Пам’ятки Київщини: Троїцька церква – руїни православного храму у селі Гостролуччя

Троїцька церква – руїни православного храму у селі Гостролуччя Баришівського району Київської області. Її збудував на місці старої дерев’яної у 1784-1787 році колишній Переяславський козацький полковник, голова Київської Палати Громадського Суду, Григорій Іванович Іваненко. Церква синтезувала два стилі – українське бароко та ранній класицизм. Окремо біля церкви була зведена дзвіниця. Якою достеменно була форма храму – нинішні дослідники сказати не можуть, адже його зображень, до спотворення в радянські часи, не збереглося. Хоча збереглися досить детальні його описи станом на 1827 рік, виконані священником Антонієм Соколовським.

Історія

Першу Свято-Троїцьку церкву було побудовано у Гостролуччі у XVII століття. У церкві-попередниці зберігався дзвін, відлитий 1612 року.

Замість старого дерев’яного храму у 1784 році за кошти колишнього Переяславського козацького полковника, голови Київської Палати Громадського Суду, Григорія Івановича Іваненка було закладено будівництво нового цегляного храму. Фундатор храму був цікавою особистістю. Народився приблизно у 1719-1720 році, від військового канцеляриста дослужився до козацького полковника та бригадира, приймав участь у багатьох військових кампаніях, а походив із монаршого роду Молдови – його прапрапрапрадідом був Іоня (Іван) Воде Лютий – звідти і прізвище Іваненко.

12 травня 1784 року єпископ Переяславський та Бориспільський Іліріон видав архієрейську грамоту щодо дозволу будувати нову церкву замість старої.

У 1787 році будівництво церкви було завершено. Водночас було збудовано цегляну 2-ярусну дзвіницю, що розташовувалася окремо, на південь від церкви.

Церква була парафіяльною до 1836 року, коли було завершено будівництво нового великого Свято-Миколаївського храму. Нова церква вміщувала усіх парафіян села, тому з 1836 року Свято-Троїцька церква стає приписною. Усе цінне церковне майно було перенесено до нового храму. Тому у ХІХ-на початку ХХ століття ця церква не перебудовувалася і до сьогодні зберегла первісні риси архітектури.

Ще наприкінці ХІХ століття священник Антоній Соколовський звертав увагу на стан церкви: стіни покрились зеленою пліснявою, тинькування обвалюється, дах полиняв й почорнів, вікна вибиті.

У радянський час храм використовується не за призначенням. До 1957 року у храмі діяв магазин, з 1965 до 1970-х років – Гостролуцьке споживче товариство. У ці десятиліття храм було пошкоджено – центральну та східну частину церкви розібрано до висоти 3,7 м, розібрано прибудовану з південного боку вівтаря паламарню. Повністю втрачено двоярусну дзвіницю.

Церкву до сьогодні не відновлено, адже у селі діє і перебуває у доброму стані Свято-Миколаївський храм. Стан церкви дозволяє здійснити відбудову. У 2012 році храм набув статусу щойно виявленої пам’ятки архітектури.

Архітектура

Форма церкви – рівнокінцевий хрест, що типово для класицизму. Церква має довжину 20,8 м, ширину 12,6 м. Висота стін до карниза становить 7 метрів (така висота збереглася лише у бабинці, східна частина храму – до 3,7 метра). Збереглися елементи зовнішньої оздоби, зокрема обрамлення вікон та вхідних дверей. Оздоблення храму типове для стилю бароко.

Церква була однобанною, главку було покрито ґонтом та пофарбовано у зелений колір. Баню було покрито білою жерстю. Дзвіниця була чотирикутна, двоярусна. Дзвони висіли у другому ярусі.

Як дістатись?

До Гостролуччя можна доїхати з автостанції №4 у Києві («Дарниця», вулиця Магнітогорська, 1а) та районного центру Баришівка.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: унікальна козацька Свято-Миколаївська церква у селі Синява

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.