Проєкт «Безпечна Київщина»: чому влада громад проти під’єднання до загальної системи області

До початку повномасштабної війни в Київській області було запущено проєкт «Безпечна Київщина». Один  з його головних напрямків – створення загальної системи відеоспостереження для ефективної боротьби зі злочинністю. А під час окупації Київщини ця система давала можливість відслідковувати переміщення військових рф, нині – допомогає в розкритті їх злочинів. Повноцінна реалізація «Безпечної Київщини» унеможливилась через спротив місцевої влади громад. У чому суть проблеми «Київщині 24/7» розповів депутат обласної ради Олександр Мутель, який займався втіленням програми.  

Олександр Мутель став депутатом Київської обласної ради 2020 року. Там активно просував програму «Безпечна Київщина». До цього працював в Управлінні державної охорони, у поліції, юридичній компанії. Має дві вищі освіти – юридичну та за фахом ««Міське будівництво та господарство» (другу – отримав для більш ґрунтовної роботи в облраді з розбудови Київщини). З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Київщини, вступивши до лав ЗСУ. Сьогодні боронить нашу країну на передовій.

У чому суть створення загальної системи відеоспостереження «Безпечної Київщині»?

До роботи в облраді я працював у Поліції охорони Київської області – займався технічною охороною. Ця робота дала мені можливість чітко зрозуміти: який рівень технічна охорона має в загальній системі боротьби зі злочинністю. За офіційною статистикою, 40% злочинів розкриваються за допомогою технічних засобів (таких як система відеоспостереження, сигналізація тощо). Але моя думка й думка колег з поліції: в реальності це близько 80%.

Коли я побачив наскільки ефективний і необхідний технічний напрямок охорони в Київській області – захотів, щоб це була насправді потужна система. Дізнавшись, що на базі облради реалізовується програма «Безпечна Київщина», я вирішив долучитись до її реалізації. На період до повномасштабної війни – камерами відеоспостереження були закриті основні транспортні магістралі області. Це давало можливість відслідковувати, як приклад, викрадені автівки. Система здатна ідентифікувати авто за трьома показниками (а саме – за номером, кольором і маркою), вихопивши його із загального потоку і відслідковуючи, куди він виїжджає. Таким чином визначається, де вкрадений автомобіль знаходиться. Загалом це  можливість  ефективніше боротися зі злочинністю.

Але у нас все, як завжди, впирається у фінансування. У 2020 році я поставив за мету під’єднати до цієї системи усі населені пункти навколо Києва. Відповідно, першим районом був Бучанський. Адже це дуже велика частина в передмісті Києва, де проживає багато людей, які їздять до столиці на роботу – трудова міграція. Передбачалося, що система відеоспостереження цих населених пунктів під ’єднається до загальної системи Київської області. Це було моє основне завдання, тому що майже кожна громада на той час уже мала свої системи відеоспостереження, але вони працювали виключно в межах населеного пункту. Тобто якщо машину вкрали і вона заїхала у Вишневе чи Ірпінь, то для отримання інформації, куди ця машина поїхала, потрібно було робити запит до місцевих поліцейських. Вони перевіряли архів, витрачали час, а в цьому аспекті оперативність – головне. Завдання було – зробити систему так, щоб вона працювала злагоджено й швидко.

Які питання, окрім крадіжок авто, могла б вирішувати така система?

Її ефективність може бути дуже високою в різних аспектах. Наприклад, якість прибирання доріг від снігу: через цю систему ми можемо бачити, де дороги прибрані, де ні. Крадіжки лісу – це теж болюча тема: вивозиться ліс – звідки, куди, яка машина. Вивіз сміття: деякі негідники намагаються вивезти сміття в зелені зони. Ось виїжджає машина зі сміттям, видно, що вона виїжджає з населеного пункту, везе вантаж. За правилами, вона має доїхати до сміттєзвалища, але інші камери вже не фіксують, що ця машина туди доїхала. А через деякий час ця машина повертається порожня. Це говорить про те, що в проміжку, між цією камерою і цією, машина десь розвантажилась – тобто ми вже маємо номерний знак, марку автомобіля – можемо знайти власника. Також система дає можливість вести чіткий контроль за роботою громадського транспорту, рятувальних, аварійних та екстрених  служб. Легко? – Легко. Краще система дає можливість боротись зі злочинністю? – Краще.

