«Партнерство заради миру»: як та чому Україна знищувала власний арсенал

Болгарки, які пиляють ракети, урочисті промови американських дипломатів і обіцянки безпеки. Все це — історія українського роззброєння, яка сьогодні виглядає зовсім інакше. «Київщина 24/7» зібрала факти того, як дипломатичні поступки «заради миру» заклали фундамент для майбутньої агресії росії проти України. 

У 1994 році Україна, володіючи третім у світі ядерним арсеналом, приєдналася до Будапештського меморандуму. В обмін на гарантії безпеки з боку США, Великої Британії та росії держава відмовилася від ядерної зброї. Однак роззброєння на цьому не завершилося. Протягом наступних десятиліть під тиском міжнародних партнерів країна утилізувала величезну кількість ракет, боєприпасів, стрілецької зброї та зенітно-ракетних комплексів.

Відео тих часів, що збереглися в інтернеті, сьогодні набувають нового сенсу. На кадрах — знищення крилатих ракет, «Точок-У», переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Все це відбувалося в рамках різних програм демілітаризації за підтримки США та НАТО.

Один із таких моментів — події на полігоні в Калинівці, де під наглядом посла США Джона Теффта робітники болгарками ріжуть на частини ракети типу «Скад».

«Вері гуд екземпел… Робота з демілітаризації», — коментує американський дипломат.

Та це не поодинокий випадок. У квітні 2013 року представник адміністрації Барака Обами звітував, як Україна утилізує міни та боєприпаси у межах програми «Партнерство заради миру». Водночас на території країни нищили тоннами стрілецьку зброю та протиповітряні комплекси, що, як показала нинішня війна, могли б зіграти вирішальну роль у захисті країни.

Ще у 2006 році було запущено проєкт Трастового фонду НАТО, в рамках якого ліквідували 15 тисяч тонн боєприпасів, 400 тисяч одиниць стрілецької зброї та 1000 ПЗРК. Програма пояснювалася необхідністю підвищення безпеки та зменшення ризику розповсюдження зброї.

Офіційно вся ця демілітаризація подавалася як захист довкілля та людей. Натомість Україна опинилася в ситуації, коли озброєння виявилося критично мало.

Однак, як показав час, не всі були однаково впевнені у правильності цього кроку. З роками стали з’являтися голоси, які визнавали, що певні рішення були поспішними. Одним із таких був Білл Клінтон, президент США, який під час свого перебування на посаді активно підтримував роззброєння України.

Уже після початку війни 2022 року він публічно зізнався, що шкодує про тиск, який сприяв відмові України від ядерної зброї, визнавши, що цей крок не був достатньо обґрунтованим та не забезпечив реальних гарантій безпеки

«Я можу сказати, що я шкодую, що ми не змогли створити реальні, надійні гарантії для безпеки України після того, як країна погодилася відмовитись від своєї ядерної зброї», — сказав Білл Клінтон.

Чи була така утилізація взагалі необхідною?  Прихильники програми стверджують, що значна частина цих боєприпасів та зброї була застарілою та небезпечною для зберігання. Однак досвід війни довів, що навіть старі радянські ПЗРК можуть ефективно працювати.

Україна дорого заплатила за ілюзію безпеки, гарантовану міжнародними договорами. Нинішня війна довела, що роззброєння без реальних механізмів захисту є небезпечним кроком. Адже сьогодні ані тієї безпеки, ані екології, ані людей, про яких тоді так багато говорили, вже немає.

Читайте також: Олександр Усик підтримав школярів на змаганнях «Пліч-о-пліч» у Пірнівській громаді

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.