Пам’ятки Київщини: Вознесенський монастир у Переяславі

Вознесенський монастир, названий на честь Вознесіння Господнього, у місті Переяслав Бориспільського району Київщини — один із найвизначніших архітектурних ансамблів доби Гетьманщини в стилі українського бароко (але стиль цього монастиря визначають іще як мазепинське бароко). Монастир розташовано в історичному передмісті Переяслава з виходом на центральний майдан. Разом із Вознесенським собором і дзвіницею він є головною архітектурною домінантою міста та пам’яткою архітектури національного значення.

Історія

Ансамбль Вознесенського монастиря почав формуватися з моменту будівництва Вознесенського собору, який зведено в 1695-1700 роках коштом гетьмана Івана Мазепи.

1738 року на території монастиря було відкрито колегіум, який розмістився у дерев’яній будівлі. Однак 1748 року сталася пожежа, яка знищила всі дерев’яні будівлі монастиря. Тому пізніше, протягом 1753-1757 років, було зведено нову цегляну споруду колегіуму завдяки Переяславському єпископу Івану Козловичу. Остаточно ансамбль монастиря сформовано після будівництва дзвіниці у 1770-1776 року.

У кінці XVIII – на початку XIX століття із східного боку монастирської території був побудований двоповерховий корпус. Нижній поверх займали торгові ряди, верхній — бурса (гуртожиток), а з кінця XIX – монастирська школа. Монастир був обнесений високою цегляною стіною. Але 1916 року торгові ряди зі школою згоріли, а їхні рештки були розібрані.

Під час Другої світової війни була знищена Варваринська церква, що примикала до дзвіниці. Постраждали і всі інші споруди монастиря. Їх відновлення проводилося у 1954-1964 роках.

1970 року в будівлі колегіуму відкрито музей Григорія Сковороди, що має понад 6 000 рукописних книг i стародруків. Тут навіть відтворено «келію Г. Сковороди». Донедавна вважалося, що 1753 в колегіумі великий український філософ викладав тут піїтику. Саме з огляду на це, тут і влаштовано Музей. Однак на час викладання Сковороди у Вознесенському монастрирі припадає тільки початок будівництва збереженого корпусу. Отож, Григорій Савич викладав в якихось інших приміщеннях, які не збереглися.

До ансамблю монастиря входить також будинок колишнього гуртожитку духовного училища, в якому зараз розташовано початкову школу та міську гімназію. Його збудували у 1877 році і до 1917-го використовували за призначенням. З перших років радянської влади до 1941 року тут містився дитячий будинок, у роки гітлерівської окупації – комендатура, а з 1958 по 1996 роки – корпус педучилища. За всі ці роки будівля дуже змінилася – після бомбардувань 1941-43 років довелося відбудовувати ціле крило, а пишне декоративне оздоблення взагалі було втрачено.

Архітектура

Від історичних споруд монастиря збереглися собор, дзвіниця та колегіум, муровані з цегли на вапняному розчині, потиньковані й побілені. Усе це вважається величним архітектурним витвором мазепинського бароко. Протягом 1687-1709 років Іван Мазепа пожертвував на храми та монастирі понад мільйон золотих дукатів. Таким чином його коштом збудовано, реставровано або оздоблено 48 культових споруд. Багато з цих пам’яток втрачено, тому Вознесенський монастир має особливу цінність.

За Вознесенським собором можна розбирати мазепинське бароко на складові елементи: вона зведена з цегли, стіни білосніжні від тиньку, купол піднято на високий барабан, фронтони по-бароковому вигнуті, хвилясті, обрамлення вікон та барабану куполу – багате. Ним захоплювався сам Тарас Шевченко:

«Это соборный храм прекрасной, грациозной, полурококо, полувизантийской архитектуры, воздвигнутый знаменитым анафемой Иваном Мазепою…».

Дзвіниця є чи не головною окрасою ансамблю монастиря. Вона домінує над усією центральною частиною Переяслава. Дзвіниця вирішена у стилі українського бароко з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрата з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус із арковим отвором, рустований. Яруси увінчують розкреповані карнизи. Будівлю прикрашають колони і пілястри (у другому ярусі іонічні, у третьому – коринфські).

Колегіум цегляний, тинькований, витягнутий в плані, з трьома окремими входами, обрамленими порталами з ліпниною (рослинний орнамент та символи наук). Чотири великі аудиторії перекриті напівциркульними склепіннями з розпалубками над великими вікнами.

Як дістатися?

Вознесенський монастир входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Адреса: вулиця Сковороди, 54 (навпроти парку імені Григорія Сковороду). З Києва до Переяслава можна доїхати маршрутками від станцій метро «Позняки», «Харківська», «Чернігівська».