Пам’ятки Київщини: Свято-Михайлівська церква у Боярці

Свято-Михайлівська церква – чинна церква у місті Боярка, Київської області. Найдавніший та сучасний духовний осередок міста, який є пам’яткою архітектури. Парафія належить до Православної Церкви України.

З 1756 по 1894 рік на цьому місці знаходилися церкви Святих Жон Мироносиць, Воскресіння Христового та Архістратига Михаїла, які згодом зруйнувалися. Після відкриття залізничної станції «Боярка» та зі зростанням селища було затверджено проєкт дерев’яної церкви архітектора Миколи Горденіна.

З приходом радянської влади Михайлівська церква була закрита, але збереглася неушкодженою, і під час Другої світової війни знову стала чинною. У храмі зберігається ікона Спасителя, з якою пов’язане диво – у 2005 році на склі, яке закриває ікону, сам по собі виник відбиток її контуру.

Біля Свято-Михайлівської церкви розташоване давнє церковне кладовище, на якому похований український письменник Володимир Самійленко.

Історія

Свято-Михайлівська церква в Боярці височіє на місці давньоруського поселення – городища «Перетворка, Притварка», яке отримало свою назву від річки, що тече поруч. Формування городища відноситься до V—VI століть. Пізніше ця місцевість стала селом Болдаївка, потім Будаївка (нині місто Боярка), яке з 1741 по 1786 належало Києво-Печерській Лаврі.

Відомо, що на місці древнього будаївського валу в період 1756–1796 років розташовувалась церква святих Жон Мироносиць, яка була закрита після секуляризації церковних земель. В 1862 завдяки багаторічним старанням Марка Андрійовича Гирявця та його дружини Татьяни Саввиної Лахтадир була побудована нова церква святого Архістратига Михайла, з розібраної в селі Жулянах старої церкви.

У зв’язку з початком будівництва залізниці Київ-Фастів та заснуванням залізничної станції Боярка, ця місцевість перетворилася на дачні ділянки. Населення стало швидко розростатися, що вимагало будівлі великої парафіяльної церкви.

Відтак, 9 грудня 1894 Київська духовна консисторія і Будівельне відділення Київського губернського управління затвердили проєкт дерев’яної церкви, виконаний архітектором Миколою Миколайовичем Горденіним. План місцевості, підписаний М. Горденіним, свідчить, що майбутню церкву передбачалося побудувати з п’ятиглавим шатровим куполом і дзвіницею над входом.

На численні прохання жителів Будаївка Київське єпархіальне керівництво 8 червня 1898 року благословило будувати нову церкву. Спочатку церкву побудували з деревини, а через рік обклали цеглою.

Новий Свято-Михайлівський храм був освячений 25 жовтня 1901 року єпископом Уманським Сергієм, вікарієм Київської митрополії на честь святого Архістратига Божого Михаїла. На освяченні були присутні велику кількість духовенства і народу безліч.

Після Жовтневого заколоту у 1917 році, коли повсюдно організовувалися антирелігійні мітинги й демонстрації, звучали гучні театралізовані зречення від Бога, закривалися церкви, знімалися хрести та дзвони. Не минула ця антирелігійна кампанія і Свято-Михайлівський храм. Зберігся місцевий переказ на цю тему:

«У 1920 році, начебто, один молодий комсомолець зібрав будаївців, які громадою вирушили знімати хрести зі свого храму. Молодик забрався на сходи й почав знімати хрест зі дзвіниці, але перечепившись ногою, послизнувся і впав на штир, що стирчить над ґанком. Всі ті, хто зібрався, пояснили це карою Божою на посягання на Божий дім»

Навряд чи з причини, що описана в переказі, однак Свято-Михайлівський храм у Боярці зберігався і радянський час. Не закривалась церква і в роки Німецько-радянської війни.