Я так розумію, що в аспекті окупації Київщини, ця система допомагає в розкритті злочинів військових рф?

Поки окупанти не зрозуміли, що в нас функціонує така система – вона нам давала можливість відслідковувати їх переміщення. На сьогодні велика частина камер знищена, якраз під час окупації. До речі, одна з важливих статей видатків після звільнення Київської області – це відновлення й розширення системи відеоспостереження: ми виділяли кошти на купівлю нових камер і ремонт зруйнованих комунікацій. Це теж насправді важливо.

Що завадило тоді об’єднати населені пункти в загальну систему?

Коли я приїжджав з пропозицією до керівників громад, у них виникало дуже багато питань:

– Чому ми маємо під’єднуватись, а ви нам кошти виділятимете, а ви будете обслуговувати ці камери?

– Ні, ми будемо обслуговувати тільки систему, яка веде до вашого населеного пункту. В населеному пункті ви будете так само, як і раніше, з власного бюджету їх обслуговувати.

– Ні, це нам нецікаво.

Яка причина такого спротиву місцевої влади?

Це інформація. Люди бояться, що в системі Київської області хтось щось буде бачити про їхню діяльність, якщо ця система буде загальною.

З цього приводу ми проводили наради із СБУ і Нацполіцією. Я наголошував на необхідності зведення систем відеоспостереження. Усі підтримали. Але до початку повномасштабної війни відчутних зрушень  так і не змогли зробити.

Тож, я пішов іншим шляхом. Виступив з ініціативою: якщо ми не можемо під’єднати системи маленьких громад до системи Київської області, давайте почнемо з великого. А велике – це зробити спільне відеоспостереження Києва та області – тобто об’єднуємо 2 системи в одну. Таким чином, уся злочинність, яка функціонує в Києві і виїжджає чи переміщається в Київську область, відслідковується. Відслідковується як поліцією Київщини, так і поліцією міста Києва. Тому що це різні структурні підрозділи. І з цією ініціативою я звернувся до Київської міської ради, а саме до Комісії з питань дотримання законності, правопорядку та зв’язків із правоохоронними органами міста Києва. Ми запросили представників поліції Києва та області, СБУ, вивчали це питання технічно, скільки це буде коштувати (перед війною це вартувало близько 1,5 млн грн). Задум був такий: якщо ми зможемо об’єднати системи Києва та області – то системи громад зайдуть в цю систему дуже легко, адже це вже буде глобальна система. Що в підсумку могло б перейти  в початковий етап обговорення питання агломерації Києва.

У чому суть питання агломерації Києва?

Це питання вже давно обговорювалось. Це світова практика: столиця і передмістя працюють в єдиний системі. Не лише в питаннях, що стосується безпеки та боротьби зі злочинністю, але й водопостачання та водовідведення тощо. Вкрай важливе – питання транспортної інфраструктури. Її максимально ефективне функціонування між Києвом та областю. Це дає нам можливість вирішити багато питань: розвантажити транспортний потік авто та людей, які щодня в’їжджають до столиці, а ввечері повертаються до області, розподілити його за різними напрямками  і т. д.

Для прикладу візьмемо один ЖК у Софійській Борщагівці. Його населення – близько 12 000 людей. Уявіть собі, яка це кількість людей, більшість із яких виїжджають до Києва на роботу. І що там коїться з дорожнім рухом через те, що це все не продумано. Для людей ускладнення руху розпочинається в самій Борщагівці, ще не доїжджаючи до Києва. Такі питання вирішило б створення єдиної системи. Тоді комфортне життя передмістя насправді стане комфортним в комунікації зі столицею.

Велике інтерв’ю з Олександром Мутелем читайте за посиланням.

Авторка: Аня Алляйн.

Фото: скриншот відео з камер відеоспостереження в Бучі підчас окупації, Олександр Мутель.