Представниця The HALO Trust: найбільші осередки мінування на Київщині — Броварський та Бучанський райони

Війна принесла для України безліч нових викликів. Один із них — заміновані території, очищати які доведеться не один рік. Адже з кожним днем бойових дій збільшуються і їхні катастрофічні наслідки. Але навіть у такий важкий час ДСНС спільно з іншими організаціями намагаються розміновувати доступні для цього місцевості. Одна з таких організацій — британсько-американська The HALO Trust, яка працює в Україні ще з 2015 року.

Про особливості роботи демінерів і розмінування українських територій, зокрема Київської області, журналістка «Київщини 24/7» поспілкувалася з менеджеркою зі зв’язків з громадськістю у The HALO Trust Україна Олесею Фесенко.

Скільки часу після закінчення бойових дій доведеться розміновувати українські території?

Щоби дати точну відповідь на це запитання, необхідно провести повне обстеження усіх потенційно забруднених регіонів і визначити конкретні ділянки із мінною загрозою. Тільки на це необхідно витратити місяці й роки. Очевидно, що проблема велика, і з 24 лютого вона зросла в геометричній прогресії. Багато територій, де відбувались активні бойові дії, будуть уражені більшою чи меншою мірою, і чим довше триватимуть бойові дії, тим більша ймовірність створення нових мінних полів. Є дуже узагальнене правило, що за кожний рік війни необхідні десять років розмінування. Однак масштаб і тип війни теж мають великий вплив на те, скільки часу потрібно на практиці. Враховуючи, що територія, яка постраждала після 24 лютого, є дуже великою, можна із впевненістю припустити, що для очищення всієї України від мін та інших вибухонебезпечних боєприпасів знадобиться дуже значний проміжок часу. І нам необхідно пам’ятати, що війна все ще триває.

Після початку повномасштабного вторгнення коли ви відновили свою роботу? Чи може робота не припинялася взагалі?

The HALO Trust працювала на Донбасі із 2015 року, однак після 24 лютого продовжувати роботу у Донецькій та Луганській області у нас не було можливості. Безпека наших співробітників для нас найважливіша, тож ми зробили все можливе, щоби ті, хто бажали виїхати, змогли зробити це вчасно і швидко. Нам довелося перервати нашу роботу з розмінування на два місяці, щоб розробити робочий план з урахуванням нових обставин. Вже у травні, за запрошенням Київської обласної адміністрації, ми повноцінно почали обстеження території, а далі й безпосереднє розмінування.

Який зараз найрозповсюдженіший боєприпас, з яким доводиться працювати? А який найнебезпечніший?

Усі боєприпаси є небезпечними, особливо — ті, що не розірвалися. Вони можуть бути нестабільними та вибухнути будь-якої миті. Навіть маленький за розміром вибухонебезпечний предмет може забрати здоров’я або навіть життя людини.

В Україні ми маємо справу з різними артилерійськими снарядами, підривниками, касетними боєприпасами, мінометними мінами та іншими вибухонебезпечними залишками війни. Найчастіше зустрічаємо протитранспортні міни у металевому та пластиковому корпусах, протипіхотні міни ОЗМ-72 та гранати, встановлені на розтяжках.

Чи відрізняється це від того, що було раніше?

Протитранспортні міни і вибухонебезпечні пристрої на розтяжках і раніше були найрозповсюдженішими типами загрози в Україні. Але з початку повномасштабного вторгнення кількість, а також різноманіття використаних боєприпасів зросли кардинально. З іншого боку, через те, що у нас є можливість обстежувати регіони, де бойові дії відбувалися відносно нещодавно, є можливість зібрати більш точну та актуальну інформацію про перебіг подій від адміністрацій та місцевих жителів. Це трохи полегшує процес обстеження і дозволяє більш точно визначити тип загрози.

Наскільки відсотків наразі замінована Київщина?

Ми все ще продовжуємо обстеження Київської області, однак сьогодні наші команди ідентифікували 170 гектарів небезпечних територій: це як сільськогосподарські поля, так і лісові масиви. Ми очікуємо, що цифра ще зросте.

Який населений пункт Київської області виявився найбільш замінованим?

Складно назвати конкретний населений пункт. Найбільші осередки мінування ми спостерігаємо у Бучанському та Броварському районах – там, де у березні тривали найактивніші бойові дії. У зв’язку із цим ми просимо місцевих жителів утримуватись від збору грибів, ягід та взагалі прогулянок лісами у цих територіальних громадах, адже вони можуть бути заміновані.

Чи вистачає наразі спеціалістів із розмінування?

Поточний масштаб мінної небезпеки значно більший, ніж раніше. Тому зараз ми проводимо постійні набори нових співробітників і розширюємось. Сьогодні ми маємо 440 співробітників, із них приблизно 380 – наш операційний склад. Це ті люди, що ідентифікують небезпечні території, очищують їх та інформують місцеве населення про мінну небезпеку. Сподіваємось, до кінця року їхня кількість у нашій організації сягне 600. Зараз приблизно 225 із наших співробітників – це тимчасово переміщені особи, що переїхали разом із Луганської та Донецької областей, щоби продовжувати роботу на користь українців.

Як довго триває навчання таких спеціалістів? І чи треба мати якусь спеціальну освіту для цього?

Спеціальна освіта чи військовий досвід для цього не потрібні. Усім необхідним знанням та навичкам навчають наші спеціалісти. Навчання триває приблизно місяць: декілька днів теорії і приблизно три тижні практики, протягом яких демінери опановують усі методи гуманітарного розмінування. Після складання іспитів нові співробітники можуть заступати до роботи. Приблизно двічі на рік вони також проходять внутрішні тренінги з підвищення кваліфікації та додаткові курси: наприклад, парамедиків чи керівників груп. Це дає можливість подальшого кар’єрного росту в цій сфері.

Які особливості розмінування в Україні порівняно з іншими країнами?

Дійсно, робота з гуманітарного розмінування у країні, де відбуваються активні бойові дії, має свої особливості. Не всі заміновані території сьогодні доступні для розмінування, адже вони все ще мають стратегічне значення. Ми також не маємо змоги очищувати райони поблизу міжнародних кордонів України, які залишаються в зоні досяжності артилерії, адже це поставить під ризик наших співробітників. Саме тому на даному етапі ми зосереджуємося на очищенні сільськогосподарських територій, що знаходяться на безпечній відстані від безпосередньої зони бойових дій.

Більше того — міжнародні гуманітарні організації в Україні не мають можливості самостійно знищувати знайдені вибухонебезпечні предмети. Тому, хоча в нас є кваліфіковані спеціалісти зі знищення, із цим ми звертаємось до ДСНС. На щастя, наша співпраця продовжується вже роками та, не дивлячись на неймовірну завантаженість, вони завжди швидко реагують на наші запити.

Авторка: Анастасія Бодюл.

Фото: ДСНС.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.