У 1951 році відома в той час святошинська стариця схимонахиня Марія благословила своє духовне чадо та схимонахиню Таїсію Сусь на несення життєвого хреста – відновлення Свято-Михайлівського храму в місті Боярка. Побачивши у благословенні матінки Волю Божу, схимонахині вирушила до Боярки, де прожила решту свого життя в працях і молитві. Свято-Михайлівська церква на той час перебувала в аварійному стані й потребувала капітального ремонту. Комісії та перевірки з боку можновладців відбувалися щомісяця, оскільки аварійний стан храму постійно лишався вагомим приводом для його закриття. Проводити ремонтні роботи забороняли, а будматеріали, необхідні для відновлення Свято-Михайлівського храму, дістати було вкрай важко (для церковних потреб їх не продавали, вважаючи це за недоцільне). Проте ремонт Свято-Михайлівського храму силами церковників і вірних парафіян було розпочато. Для зміцнення стін доводилося використовувати стару цеглу, що залишилася після знесення житлових будинків у Києві. У правій частині храму було споруджено малий боковий вівтар. Тут відбувалися богослужіння в той час, коли здійснювалися ремонтні роботи в центральній частині храму. Також була встановлена міцна металева огорожа.

13 серпня 1985 року настоятелем у боярський Свято-Михайлівський храм був призначений протоієрей Віктор. З його приходом церква отримала нове життя: згуртувалася парафіяльна громада, в перші ж роки почалися активні роботи з храмового благоустрою. У 1987 році був встановлений новий іконостас, а в 1989 – храм був розписаний. Попри чинні заборони, розпочалося спорудження нового будинку, в якому передбачалося розмістити хрестильні, просфорні і трапезну. Будувати доводилося своїми силами. Відтак, до свята Тисячоліття Хрещення Русі (1988), основні будівельні роботи були завершені, проведено опалення, викопаний церковний колодязь, заасфальтована територія, а храм був увінчаний новим куполом.

2005 рік в історії храму був ознаменований церковним чудом – 20 листопада напередодні престольного свята Святого Архістратига Божого Михаїла виявили, що чудесним чином відбилася на склі ікона Спасителя, що знаходилася в іконостасі, у хрестильні. Спершу у всіх виникли сумніви з приводу чуда, однак отець Віктор відкрив ікону, побачивши на склі строго по контуру, немов легкими крейдяними штрихами точний відбиток силуету Спасителя. Відтоді ікона та її відбиток перенесені до Свято-Михайлівського храму для поклоніння.

Опис

Боярський Свято-Михайлівський храм має характерний півциркульний купол основної будівлі, до якої примикає дзвіниця з шатровим завершенням, розписана богомазом Корнилом Пимоненком.

Михайлівська церква розміщена на узвишші, над Церковним ставом на річці Притварці, на так званому городищі Будаївка. З усіх боків підвищення омивається водами. Вчені вважають, що цей пагорб є штучним і в минулому слугував фортифікаційною оборонною спорудою. Городище охороняється державою, як історична пам’ятка. Нині Михайлівська церква відреставрована і знаходиться у задовільному стані.

Церковний цвинтар і святині

Біля боярської Свято-Михайлівської церкви розташоване давнє церковне кладовище, де знайшли місце останнього спочинку чимало знаменитих людей різних часів. Серед них, зокрема: засновник стипендій у Київському політехнічному інституті, Київської Духовної Семінарії, Києво-Подільському та Києво-Софіївському духовних училищах – Флавіан Дмитрович Василевський, московський міщанин Фома Осипов, український письменник Володимир Самійленко.

У 1994 році на цвинтарі встановлено пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи – тут щорічно, за традицією, 26 квітня відбувається панахида за упокій ліквідаторів аварії.

У храмі зберігається ковчег з часточками мощей святих угодників Божих: великомученика і цілителя Пантелеймона, мученика Трифона, преподобномучениці Параскеви П’ятниці Серед інших святинь боярського Свято-Михайлівського храму: особливо шанований древній список чудотворної ікони Божої Матері Касперівської й козацькі хоругви, подаровані храму 12-м драгунським Стародубським і 3-м Уфімсько-Самарським Полком Оренбурзького козацького війська в 1914 році.

Як дістатись?

Михайлівська церква розташована на вулиці Івана Франка, 4 у місті Боярці. Відстань від Києва – 30 кілометрів. Протягом дня зі столиці курсують поїзди №844К, №855Л, №827К, №819К та №817Л. Час у дорозі – 30 хвилин. Із залізничного вокзалу в Києві можна доїхати маршрутним таксі №368, зі станції метро «Святошин» – №369, №778. Автомобілем із Набережного шосе потрібно виїхати на бульвар Дружби Народів та продовжувати рух автошляхом Е95/М05 до пункту призначення.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Хутір Савки – етнографічний музей просто неба у селі Нові Петрівці

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.