіння Пресвятої Богородиці

Джерело Успіння Пресвятої Богородиці, що у селі Ріжках Таращанського району Київщини, за легендою, з’явилося завдяки справжньому диву, а вода з нього здатна зцілювати від найважчих хвороб. Відкрили джерело у лісі на околиці поселення ще наприкінці 19 століття. Місцеві жителі, котрі працювали неподалік, стали помічати, що біля старої верби пробивається вода, утворюючи калюжу. Вона чудово втамовувала спрагу спекотними днями.

Біля цілющого джерела горять лампади, стоять підсвічники, на яких можна поставити свічку за здоров’я своїх близьких та за спокій спочилих, висить ікона Божої матері, молитва до Богородиці, а також видрукувана історія цього ключа святої води.

Про точну дату, коли було збудовано криничку, вже ніхто б не зміг в окрузі й згадати, бо сталося це більш як сто років тому, десь наприкінці ХІХ століття. Люди бачили, як біля старої верби, що росла за городами, в одному з найвіддаленіших сільських кутів, який в селі називали «Америка», почало пробиватися джерело. Спочатку там утворилася калюжа. І люди, які працювали на полях біля тієї верби, стали пити там воду в спекотні літні дні. Криниця містилася в затінку і давала жадану прохолоду. Одного дня стежкою, що вела в село і пролягала біля старої верби, йшов чоловік, імені його ніхто не згадав, а прізвище було Куций. Він побачив, що в калюжі хтось хлюпається. Спочатку подумав, що гуска, але в тієї гуски була голова, ноги й білий довгий одяг. Він зажмурився, а коли розплющив очі, то в калюжі вже нікого не виявилося. Чоловік підійшов ближче і зі здивуванням побачив, що вода в ній чиста-чиста, а не каламутна, як мало бути. І він попрямував додому, думаючи, що все те йому привиділося.

Та вночі приснився тому чоловікові сон, в якому таємничий голос сказав: «У тій калюжі купається Мати Божа. Викопай там криницю, щоб вона була чистою…» Коли чоловік розповів сон дружині, та не повірила, ще й сказала, щоб мовчав, не розповідав іншим, бо глузувати будуть. І чоловік її послухав. Та через деякий час йому знову наснився той самий сон і той самий таємничий голос з докором: «Чому ти затаїв Слово Боже?» Чоловік пішов до церкви та розповів усе священникові та людям, які там молилися. Священник зажадав, щоб чоловік присягнув на Євангелії, коли це все не вигадка. І той присягнув. Тоді люди зібралися, пішли до тієї верби, викопали криницю, священник висвятив її в день Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу Богослужіння на першу Пречисту відбувалося біля кринички.

Біля кринички поставили дерев’яний хрест. До неї почали ходити по воду на великі свята та в неділю. Через деякий час слава про криничку та її цілющу воду розійшлася далеко за межі села. І звідусіль ішли до Святого Місця, яке відвідує сама Богородиця, помолитися й набрати цілющої води, яка, як помітили люди, з часом не тільки не псувалася, а, навпаки, ставала світлішою і смачнішою.

В 30-ті роки місцеві комсомольці в рамках антирелігійної пропаганди зруйнували капличку і засипали джерело, проте вода все одно пробивалася. З тієї пори радянська влада регулярно боролася з цим джерелом та постійно зазнавала поразки: вдень трактористи зрівнювали це місце з землею, а вночі жителі села відновлювали джерело. Святу воду багато років заливали мазутом, бензином, піском – однак це не допомагало, тому що Бог своєю Благодаттю опікується цим святим місцем. Джерело було відновлене й освячене 29 травня 2007 року

14 листопада 2009 року в день пам’яті святих безсрібників і чудотворців Косми та Даміана Святійший Патріарх Філарет разом із митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським Димитрієм відслужили Божественну Літургію в храмі на честь св. апостола і євангеліста Луки що знаходиться в с. Ріжки.

Дива, пов’язані із джерелом у Ріжках

Справжню популярність та шану джерело отримало завдяки дивовижному видінню, яке трапилось одному з мешканців села. Йшовши одного дня повз стару вербу, він побачив Матір Божу, яка вмивалася. З того часу, за переказами, вода у струмку стала кристально чистою та набула цілющих властивостей. Тут встановили колодязь із дерев’яного зрубу, який освятили у День Успіння Богородиці. З того часу на Першу пречисту біля джерела почали проводити богослужіння, а люди, особливо недужі стали пити та умиватися водою з нього. Після Другої світової війни над джерелом було зведено каплицю. Побудував її місцевий житель – на знак шани та вдячності. Вживання та омивання водою допомогло зцілитися його дочці від сліпоти. Але культова споруда проіснувала лише до 30-х років 20 століття, допоки не була спалена комсомольцями в рамках антирелігійної кампанії.

Дивовижні зцілення

У те, що ця вода має здатність зцілювати, повірили після того, коли від сліпоти вилікувалася сільська дівчинка. Сталося це так. Її батько поставив курінь біля верби. Щодня дівчинка вмивалася тією водою, пила її, готувала їжу на цій воді. І через деякий час дівчинка прозріла. Це було ще на початку ХХ століття. Вдячний батько спорудив над криничкою капличку. Вона простояла до 30-х років ХХ століття, поки її не спалили комсомольці.

Більш докладно відомий інший випадок зцілення. Було це після війни, в 1945 році. Зі Ставища, сусіднього району, у село батько привів дочку років 12—13, в якої все тіло було вкрите виразками, що ніяк не гоїлися. Два місяці дівчинка жила біля кринички в курені, який поставив батько. Кожного дня вона купалася у дерев’яних ночвах, наповнених водою, а на ніч ішла ночувати до Оверка Шкляра. Через два місяці тіло дівчинки стало чистим, усі рани загоїлися.

Слава про цілющу воду розійшлася далеко за межі району. До кринички приїжджало багато людей на конях, волах, приходило пішки. На свята біля неї збиралася велика кількість людей. На свято Успіння Пресвятої Богородиці з’їжджаються священники з району та всієї України. Місцева жителька З. Шкляр розповіла, що коли їй було років 7—8, у неї почали дуже боліти очі. І мати водила її до схід сонця до кринички вмиватися. Тож з часом очі перестали боліти.

У 50-х роках в село приїжджали геологи, пробурили біля кринички свердловину. Дослідивши склад порід, сказали, щоб люди берегли цю криничку, бо в складі порід, через які б’є джерело, є срібло та багато інших корисних речовин.

Останніми роками на Успіння Пресвятої Богородиці, або першу Пречисту, на лоні чудової сільської природи біля джерела звершується служба Божа, молебень освячення води.

У радянські часи джерело неодноразово руйнували тодішні владники, та люди щоразу відновлювали його. Вода з джерела пробивається крізь рідкісну кремнієво-срібну породу, а тому добре насичена сріблом.

Як дістатись?

Село Ріжки, де протікає чудодійне джерело, розташоване за 22 кілометри від районного центру – міста Таращі. Найкраще відвідувати його на свята Успіння Пресвятої Богородиці або на Першу Пречисту, коли тут проводять урочисті богослужіння. Джерело відкрите до відвідин щодня, а тому, подорожуючи Київщиною, завжди можна напитися цілющої води та взяти її з собою в дорогу.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Київське море поблизу Вишгорода

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.