Пам’ятки Київщини: Свято-Георгіївський храм на Замковій горі у Білій Церкві

Свято-Георгіївський храм на Замковій горі у Білій Церкві відновлено у 2013 році практично на тому ж місці, де в 1032 році князь Ярослав Мудрий заклав перший храм та дитинець міста Юр’єва.

За легендою, білокам’яна церква, що збереглася після монголо-татарської навали, дала місту нинішню назву. У литовсько-польські часи на місці дитинця було споруджено замок, церкву було розібрано. Її фундаменти виявив у 1980-х роках археолог Руслан Орлов.

Відновлення храму Святого Георгія було ініційовано у 2011 році Благодійним фондом Костянтина Єфименка. Проєкт розробив архітектор В’ячеслав Міщенко, ґрунтуючись на плані виявлених археологами фундаментів та зовнішнього вигляду храмів XI-XIII століть.

Історія

Древнє місто Юр’їв (попередник Білої Церкви) було засноване видатним київським князем Ярославом Мудрим у 1032 році на горі (у майбутньому Замковій горі) Пороської оборонної лінії. Замкова гора була дитинцем міста й мала оборонне значення. Назва походить від спорудження на ній замку-фортеці, який неодноразово змінював свій вигляд упродовж віків.

Саме на території Юр’єва була одна з перших єпархій Київської держави – єпархія Святого Георгія. Про це є згадки у Візантійському каталозі єпархій першої половини XI століття. Відоме навіть ім’я першого єпископа – Михаїл. Тому спорудження білокам’яного храму в XI столітті було закономірним.

З кінця XV століття в літописах вже зустрічається назва Біла Церква.

Існує легенда: «монголо-татари, які йшли на Київ через Юр’єв, зруйнували все живе навколо на своєму шляху. Тільки люди, які встигли сховатися в білокам’яному храмі, залишилися живими. А потім цей храм не одне століття був дороговказом, одним із найсвятіших місць на цій землі. Настільки сильною була ця легенда про заснування Білої Церкви, що зуміла витіснити зі своєї назви ім’я могутнього відомого князя Ярослава Мудрого».

У 2011 році Білоцерківський благодійний фонд Костянтина Єфименка профінансував відновлення культової споруди. Проєкт розробила архітектурна майстерня АММІ, враховуючи плани виявлених археологами фундаментів і зовнішньому вигляду типових давньоруських храмів XI-XIII ст. У підвальному приміщенні планується відкриття музею Замкової гори з експозицією знахідок, зроблених при будівництві. Збережені оригінальні фундаменти накриті скляним павільйоном. Поруч встановлено пам’ятник Ярославу Мудрому. Зведення закінчили у 2013 році. У 2015 році встановлено підсвічування.

Розкопки

У 2011-2013 роках на кошти Благодійного фонду Костянтина Єфименка були проведені археологічні дослідження на Замковій горі, до яких долучилися археологи Інституту археології НАН України під керівництвом Максима Квітницького, співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології. Розкопки проходили в три етапи: перша ділянка – під перенесення пам’ятника Ярославу Мудрому, друга – під будівництво культової споруди, а третя – під музеєфікацію фундаментів древнього храму XIII століття.

Археологи дослідили майже 500 кв.м історичного центру древнього міста. Знайшли великі шматки плінфи, кружальний посуд, свинцеву печатку, перстень, сережку, декоративну орнаментальну накладку на дерев’яну скриньку, виготовлену з міді та прикрашену вигравіюваним рослинним орнаментом, каміння з будівельним розчином XI ст., полив’яну плитку для підлоги та камінів, жорна XI ст., фрагменти людських кісток, адже раніше цвинтарі були при храмах, старовинні монети – соліди, які були найдрібнішими грішми Речі Посполитої, копійку часів правління сина царя Івана Грозного та напівгрош польсько-литовського короля Яна Ольбрахта.

Також був знайдений старовинний православний хрест давньоруського часу, який носили в той час лише представники боярських та князівських родин, а також воїни князівської дружини. Хрест зроблений з олов’янистої бронзи, тому добре зберігся. Всередину хреста вкладали мощі святого чи дощечки з молитвами.

Ці знахідки підтверджують той факт, що на місці спорудження нового храму колись був дитинець – центральна частина давньоруського Юр’єва, де проживала влада міста, воїни та заможні громадяни. Знайшли й залишки печі доби пізнього Середньовіччя.

З квітня до травня 2014 року тривав завершальний етап розкопок на Замковій горі, мета якого була розкрити фундаменти давньоруського храму, розкопані в період із 1978 до 1983 років Русланом Орловим. На жаль, відвідувачі зможуть побачити лише 20 % того, що залишилося від фундаменту давнього храму. На момент розкопування цих фундаментів Русланом Орловим вони були набагато цілішими, ніж зараз. Це сталося тому, що у 80-ті роки тодішні будівельники завдали їм значної шкоди, частина апсид була знесена. Пізніше намагалися прокласти газову трубу, і знову ж по апсидах, пошкодивши їх великою траншеєю. Потім переконалися, що потрапили в камені, перенесли траншею, знову пошкодивши апсиди, і тоді вже кинули газову трубу. Тобто фундамент храму після досліджень активно руйнувався будівельниками, комунальними службами й газовиками. Натомість дуже добре зберігся підмурівок північно-західної стіни, вона завширшки 1,5-2 метри. Її будівельники не знищили, очевидно, тому що тут в основі дуже велике каміння.

Знайдені під час розкопок артефакти передані на зберігання до Білоцерківського краєзнавчого музею, а згодом будуть розміщені в нижньому храмі, де планується облаштування музею знахідок Замкової гори.

Архітектура

Церква пофарбована в історичний білий колір, лише де-не-де залишені нетиньковані фрагменти цегляної кладки. Вона має всього один купол, досить компактна, з високими вікнами, що в цілому характерно для зодчества княжої доби. Дотримувалися архітектори й тодішньої технології будівництва. Адже в стіни спеціально вбудовано близько 300 глечиків, які покращують акустику залу.

Для архітектури цього періоду характерні переважно чотиристовпні триапсидні споруди. Фасади мають завершення триголосною лінією. Основний акцент композиції припадає на профільовані пілястри, що рвучко злітають снопами вертикальних ліній, чим підкреслюється динамічність споруди. Центром композиції фасадів є перспективні, дуже розвинутого профілю портали.

У Свято-Георгіївському храмі в Білій Церкві також відбудували просторе підвальне приміщення.

Як дістатись?

До Білої Церкви з Києва їздить автобус від центрального автовокзалу. У самому місті церкву легко знайти, піднявшись на Замкову гору, що на вулиці Дружби, в центральній частині міста. Сюди можна дістатися місцевим транспортом.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Меморіальний музей Григорія Сковороди у Переяславі

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.